Опубліковано: П'ятниця, 08 вересня 2017, 18:23
Перегляди: 1215
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

На вечірні
Блажен муж.., 1-й антифон. На Господи возиваю: стихири на 6, глас 2. подібний: Якими похвальними вінцями.
Якими похвальними вінцями/ увінчаємо преподобних/ і найчесніших отців наших [імена],/ що у плоті надбали рівноангельське житіє/ і душі свої доручили/ любові Солодкого Ісуса?/ З Ним же радіючи/ у світлі неприступному,// моляться за душі наші. [Двічі.]
Якими пісенними співами/ прославимо богоносних отців наших [імена],/ найбільших ревнителів чеснот,/ заповідей Божих/ найдосконаліших виконавців та зберігачів?/ Заради яких отримавши небесні оселі,// бо вони моляться за спасіння душ наших. [Двічі.]
Якими солодкоголосими похвалами/ прославимо богомудрих отців наших [імена],/ що нетлінними тілами своїми з нами перебувають,/ а душами торжествують в оселях Святої Тройці,/ від Якої виточують благодать зцілення// для душ наших. [Двічі.]
Слава, глас 6:
Хто достойно вшанує вас, отці богоносні,/ або хто належно прославить подвиги і труди ваші?/ Бо будучи зодягненими мертвою плоттю,/ безплотним ангелам уподібнилися,/ бо безперестанно возсилали подяку Господу/ псалмами і піснями./ Тому, переселившись до престолу Божої слави,/ де невмовкаючий чистий голос тих,/ хто святкує випросіть душам нашим мир// і велику милість.
І нині, глас той же, Богородичний догматик:
Хто Тебе не ублажить, Пресвята Діво?/ Хто не прославить Твоє пречисте Різдво?/ Син бо Єдинородний,/ що одвічно від Отця возсіяв,/ Той самий від Тебе чистої невимовно тілом народився,/ за природою бувши Богом,/ Він заради нас за природою Людиною став;/ не на дві Особи поділяється,/ а у двох незлитих природах Він визнається./ Його ж моли, чиста й всеблаженна,// спастися душам нашим.
Вхід. Прокимен дня і 3 паремії преподобних.

Премудрости Соломона читання (3, 1-9).
Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх. В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю, і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі. Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя. Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву довершену. В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу. Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки. Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.

Премудрости Соломона читання (5, 15-6, 3).
Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього. Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом. Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам; зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних. Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх; повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних. Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі. Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами. Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.

Премудрости Соломона читання (4, 7-5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
Стихири на стиховні, глас 6.

подібний: Тридневний.
О, прийдіть, вшануймо свято,/ звеличмо богоносних отців,/ славну окрасу Церкви,/ чернечих чинів похвалу,/ для світу християнського прикрасу// і для нас, вірних, спасіння.
Стих: Радуйтеся, праведні, у Господі,/ праведним подобає похвала.
Торжествує сьогодні обитель Києво-Печерська,/ отримавши гарних громадян [імена],/ отців найчесніших,/ веселиться і печера,/ що зберігає мощі їхні/ виливаючи невичерпні лікування/ тим, хто з вірою і трепетом// до них вдається.
Стих: Веселіться у Господі/ і радуйтеся, праведні.
Блаженство голодних і спрагнених/ правди забажавши,/ прибігли ви до Хліба життя,/ Його ж солодкою старанністю/ і любов’ю споживши,/ життя вічне прийняли ви,/ його ж спільниками покажіть тих, хто з вірою і любов’ю// пам'ять вашу звершують.

Слава, глас 2:
Отці священні бачачи ліствицю,/ від гори святої Печерської до небес утвердженну,/ на ній же Божа Мати влаштувала оселю Собі/ і ангельські чини зі святими нею до небес сходять./ Їхніми слідами пішли ви, як безплотні,/ і, піднісшись через видіння і діяння,/ нині стоїте перед Святою Тройцею,/ пом'яніть і нас,// що поклоняємось мощам вашим, преблаженні.
І нині, Богородичений, глас той же:
О нове чудо,/ вище за всі давні чудеса!/ Бо хто знає Матір, що без мужа породила/ і на руках носила Того, Хто утримує все творіння?/ З волі Божої сталося Різдво./ Ти, Пречиста, що Його як дитину на Своїх руках носила/ і до Нього материнську сміливість маєш,/ безперестанно молися за тих, що шанують Тебе,// щоб Він змилувався і спас душі наші.
Слава, глас 3:
Радуйтеся, двоє (троє) посників священних, ангелів і людей, [ім’я першого], що страх Божий надбав у серці своєму і розумі духовному, разом з [ім’я другого], однодумним і рівним з ним в чеснотах і трудах, не переставайте разом молити Спаса, щоб помилував і спас душі наші.
І нині, Богородичний, глас той же:
Прийдіть, богокрасний соборе Києво-Печерських отців/ і вбогих їхніх наслідувачів,/ оспівайте Матір Бога нашого і наймогутнішу Хранительку обителі Печерської,/ з глибини душі благаючи перед чудотворним Її образом// миру і спасіння душам нашим.
Тропар, глас 3:
Преблаженні і богоносні отці наші [імена],/ як ті, що придбали сміливість до Господа/ через рівноангельське своє життя,/ через яке збагатив Христос нетлінням і чудесами мощі ваші,/ старанно молимо вас:/ випросіть душам нашим очищення// і велику і багату милість.
Слава, І нині, Богородичний:
Тебе оспівуємо, Богородице Діво,/ заступницю спасіння роду нашого:/ бо від Тебе Син Твій і Бог наш плоть прийняв/ і, на хресті перетерпівши страждання, / визволив нас від тління// як Чоловіколюбець.
На ранній
На Бог Господь: Тропар преподобних, двічі. Слава, і нині, Богородичний.
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 4.
подібний: З'явився ти.
Багатьма скорботами шлях життя цього перейшовши, і досягнувши вершини духовного бажання, в оселях Божественної слави оселились ви. І нині, радуючись із всіх Царем і Богом, моліться, щоб і ми були причасниками вашої радості, пам'ять вашу вшановуючи, отці всеблаженні.
Слава, і нині, Богородичний:
Заступнице наша перед Святою Тройцею, скоро захисти нас, що у всечесому храмі Твоєму сьогодні, зібралися, і дай бачити славу преподобних Твоїх, тим, хто славить Тебе, Діво Богородице, молитвами Твоїми.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 3:
Про весілля Агнця у чертозі небесному почувши, і заклик Царя Небесного, всі пристрасті світу залишили ви, отці богоносні, і потоками сліз ризи свої виправши, чистими увійшли на трапезу Христа Бога; але перш ніж зачиняться двері того входу, моліться, щоб і ми, через покаяння ввійшовши, стали спільниками вашими.
Слава, і нині, Богородичний:
Чертог, споконвічною славою прикрашений, постійно бачачи, бажаємо увійти в нього, але одягу не маючи, соромимося, щоб не бути нам зв'язаними ангелами і викинутими геть. Ти, будучи одягом сміливості для нагих, Діво Марíє, прикрась нас і введи всередину Царства Христового.
Величання і псалом вибраний загальний преподобним:
Величання:
Ублажаємо вас,/ преподобні отці наші [імена],/ і шануємо святу пам'ять вашу,/ наставники монахів// і співбесідники ангелів.
Псалом вибраний: Терплячи, потерпів від Господа і визволив мене.
Після полієлея сідальний, глас 8:
подібний: Премудрості
За голосом Господа свого пішовши, хрест, як жезл, в руки взявши, не злякалися страху, що чекав у темряві, але непохитну надію маючи перейшли до тихого пристановища, і отримавши нагороду за подвиги свої, оселились ви в світлі неприступному. Тому вас вшановуємо, отці всеблаженні, як постійних молитвеників, що благаєте Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував тим, хто з любов’ю святкує святу пам'ять вашу.
Слава, і нині, Богородичний:
Як єдину в жонах Благословенну і похвалу дів і окрасу, в боротьбі непереможну допомогу, немічним утвердження і швидке відвідання тих, хто в печалях перебуває мають Тебе, Богоневісна Діво, сьогодні в Печерському Твоєму храмі припадаємо і благання наші Тобі приносимо, моли Христа Бога, щоб дарував відпущення гріхів, тим, що побожно поклоняються Пресвятому Різдву Твоєму.
Степенна, 1-й антифон 4-го гласу.
Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом/ смерть преподобних Його. Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? Все, що дише... Євангеліє від Матфея, зачало 43.
Після 50-го псалма стихира, глас 6:
Засяяла сьогодні світліше від сонця/ всесвяткова пам'ять богоносних отців/ і осяює зібрання шанувальників свята/ променями благодаті різноманітних чудес./ Тому і ми, о всеблаженні, з вірою до вас вдаємося і припадаємо до ваших мощей,/ благаючи у потребах наших скорого вашого відвідання./ Ви ж не відкиньте благання наше,/ але, маючи сміливість до Владики,// випросіть нам велику милість.
Канон Богородиці з ірмосом на 6 і преподобним на 8.
Канон Богородиці, глас 8.
Пісня 1
Ірмос: Фараона з колісницями,/ чудотворний жезл Мойсеїв/ колись потопив, хрестовидно вдаривши і розділивши море,/ Ізраїля ж спас втікача пішоходця,/ що співав пісню Богові.
Напасті скорбот охоплюють смиренну мою душу і хмарами напастей покривають моє серце, Богоневісна, але, Світло породивши Божественне і Превічне, осяй мене світлом радісним.
Від безмірних нужд і скорбот, і від злих ворогів, і від напастей житейських позбавляючись, Всепречиста, кріпкою силою Твоєю, прославляю, величаю безмірну Твою милість і Твою утіху для мене.
Нині надіючись, до Твого могутнього заступництва вдаюся, і до Твого покрову зі всією душею прибігаю, і коліна схиляю, Владичице, і плачу, і стогну, не зневаж мене, окаянного, християнам Пристановище.
Не промовчу сильніше прославляючи велич Твою: бо, якби не Ти, Отроковице, завжди благала, за мене молячи Сина Твого, хто б від стількох бур і лютих бід визволяв мене?
Інший канон преподобним, глас 4.
Пісня 1
Ірмос: Відкрию уста мої,/ і наповняться духом,/ і слово промовлю до Цариці Матері// і, світло радіючи, прославлю Її чудеса.
Відкриймо уста наші, браття, щоб прославити і вшанувати пам'ять [імена], отців преблаженних і духоносних.
Тих, що прославляють мене прославлю, говорить, Господь сьогодні в день пам'яті святих і преподобних отців [імена] пропонує оспівати і прославити труди і подвиги їхні.
Найбажаніший Ісус з любов’ю залучив до Себе серця ваші і душі [ваші], з Його ж найсолодшою любов’ю з’єднавшись, багатство обоження прийняли ви.
Так само, як олень прагне до джерела води, так і ви забажали душами вашими спожити живу воду благодаті, що виточує мед безстрастя і молоко обоження.
Богородичний: Обоження земнородних, Богородицю, духовний рай, ріку вод життя, Чисту і Пренепорочну Діву Марíю з любов’ю прославмо.
Пісня 3
Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи,/ і Церкви Будівниче,/ утверди мене в любові Твоїй,/ Ти найвище Бажання, вірних Утверд-ження,// єдиний Чоловіколюбче.
Охоплений різними напастями, взиваю до Тебе: скоро поспіши захистити і Твою допомогу подай мені, смиренному і окаянному, рабові Твоєму, що швидкого Твого заступництва шукаю.
Ти Владичице, воістину нині, прославила наді мною, благодіяння Твої, Отроковице, і милості Твої. Тому славлю Тебе, і оспівую, і вшановую велике і безмежне провидіння Твоє.
Буря напастей охоплює мене, Владичице, і скорбот бентеження схвильовує, але, випереджаючи, подай мені руку допомоги, тепле заступництво і захист Твій.
Тебе, Владичице, визнаю за Істинну Богородицю, що перемогла смерті державу. Бо Ти, як оживляюча, від кайданів пекельних до життя відвела мене, що в землю відійшов.
Інший
Ірмос: Богородице, живоносне й достатнє джерело,/ співців Твоїх, що врочисто Тебе прославляють,/ духовно укріпи і в Божественній Твоїй славі// вінців слави сподоби.
На гору Божої Матері, в обитель Києво-Печерську від усієї душі прилинули ви і, разом із собором отців Печерских з’єдналися, разом з ними стали піснеспівцями і угодниками Господа і Пречистої Богородиці.
Початок премудрості, страх Господній, надбавши в серці своєму, преблаженні отці наші, були ви прості душею, лагідні і незлобиві серцем, заради цього оселився у вас Преблагий Бог.
Незнатне свiту i принижене обрав Бог, бачачи принесення ваше і любов серця, обрав вас від земного роду і привів в монастир Києво-Печерський, щоб добре догоджали ви Йому в чернечому, посницькому житії.
Всеосяжне світло, ви побачили в чернечому житії, і залишили світ, який весь у злі лежить, прилинули в обитель Божої Матері, щоб знайти для тіл і душ ваших любі для Бога чистоту серця і смиренномудрість.
Богородичний: З'єднала Ти Бога з людьми, земнородних піднесла Ти до небесних, обожила Ти єство наше, через це ублажають Тебе всі роди людські, Богородице Марíє, небесних чинів радосте.
Сідальний, глас 4:
Поєднали ви з подвигами і трудами тілесними чесноти духу, молитву, смиренномудрість і лагідність, і творячи їх завдяки великій любові, з Джерелом любові найдосконаліше з’єдналися. Вдихніть і в наше холодне серце вогонь любові Божественної, щоб взивали до вас: радуйтеся, [імена], отці всечесні, світу старанні заступники і хранителі. [Двічі]
Слава, І нині, Богородичний:
Для всього світу швидка Помічнице і для охоплених бурею тихе пристановище, нас, схвильованих хвилями своїх пристрастей, приведи швидко до тиші благості Твоєї і визволи від бід, тих, що співають Тобі: Радуйся, всіх радосте і спасіння.
Пісня 4
Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи,/ Ти моя і сила, Ти мій Бог,/ Ти радість моя, що не залишив лона Отчого/ і нашу убогість відвідав;/ Тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе:// слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
І де інше яке знайду заступництво? До кого звернуся? І де ж спасуся? О горе мені, потопаю, скорботами життєвими і бурями охоплений, яку теплу отримав Помічницю? На Тебе єдину надіюся, і до Тебе насмілююсь звернутись, і хвалюся, і вдаюся до покрову Твого, спаси мене.
Ріку солодку милості Твоєї, Всечиста, що багатими дарами оросилася, величаю, проповідую і прибігаю під покров Твій, напастей і скорбот піччю спалену окаянну і смиренну душу мою, спаси мене.
Тебе, Чисту, Тебе, Діву і непорочну, єдину маю за стіну непоборну, пристановище, покров кріпкий, зброю спасіння, не зневаж мене, блудного, надіє безнадійних, допомого немічних, скривджених радосте і заступництво.
Як зможу достойно сповістити про Твої безмірні щедроти, о Владичице, які безумно, окаянний, розтратив? Бо Ти душу мою завжди гріхами, обтяжену, наче водами бурхливими з Твого промислу та благодіяння спасаєш!
Інший
Ірмос: Ісус Пребожественний що Сидить на престолі у славі Божества/ зійшов у хмарі легкій,/ Нетлінною рукою і спас тих, що взивають:/ слава, Христе, силі Твоїй.
Поспішили ви багатьма подвигами, постом і трудами стяжати багатство чеснот, тому й оселився в серцях ваших Ісус Пребожествений і зробив вас святі храмами Божественного відвідання Свого.
Той, Хто не книжних учеників умудрив і учинив їх полум’яними проповідниками, Той і у ваші серця, блаженні отці, вдихнув любов до життєносних слів Своїх.
Ревно піклуючись про спасіння своєї душі, невпинно мали ви на устах своїх псалми Давидові і полум’яним серцем виголошували ви: слава, Христе, силі Твоїй.
Богородичний: Знаємо Тебе, Пресвята Діво, як сопілку милозвучну, гусла благозвучні, псалтир, що гарно і любо виголошує любов Божу до земнородних, бо в Тобі оселившись Господь, звеселив людей.
Пісня 5
Ірмос: Навіщо відкинув Ти мене/ від лиця Твого, Світло неза-ходиме,/ і темрява ворожа покрила мене окаянного;/ але наверни мене й до світла заповідей Твоїх// путі мої направ, молюся.
Вдячно взиваю до Тебе: Радуйся, Мати Діво; радуйся, Богоневісто; радуйся, Божественний покров; радуйся, зброє і Нерушима стіно; радуйся, заступництво, і помоче, і спасіння, тих, що до Тебе вдається з вірою. [Двічі.]
Тих, що ненавидять мене даремно, стріли, і мечі, і рів приготували, і шукають, щоб все окаянне тіло моє вбити і бажають звести в землю, але від них, Чиста, поспіши, спасти мене.
Який подячний дар принесу Тобі, щоб насолодитися Твоїх дарів і Твого безмірного милосердя? Тому шаную, оспівую і славлю Твою невимовну до мене милість.
Інший
Ірмос: Здивувалося усе/ Божественній славі Твоїй,/ Ти бо, нетлінна Діво,/ мала в утробі над всіма Бога і породила Безлітного Сина,// що мир подає всім, хто оспівує Тебе.
Здивувалася братія Печерська, бачачи ваше рівноангельне житіє, бдіння, і постування, і велику любов до всіх, і славила Бога, Який дарував вам таку силу благодаті Своєї.
З роду в рід достопам'ятними є славні діла житія вашого, дивуються ангели сходженню вашому на небо і люди славлять Бога, дивного у святих своїх.
Обпечені полум’ям пристрастей і опалені вогнем гріховним, до вас прибігаємо, отці достоблаженні: водою молитов погасіть полум’я пристрастей і від вогню геєнського визвольте тих, що вдаються до вашого заступництва.
Богородичний: Ти є Вода життя і колодязь безсмертя, Обрадувана Володарко Владичице Богородице, нас виснажених лютими пристрастями напої, оживи, і обнови струменями благодаті і милості Твоєї.
Пісня 6
Ірмос: Молитву проллю я до Господа/ і Йому звіщу печалі мої,/ злом бо душа моя сповнилась,/ і життя моє до пекла наблизилось;/ і молюся, як Іона:// від тління, Боже, мене визволи.
Хмари горя покрили окаянну мою душу і серце, і потьмарюють мене, Отроковице. Але, Ти, що породила Світло Неприступне, віджени їх далеко, подихом божественної молитви Твоєї.
Відому Утіху в скорботах, і недугів лікарку Тебе знаю, і найдосконаліше знищення смерті, і невичерпну ріку життя, і всіх, що в напастях перебувають, миттєве і швидке заступництво.
Не приховую глибини Твоєї милості, і витікання безмірних чудес, і воістину джерело невичерпне, милості Твоєї до мене, Владичице, але всім сповідую, і взиваю, і проповідую, і звіщаю.
Оточили мене житейські бурі, наче бджоли стільники, і серце моє охоплюють уражаючи стрілами скорбот, але Діво Всепречиста, нехай знайду Тебе, як помічницю, і гонительку, і визволительку.
Інший
Ірмос: Божественне це і все чесне/ справляючи свято Богоматері,/ прийдіть, богомудрі, руками заплещемо,// народженого від Неї Бога прославимо.
Воістину Божественне і всечесне звершуючи свято в день щорічної пам'яті богоносних отців наших, прийдіть, богомудрі, зрадіймо серцем і устами, величаючи Господа, Який їх прославив.
Ви всечесні, подвизалися в Господі зі всякою смиренномудрістю і лагідністю, терпеливо від всієї душі понесли хрест свій, завдяки чому досягли вічної нагороди Христа Життєдавця.
Як жертва чиста і всепалення велике, принеслися ви Цареві Слави, достоблаженні отці наші, молитвою теплою і діяннями чесними зійшовши на небеса, в Царство Христа Бога нашого.
Трудячись зі всякою побожністю і страхом Божим у доручених вам послухах, не полишили ви подвигу та трудів духовних, бо, руками творячи доручену вам роботу, завжди приносили ви жертву хваління Богу, плід уст, що прославляють ім'я Його.
Богородичний: Хліб Життя, що зійшов з небес і дав життя світу, вмістила Ти в утробу Твою,Чиста Діво Мати, молимо Тебе, не позбав нас Божественного причастя Твого.

Кондак, глас 4:
Багатство благодаті і синівства/ надбавши багатьма подвигами і чеснотами,/ заради яких Христос оселив душі ваші в небесних оселях Своїх,/ дарувавши благодать нетління і чудес мощам вашим./ До них прибігаючи, взиваємо:/ радуйтеся, [імена], отці наші,// зібрань чернечих похвало і окрасо.
Ікос:
Наслідуючи норов рівноангельських і богоносних отців Антонія і Феодосія, відрікшись від світу, прийшли ви в обитель Божої Матері, де багатьма подвигами і смиренням повністю догодивши Богу, до райських осель переселились ви. Тому, торжествуючи в світлі неприступному, не відкиньте і нас, що старанно до вас вдаємось і з радістю звершуємо вашу пам'ять, [імена], отці наші, зібрань чернечих похвало і окрасо.
Пісня 7
Ірмос: Юнаки єврейські в печі подолали полум’я сміливо/ і вогонь на росу змінили, взиваючи:/ благословенний Ти, Господи Боже, повіки.
Владичице, Ти, що Світло породила, мене потьмареного ніччю гріхів просвіти, будучи чистою і непорочною оселею Світла, щоб з любов’ю славив Тебе.
Будь Покровом і захистом, і заступництвом, і похвалою, Діво, мені нині оголеному подай різноманітну допомогу, сило безпомічних і надіє безнадійних.
Всією душею, і помислами, і серцем, і устами Тебе славлю, насолодившись Твоїх великих дарів, з Твого милосердя і безмірних Твоїх чудес!
Поглянь милостивим оком твоїм, і зглянься над стражданнями моїми, і від лютих напастей, і шкоди, і бід, і від спокус мене визволи з безмірної милості Твоєї.
Інший
Ірмос: Не поклонилися творінню замість Творця побожні юнаки,/ але, вогненну погрозу сміливо зневаживши,/ радувалися, співаючи:// преславний Господи, Боже отців, благословенний Ти.
Не послужили світу і його похотям, богомудрі угодники Твої, Господи, але, всі хитрі підступи ворога мужньо перемігши, переможні вінці отримали, за їхніми молитвами і благанням Преблагий, спаси душі наші.
Були ви однодумними і єдиними за норовом, блаженні отці, в молитві, в смиренні і в доручених вам послухах, тому й разом живете і радуєтесь в обителях Святої Тройці, Якій вірно послужили у житті вашому.
Добре і богоугодно пожили ви в обителі Києво-Печерській, бо багато років проповідували чисте і непорочне життя, звершуючи святе діло, були угодниками Господа і Пречистої Його Матері.
Як зріла пшениця, під час жнив, перейшли ви, упокоївшись, в житниці небесні, де насичуєтесь спогляданням і славою Найсолодшого Ісуса, Йому ж віддали себе, як жертву чисту і непорочну.
Богородичний: Життя наше скеруй, Всеблага Богоневісна, і душі наші направ до пристановища благої утіхи Царства Сина Твого, до Тебе взиваємо і на Тебе надію покладаємо, не зневаж моління нашого.
Пісня 8
Ірмос: Господа, що на горі святій прославився/ і у вогняній купині таїну Приснодіви Мойсеєві явив,/ оспівуйте і прославляйте// по всі віки.
Заради милості Твого милосердя, Діво, не зневаж, Чиста, мене, що тону в бурі житейських хвиль, але дай руку помочі мені, пригніченому житейськими негараздами.
Напасті, і скорботи, і небезпеки прийшли до мене, Чиста, і напасті житейські, і спокуси звідусіль оточили мене, але захисти мене, і заступи мене могутнім Твоїм покровом.
В бурях нехай отримаю Тебе пристановищем, в печалях радістю і веселістю, і в недугах швидку поміч, і в бідах визволителькою, і в спокусах заступницею.
Радуйся, вогневидний престоле Господній; радуйся, Божественний сосуде манни; радуйся, золотий світильнику, свічко невгасима; радуйся, дівам славо, і матерям окрасо і похвало.
Інший
Ірмос: Юнаків побожних у печі/ спасло Різдво Богородичне:/ тоді провіщене, а нині здійснене,/ воно весь світ спонукає співати;// всі творіння, хваліть Господа і прославляйте повіки.
Трудячись в послуху вашому з вірою і смиренням, ви самі себе принесли в жертву чисту, благу і приємну Господеві, Його ж ублагаєте, щоб дарував душам нашим очищення і велику милість.
Вже не як в дзеркалі в загадках, але лицем до Лиця бачите Солодкого Ісуса, Його ж забажали, і Його ж полюбили, і Йому віддали душу і бажання своє; моліть за тих, що звершують вашу пам'ять з любов’ю і говінням.
За вашими молитвами, отці достоблаженні, виблагайте, щоб і ми, що вдаємося до вашого покрову і заступництва, достойно наситились хліба життя, благодаті і слави Господа нашого Ісуса Христа.
Як цвіт, як пара, як тінь диму, що розходиться, є життя наше, чому ж марно турбуємось, браття, і не прилинемо до цілющих мощей отців наших достоблаженних і преподобних [імена], за їхніми молитвами, Христе, спаси душі наші.
Богородичний: Ти, що Радість світу народила щоб обдарував природу людську, Тебе молимо і до Тебе прибігаємо: спаси нас, Владичице світу і Всенепорочна, щоб не прийшов до нас не підготовлених час смертний.
Пісня 9
Ірмос: Жахнулося від цього небо,/ і здивувалися краї землі,/ що Бог явився людиною у плоті/ і утроба Твоя стала просторішою небес;/ тому Тебе, Богородице,// ангелів і людей чиноначалія величають.
До кого іншого звернуся, Чиста? До кого іншого прибіжу і спасуся? До кого прийду? Яке ж знайду пристановище? Яке тепле заступництво? Яку в скорботах помічницю? На Тебе єдину уповаю, Тобою єдиною хвалюся, і до Тебе, насмілюючись, прибігаю.
Нема можливості перечислити величі Твої, Богоневісто, і дослідити глибину не дослідиму, понад розум чудеса Твої, які постійно звершуєш тим, хто з любов’ю Тебе вшановує і з вірою поклоняється, бо Ти воістину Бога породила.
В піснях вдячних славословлю і вшановую безмірну милість, і велику силу Твою перед всіма сповідую, і благодіяння Твої, які вилила Ти на мене, проповідую, величаю душею ж і серцем, і помислами, і безперестанно язиком.
Прийми убоге моє моління, і мого плачу не зневаж, і сліз, і стогону, але заступи мене, як Блага, і прохання виконай: бо Ти можеш все що хочеш, як Мати всемогутнього Владики Бога, тож допоможи моєму окаянному смиренню.
Інший
Ірмос: Кожен, на землі народжений,/ нехай звеселиться, Духом просвічений./ Нехай зрадіє безплотних ангелів собор,/ шануючи священне торжество Богоматері,/ і заспіває: радуйся, найславніша Богородице,// Пречиста Приснодіво.
Всі земнородні, зберімось старанно на священне торжество преподобних отців наших [імена] припадаючи до нетлінних і цілющих мощей їхніх, бо вони є заступники і перед Богом наші молитвеники.
Стоячи перед престолом Всецаря і насолоджуючись торжеством з небесними силами, не забудьте і нас, отці всеблаженні, що прославляємо труди і подвиги ваші і з любов’ю шануємо святу вашу пам'ять.
Чисті ваші душі були оселею Святої Тройці, Яку не тільки в житті, а й після смерті сповідуєте, бо нетління, чудеса і благоухання мощей ваших проповідують і сповіщають Троїчне поклоніння і єдність.
Богородичний: Стоячи біля правиці престолу Сина Твого, о Богомати, не забудь заступництвом Твоїм і нас, що молимо і оспівуємо Тебе, з вірою і любов’ю повсякчас величаємо Тебе, Чисту Матір і Діву.
Світильний:
Зберіться собори вірних вшануймо свято в день світлої пам'яті [імена], отців достоблаженних і богоносних, щоб прославити труди і подвиги, чесноти і чудеса їхні: бо вони, маючи сміливість до Господа, виблагають Його спасти душі наші. [Двічі.]
Слава, І нині, Богородичний:
Обитель, яку збудувала Ти і в якій забажала жити, [підтримай і] збережи Твоїм покровом, Всенепорочна, а всім, хто живе в ній і приходить до неї на поклоніння святим мощам угодників Твоїх, пролий велику і багату милість Сина Твого і Бога нашого.
На хвалітніх стихири на 4, глас 4:
[Імена] богомудрі,/ наслідуючи ангельське житіє,/ в молитві і співі псалмів/ повсякчас перебували ви,/ через це стали храмами Святого Духа,/ Який збагатив вас нетлінням і чудесами,// тож моліться за душі наші. [Двічі.]
Людьми Божими,/ істинними рабами Господніми,/ непорочними, праведними, благочестивими/ стали ви, всеблаженні отці./ Заради цього звеличив Господь пам'ять вашу,/ в яку радіючи,/ славимо Христа Бога,// Який прославляє святих Своїх.
Антонія богоносносного/ і Феодосія богомудрого/ наслідуючи доброчесним житієм,/ в трудах і подвигах,/ в молитвах і бдіннях/ життя своє завершили ви;/ а після блаженного свого упокоєння,/ разом з ними радуючись і веселячись,/ пом'яніть і нас,// що пам'ять вашу похвалами вшановуємо.
Слава, глас 5:
Зберіться сьогодні, безліч христолюбивих людей,/ у світлій пам'яті найчесніших отців наших [імена],/ і, вшановуючи їхні світлі подвиги,/ прославмо Христа, Який їх прославив/ й дарує нам за їхніми молитвами очищення// і велику милість.
І нині, Богородичний, глас той же:
Висоту обоження,/ глибину Божественного сходження і любові,/ широту милосердя Тобою отримали, Чиста Богородице, Приснодіво.// Тому Тебе безперестанними голосами величаємо.
На літургії
Служба загальна преподобним: Блаженні з канону, пісень 3-ої і 6-ої. Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його. Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? Апостол з послання до Галатів, зачало 213. Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, і в заповідях Його перебуватиме. Стих: Сильним на землі буде сім'я його. Євангеліє від Луки, зачало 24. Причасний: Радуйтеся, праведні, у Господі, праведним подобає похвала.

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3