Успенський собор Протату. Свята гора Афон
Успенський собор є найбільш древнім з усіх збережених на Святій горі Афон храмів і розташований в центрі Кареї – столиці цієї єдиної своєрідної чернечої держави.
Друга назва собору – церква Протату – пов'язана зі званням прота, який вперше згадується в джерелах в 908 році.
Вже в Першому Уставі Святої гори, затвердженому імператором Іоаном Цимисхієм в 972 р, прот визнано главою всього Афону. З цього Уставу на престольне свято головного храму – в день Успіння Пресвятої Богородиці – у столиці Афону проходив щорічний собор настоятелів всіх святогорських обителей.
В протаті, засідають двадцять старців, за числом двадцяти афонських монастирів. В особливо важливих випадках збираються самі ігумени для присутності в синоді, а на звичайні засідання приходять їхні антипросопи, тобто довірені, що представляють собою відсутніх своїх ігуменів.
Також в синоді є чотири назира, які змінюються з кожним роком в головуванні. Ці назири завжди обираються з монастирів Лаврського, Ватопедського, Іверського і Хілендарського, і ніхто не займає цієї посади з інших шістнадцяти монастирів.
Якщо Лаврський назир головує в синоді у нинішній рік, то він називається проєдром або проєдросом, має особливий голос при вирішенні приватних звичайних справ афонських, і йому доручається виконання всякої постанови і рішення протатського. Тому проєдрос залишається в привілейованих відносинах до всієї влади і на Афоні, і навіть, певною мірою, поза Афоном.
Один і той же проєдрос ніколи не залишається в своєму званні більше року; він змінюється, і його місце заступає наступний після ньому назир, тобто після Лаврського – Ватопедський, після Ватопедського – Іверський, після Іверського – Хілендарський, а Хілендарського знову замінює Лаврський. Таким чином тягнеться ряд проєдроса і самих назирів в особі старців, що обираються тільки з чотирьох монастирів.
Старці інших монастирів не мають права на посаду проєдроса і назирів тому, що їхні монастирі набагато молодші і з’явились пізніше на Афоні, і не мали великої кількості ктиторів і не мали переваг, якими в давнину вирізнялись від інших, з волі царствених осіб, Лавра, Ватопед, Іверон і Хілендар.
протоієрей Миколай Капітула,
головний координатор паломницького центру «Воскресіння»