Головна — Рівненська єпархія ПЦУ

Напередодні сиропусної неділі архієпископ Іларіон очолив Всенічне бдіння у Свято-Покровському соборі

Деталі: Опубліковано: Субота, 29 лютого 2020, 21:25; Перегляди: 681

29 лютого 2020 року, напередодні сиропусної неділі, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон звершив Всенічне бдіння у Свято-Покровському кафедральному соборі м. Рівне

Вітальне слово Блаженнійшого Митрополита Епіфанія Вселенському Патріарху Варфоломію

Деталі: Опубліковано: Субота, 29 лютого 2020, 13:02; Перегляди: 683

87741979 2540734182808802 8041243406015397888 o Митрополит Київський і всієї України Епіфаній привітав Вселенського Патріарха Варфоломія з 80-річчям. Слова вітання Блаженнійший Владика написав на свої сторінці у соцмережі facebook

Велику силу мають сльози покаяння (проповідь в Неділю сиропусну)

Деталі: Опубліковано: Субота, 29 лютого 2020, 10:43; Перегляди: 8721

svichky-1 Вже третю Неділю підряд Церква співає пісню вавилонських невільників. Співає для нас – поневолених гріховними пристрастями невільників гріха, віддалених від своєї любої батьківщини – дому Небесного Отця

Зустріч в Аммані. РПЦ не змогла запустити розкол світового православ’я – Матвієнко

Деталі: Опубліковано: Субота, 29 лютого 2020, 10:38; Перегляди: 487

49B61582-970B-4F28-99DC-9D02BBB33B29 cx0 cy7 cw0 w1023 r1 s 26 лютого у столиці Йорданського Хашимітського Королівства Аммані відбулася зустріч предстоятелів 4 автокефальних православних церков – Єрусалимської, Російської, Сербської, Чеських земель і Словаччини, за участі менш представницьких делегацій ще двох – Румунської та Польської

Патріарх ХХІ століття, який надав Україні томос: Варфоломій І святкує 80-ліття

Деталі: Опубліковано: Субота, 29 лютого 2020, 09:50; Перегляди: 572

8164E1FB-ABA3-4E15-8C2C-3A1D3D9A7159 w650 r0 s 29 лютого святкує свій 80-й день народження Вселенський патріарх Варфоломій І. Він зіграв одну з ключових ролей для унезалежнення та визнання Українського православ’я

Митрополит Епіфаній юним луганчанам: «Ви не одні, ми вас любимо і усі разом складаємо одну Українську державу»

Деталі: Опубліковано: П'ятниця, 28 лютого 2020, 16:53; Перегляди: 461

dsc 4219 26 лютого 2020 року 13 підлітків, які проживають фактично на лінії розмежування у селищі Золоте на Луганщині, завітали до Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Після відвідування собору і знайомства з його історією юні луганчани і дорослі, які їх супроводжували, зустрілися в трапезній монастиря з Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм

Митрополитом Онуфрієм керує політична кон'юктура, - експерт про виступ предстоятеля УПЦ МП в Аммані

Деталі: Опубліковано: П'ятниця, 28 лютого 2020, 16:44; Перегляди: 316

152142 Митрополит Онуфрій у своєму виступі на Всеправославній нараді в Аммані продемонстрував «канонічну шизофренію». Про це в коментарі РІСУ заявив релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки Дмитро Горєвой

Делегація Рівненської єпархії взяла участь у з’їзді православної молоді 2020

Деталі: Опубліковано: П'ятниця, 28 лютого 2020, 16:28; Перегляди: 631

22-23 лютого 2020 року в столиці відбувся Всеукраїнський з’їзд православної молоді, організований Управлінням у справах молоді Православної Церкви України. З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона багаточисленна делегація молоді недільних шкіл Рівненської єпархії взяла участь у Всеукраїнському молодіжному заході

26 лютого пам'ять благовірного князя Костянтина Острозького

Деталі: Опубліковано: Вівторок, 25 лютого 2020, 19:06; Перегляди: 2560

Святий благовірний князь Костянтин Острозький

Благовірний князь Василій-Костянтин Острозький був молодшим сином найвищого гетьмана Литовського Костянтина Івановича Острозького. Народився на початку 1527 року у м. Турові і в святому хрещенні був названий Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали і друге славне ім’я – Костянтин. Від батька свого князь Костянтин успадкував звання, велике багатство і маєтки. Це був справжній правитель всієї України, бо в його руках зосереджувалась влада над майже всіма українськими землями. Подібного володаря Україна не знала з часу Київської Русі і таким він залишився аж до свого блаженного упокоєння. Але він від влади і багатства не надимався гордістю, а, подібно до патріарха Авраама, праведних Іова і Йосифа, царів Давида і Соломона, благовірних великих князів Київських Володимира і Ярослава, від багатства свого ревно служив Богові.

Сучасники, навіть й іновірці, свідчать, що князь відзначався глибокою релігійністю та аскетизмом, «мав у народі авторитет і популярність, особливо за свою побожність. Він сам міг цитувати псалми та гімни. Коли виходив на хори, закривав двері, щоб не бачили його молитви. Святою була для нього Чотиридесятниця: у перший день виступав з Острога до монастиря Дубенського, де в церкві Спаса княжу велич змінював чернечим смиренням. Кормився дуже мізерними стравами упродовж усіх сорока днів, незважаючи на свої старі літа».

Діяльність благовірного князя КостянтинаОстрозького є виразним прикладом християнського смирення і церковного послуху. Дбаючи про єдність Церкви Христової та беручи активну участь в полеміці довкола актуальних для Церкви догматичних, есхатологічних, еортологічних та календарних питань, найвищим аргументом та висновком вважав благословення Вселенського Собору та Константинопольського Патріарха – канонічного Предстоятеля Церкви. «Як Святійший Патріарх про це розсудить, так нехай і вершиться» – завершував полемічні листи благовірний князь Острозький.

Будучи поборником церковної єдності, благовірний князь дбав про діалог між християнами та бажав скликання Вселенського Собору Церкви, але був противником часткової унії, як шкідливої для Церкви. Завдяки наполегливості та під охороною князя відбувся православний Берестейський собор, який відкинув унію з Римським престолом і ствердив вірність Київської Митрополії Православній Церкві та Константинопольському Патріарху.

Князь користувався особливим авторитетом серед сучасних йому церковних кіл. Йому Святійший патріарх Олександрійський Мелетій (Пігас) доручив виконувати обов’язки патріаршого екзарха у Київській Митрополії (1596). Князь підтримував і власним авторитетом утверджував соборність Православної Церкви, беручи участь у церковних соборах та ініціюючи пошук шляхів розв’язання міжрелігійних конфліктів у Речі Посполитій. Визначні заслуги перед Православною Церквою були особливо відзначені православним духовенством. Державні урядники вважали князя найбільшим знавцем церковних справ, ведучи розмови навіть про можливість перенесення Константинопольського Патріаршого Престолу на українські землі під патронат князя. Високий авторитет князя у церковному середовищі засвідчують навіть упереджені відгуки єзуїтів, які відзначали, що на Русі князя вшановують після Бога, Пресвятої Богородиці та святого Миколая.

Благовірний князь Костянтин відомий своєю учительною діяльністю, зокрема заснуванням унікального навчального закладу – Острозької академії (1576). Православна школа спричинилася до формування нового покоління православних богословів, перекладачів, проповідників, які уже через кількадесят років змогли реалізувати реформу у Київській Православній митрополії. Академія князя стала зразком не лише для українських, але й для іноземних вищих шкіл наступного періоду.

Завдяки Острозькій академії та особистій участі князя-фундатора в Україні було розпочато систематичну роботу над перекладами грецьких та латинських текстів, що дозволило не лише виправити існуючі переклади, але й розвинути різні галузі українського мовознавства. Згідно з дослідженнями сучасних істориків та богословів, Острозька Біблія – перше у світі повне видання церковнослов’янською мовою, у свій час стала найкращим і найдосконалішим перекладом Священного Писання. Саме Острозька Біблія була покладена в основу всіх наступних видань Священного Писання слов’янською, згодом - російською мовами. Завдяки особистій праці та підтримці князя стало активно розвиватися українське книгодрукування – видання богослужбових книг, полемічної та навчальної література.

Благовірний кня

25 лютого Іверської ікони Божої Матері

Деталі: Опубліковано: Вівторок, 25 лютого 2020, 05:01; Перегляди: 3022

Іверська Ікона Пресвятої Богородиці

Іверська ікона (яка зараз зберігається на Афоні) в IX столітті перебувала в однієї благочестивої вдови, що жила поблизу міста Нікеї. При імператорі Феофілі (829-842) іконоборці, ті що знищували святі ікони, прийшли в будинок цієї християнки, і один воїн списом ударив по образу Богородиці. Негайно з ураженого місця потекла кров. Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші й просила їх до ранку не чіпати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином (згодом афонським ченцем), для збереження святої ікони опустила її в море. Ікона, стоячи на воді, приплила до Афону. Афонські ченці, кілька днів бачачи в морі вогненний стовп, що сходить до неба, прийшли до берега й знайшли святий образ, що стоїть на воді.

Після молебню про дарування монастирю явленої святині благочестивий чернець Іверського монастиря святий Гавриїл Грузин (пам'ять 12 липня), за велінням Божої Матері, що з'явилася йому уві сні, пішов по воді, прийняв святу ікону і поставив у храмі.

Однак на наступний день ікона була знайдена не в храмі, а над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, поки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю в сні, сказавши, що не бажає бути береженою ченцями, а хоче бути їх Хранителькою. Після цього образ був поставлений над монастирськими воротами. Тому свята ікона називається Портаітіссою, Вратарницею. Цей образ зараз знаходиться на Святій горі Афон у славній обителі Іверон. Списки з чудотворного образу Іверської ікони Пресвятої Богородиці розійшлися по всьому Православному світі і також прославились чудесами і святістю. Іверська ікона належить до найбільш шанованих ікон Цариці Небесної.

Святитель Олексій, митрополит Київський і всієї Русі

Святитель Олексій, всієї Русі чудотворець — виходець із боярського роду. Батьки його — Федір і Марія — були боярами Чернігівського князівства, потім переїхали до Москви, де в 1300 р. народився Олексій. Його хрестили ім’ям Єлевферій.

Одного разу, коли йому було 12 років, хлопчик розставляв в полі сільця для пташок. Заснувши, він почув голос: «Для чого, Олексію, ти даремно трудишся. Я зроблю тебе ловцем людей». Проснувшись, хлопчик нікого біля себе не побачив і дуже здивувався тому, що чув. Він довго думав, що б мали означати ці слова.

У юному віці Єлеферій залишив своїх батьків і поступив у Богоявленський монастир у Москві. Постригся в ченці під іменем Олексій в 1320 р. Тоді ігуменом монастиря був Стефан — брат великого чудотворця преподобного отця Сергія Родонезького.

З того часу

Архієрейське богослужіння в М’ясопусну неділю

Деталі: Опубліковано: Неділя, 23 лютого 2020, 16:41; Перегляди: 989

DSC 0981 23 лютого 2020 року, у М'ясопусну неділю, про Страшний суд, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон очолив Божественну літургію у Свято-Покровському кафедральному соборі міста Рівне

24 лютого пам'ять священномученика Власія, єпископа Севастійського

Деталі: Опубліковано: Неділя, 23 лютого 2020, 16:04; Перегляди: 2427

Священномученик Власій, єпископ Севастійський, відомий своїм праведним, благочестивим життям. Він був одностайно обраний жителями і висвячений в єпископа міста Севастії. Було це за царювання римських імператорів Діоклетіана (284 - 305) і Лікінія (307 - 324) - жорстоких гонителів християн

М'ясопусна поминальна субота

Деталі: Опубліковано: П'ятниця, 21 лютого 2020, 13:04; Перегляди: 9534

Присвячуючи Неділю М'ясопусну нагадуванню про останній Страшний суд Христів, Церква, маючи на увазі цей суд, встановила клопотати не тільки за живих членів своїх, але і за всіх, від віку спочилих, що у благочесті пожили, всіх родів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю , і молить Господа про помилування їх. Урочисте всецерковне поминання покійних в цю суботу (а також в Троїцьку суботу) приносить велику користь і допомогу спочилим батькам і братам нашим і разом з тим служить виразом повноти церковного життя, якою ми живемо. Бо порятунок можливий тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті що живуть, але і всі спочилі у вірі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності в Церкві Христовій.

Встановлення вселенської родительської суботи перед Неділею М’ясопустною відноситься до передання апостольського, що підтверджується Уставом Святої Церкви, склладеним в V столітті преподобним Савою Освяченим на основі найдавнішого передання, і звичаєм давніх християн збиратися в певні дні на цвинтар для поминання померлих, про що збереглося письмове свідоцтво IV століття (святий Іоанн Золотоустий в Словах 62-м і 18-м).

Підставою для встановлення цього поминання послужило те, що в недільний день седмиці сирної (масниці) Свята Церква здійснює спогад Другого пришестя Христового, і тому напередодні цього дня, як би в день, що передує Страшному суду Христовому, і притому наближаючись до духовних подвигів Святої Чотиридесятниці, коли нам слід увійти в найтісніший союз любові з усіма членами Царства Христового - і святими, і тими, що живуть, і померлими, заступництвом за всіх від Адама до сьогодні (до нинішніх днів) померлих у благочесті та правдивій вірі праотців, отців і братів наших від всякого роду : від роду царів, князів, монахів, мирян, юнаків і старців, і всіх, кого вода покрила, війна винищила, землетрус поглинув, вбивці вбили, вогонь попалив, тих, що були пожерті звірами, птахами і гадами, загиблі від блискавки і тих що замерзли на морозі, тих що були вбиті мечем, тих, яких кінь потоптав, тих, що були каменем задавлені землею були засипані, тих,які напоєні були отрутою, тих, які кісткою удавилися, - раптово померли і залишилися без узаконеного поховання, - молиться, благаючи Праведного Суддю явити їм Свою милість у день справедливої всім відплати.

В за

Присвячуючи неділю М'ясопусну нагадуванню про останній Страшний суд Христів, Церква, маючи на увазі цей суд, встановила клопотати не тільки за живих членів своїх, але і за всіх, від віку спочилих, що у благочесті пожили, всіх родів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю, і молить Господа про помилування їх

Блаженнійший Митрополит Епіфаній: "В нашій Церкві молимося рідною мовою"

Деталі: Опубліковано: П'ятниця, 21 лютого 2020, 12:46; Перегляди: 1035

86733313 2533927160156171 4885335843897606144 o Кожному народові Бог благословив для вжитку його унікальну рідну мову. Адже, як пише апостол Яків у своєму посланні: «Всяке добре даяння i всякий досконалий дар сходять зверху, вiд Отця свiтiв, у Якого немає змiни i нi тiнi перемiни» (Як. 1: 17)