Опубліковано: Понеділок, 21 вересня 2015, 18:50
Перегляди: 1948
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

21 вересня 2015 року Православна Церква відзначила одне 12-ти найбільших свят – Різдво Пресвятої Богородиці. В цей день Різдвобогородична громада м. Дубно (Страклів) відзначила своє храмове свято, а також 350-ту річницю від дня заснування своєї святині – собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

На запрошення настоятеля та громади розділити радість свята в цей урочистий день прибув архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, який очолив у древньому храмі Божественну літургію.

За богослужінням владиці співслужили: благочинний Дубенського районного благочиння протоієрей Ігор Загребельний, благочинний Млинівського благочиння протоієрей Володимир Левандовський, настоятель собору протоієрей Іоанн Дуда та запрошене духовенство.

Разом з духовенством та чисельною паствою за літургією молився Дубенський міський голова Василь Антонюк та в.o голови Дубенської районної ради Олександр Козак.

Під час Малого входу архієпископ Іларіон, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, нагородив протоієрея Іонна Дуду черговою богослужбовою нагородою – правом носіння хреста з прикрасами.

Після Євангельського читання владика Іларіон звернувся до вірних з повчальним словом.

За літургією були піднесенні додаткові прохання про мир в Україні та прохання про подолання розділення Української Православної Церкви.

По завершенні літургії відбувся хресний хід навколо храму з читанням Євангелія та окропленням вірних освяченою водою.

Потім архієпископ Іларіон привітав настоятеля та громаду із святом та, з благословенням Святійшого Патріарха Філарета, за заслуги з відродження духовності та утвердження Помісної Української Православної Церкви, відзначив парафіян церковними відзнаками:

Олега Денисюка – Орденом святого князя Володимира Великого ІІІ ст.;

Василя Антонюка – Орденом святого Миколая Чудотворця;

Лілію Підборецьку – Орденом святої великомучениці Варвари.

Також Архієрейськими благословенними грамотами були нагородженні активні парафіяни.

Довідка:
Село Страклів розташоване над річкою Іква за чотири кілометри південніше від міста Дубно. З 1975 року село Страклів увійшло в статус міста Дубна. Писемні згадки про це село знаходимо за 1545 рік, коли воно належало Юхнові Тараканівському, а з 1569 року - Богдану Патрикію Радогоському. Тоді в універсалі польського короля Жигмонта Августа з приводу Люблінської унії воно значилось, як Траклов. "1583 року власником села - вже є князь Юрій Пузина, який платить від 6 дим. 5 город" (Яблоновський "Волинь", с. 140). Рід Пузинів походив з рюриковичів, нащадків смоленських князів, які в 16 ст. опинились на Волині. Син Юрія Пузини князь Михайло в 1633 - 1648 рр. був Крем'янецьким підсудком (Н. М. Яковенко "Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст.", К.,"Наукова думка", 1993, с. 312). Його дружина княжна Анна, щира українська патріотка, віддана православ'ю, овдовівши 1648 року після смерті чоловіка, в час тотального наступу католицизму на наші землі, залишається в числі тих небагатьох українських вельмож, які не зрадили вірі батьків. Княжна Анна, щоб зміцнити українське православ'я, йдучи дорогою своїч предків, стала засновницею Різдво-Богородичного монастиря в селі Страклів, яким вона тоді володіла. Датою його заснування є 1665 рік. Анна Пузина цим самим зробила виклик римо-католицьким ієрархам та польським магнатам, які все робили для того, щоб окатоличити і ополячити наш народ.

Заснувавши монастир, вона наділила його багатьма фундушами, виділила під його будівництво землю зі свого маєтку в Страклові, значні суми із своєї скарбниці, разом з підданими передала обителі села Страклів, Волицю, Комарівку. Її коштом було вибудувано величний монастирський храм Різдва Богородиці.

Його будівничі, безперечно, були Волинські зодчі. Вони поєднали візантійський архітектурний стиль з українським бароко. Храм мурований, пятикупольний, в плані - хрестоподібний, має чудовий багатоярусний мистецько - різблений іконостас з іконою Богоматері, інші цінні ікони, чаші, богослужбові книги. Все це дарувала княгиня Анна в пам'ять про свого чоловіка. Але оскільки монастирські будівлі були дерев'яні, і тому вони стали легкою жертвою часу та людської байдужості в прикінцевий унійний період.

Різдво-Богородичний монастир в Страклові заснували в той час коли римо-католики і греко-католики своїми щупальцями обняли всю Волинь. Знаючи єзуїтів і їх слуг з числа греко-католиків, Анна Пузина залишила монастирській братії свій заповіт, в якому вона відписувала їй нерухоме майно і капітал. "Заснований монастир і ченці його, які будуть жити в ньому, - наказувала Анна, - завжди повинні лишатись в православній вірі, а ігумена щоб вільно вибирала братія і коли б хто з дітей чи інших нащадків, яким буде належати маєток, буде іншого віросповідання, а не православний то заповітом вона відсуває від всякого впливу і влади над монастирем..." ("Волинські єпархіальні відомості", 1889, ч. 20, с. 483-484). Цим заповітом засновниця ще раз наголосила на своїй відданості українському православ'ю.

Згідго з достовірними документами Різдво-Богородичний монастир перстав існувати в кінці 18 ст., а його храм став парафіяльним. Пізніше при монастирі діяла духовна школа, яка справляла великий вплив на свідомість і освітній рівень селян. Їх національна і релігійна свідомість дедалі зрозстала, про що свідчать історичні джерела 20-30-х років 20 ст., коли в селі дуже активно діяла "Просвіта", а в храмі правилась служба Божа рідною мовою.

Від самого початку храм мав п’ять невеликих куполів, після пожежі що трапилася під час війни 1914 року, через 16 років в 1925 році собор відновлено як п’ятиглавий. Таким його можна побачити і тепер.

Собор Різдва Пресвятої – Богородиці це перлина міста Дубно. Собор неймовірної краси та величі, гармонійне співіснування архітектури, дивовижність, грандіозність, міцність. Зовнішня декорація стін і грандіозна і витримана, і скромна і дивовижна.

Витончений зовнішній вигляд Страклівського собору, доповнює його внутрішнє оздоблення. У середині собор має казковий вигляд. Внутрішній пам’ятник відноситься до творів архітектури романтичного періоду, в який додані риси еклептизму і бароко. Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність. Грандіозність. Внутрішній інтер’єр собору просто заворожує своїм оздобленням. Внутрішнє оздоблення вельми величної архітектури. Фантастично красиві під купольні склепіння, карниізи, колонки, сережки.

Іконостас трьох ярусний, дерев'яний, багато різьблений з колонами і позолоченими карнізами. Ширина і висота іконостасу сім метрів до хреста що зверху. Дверей в іконостасі троє. Царські, південі і північні, царські двері різьблені і позолочені. Ширина сто двадцять сантиметрів, а висота триста сантиметрів, увінчані трьох раменним хрестом.

Окрім головного Різдво - Богородичного вівтаря, собор має ще й боковий вівтар і престіл, з лівої сторони на честь Воскресіння Господа Ісуса Христа.

Розписи собору вражають своєю унікальною, витонченістю, довершеністю, винятковою правильністю малюнку. Усі зображення разом і кожне окремо свідчать що Страклівський Собор створений для слави Творця, і заступниці роду християнського Пресвятої Богородиці.

Під час другої світової війни стіни храму врятували від смерті багатьох людей.

20 січня 1994 року парафіяни одноголосно перейшли у підпорядкування Українській Православній Церкві Київського Патріархату.

У стінах що зберігають славну пам'ять про наших предків підноситься до Бога та його Пречистої Матері молитва за упокій душ спочилих предків, та за здоров’я їхніх нащадків. Господь явив справжнє диво в тому що цей древній храм зберігся до нашого часу.

Хто хоч раз побував у цьому домі Божому, обов’язково захоче повернутися сюди знову.

Прес-служба Рівненської єпархії

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3