Опубліковано: Субота, 21 листопада 2015, 21:35
Перегляди: 907
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

Сьогодні, коли путінські кати поламали свої зуби на сході нашої Рідної землі, агресія Росії щодо Української держави не припиняється, а навпаки набирає нових обертів. І як завжди вірними слугами «Росії-матушкі» є священнослужителі УПЦ МП.

Московскі батюшкі краще за різних сепаратистів виконують план Білокам’яної розхитуючи і так нестійку ситуацію в Україні. Під приводом заклику захищати «канонічне православіє», «Вєру дідів і прадідів», «ту Церкву в яку ходили наші батьки» сіють ворожнечу між православними українцями розділяючи сім’ї, розсварюючи батьків і дітей, братів і сестер. Планомірно служителі Московської Церкви духовно розділяють Україну. Щоб переконатися в моїх словах не треба далеко ходити, слід лише поспілкуватися з так званими «каноніческімі православнимі» і все стане зрозумілим,що відстоює УПЦ МП в Україні, чиї інтереси і права лобіює московське духовенство.

Якщо на початку російської агресії московські священнослужителі лише обережно виправдовувалися вичікуючи наказу з Москви і слушного моменту, щоб розхитати такожі духовний мир в Україні, то зараз ми можемо побачити наскільки агресивно запрацювала кремлівська машина. Знову і знову поливається брудом Предстоятель справжньої Української Православної Церкви Святійший Патріарх Філарет, паплюжаться добровольчі батальйони, які нібито допомагають «розкольникам» забирати у православних храми і взагалі відбувається підміна понять. Патріотизм відображається в негативному світлі, хоча любов до рідної землі є важливою чеснотою в житті кожного християнина і обов’язок кожного пастиря всіляко навчати свою паству любити свою землю, бо не можна бути справжнім громадянином Царства Небесного не шануючи земної Батьківщини.

Хочеться нагадати нашим братам з Московського патріархату, що в той час, як представники їхнього духовенства різним чином допомагали сепаратистам і терористам на Сході України та в Криму Патріарх Філарет і вся УПЦ КП активно підтримували Збройні сили України та добровольчі батальйони у захисті територіальної цілісності нашої славної Держави. Українська Церква морально духовно і фінансово підтримувала, підтримує і підтримуватиме захисників нашої держави. Натомість Московський патріархат в Україні до цього часу так і не засудив агресії Росії проти України і взагалі називає ті події, що відбуваються на Донбасі братовбивчою війною, таким чином заперечуючи навіть участь у кровопролитті на сході російських наймитів, які ордою сунуть на Україну. Своє справжнє ставлення до Героїв України представники УПЦ МП на чолі з митрополитом Онуфрієм показали тоді, коли під час зачитування імен Героїв у Верховній раді України не встали. Ось це і є справжнє ставлення московського духовенства до всіх тих, хто не жаліючи свого життя боронить Україну від московітів. Але замість того, щоб розкаятись перед українським народом у підтримці злочинного режиму Януковича, закликах до територіального розділення народу, зневаги до української мови, представники УПЦ МП і далі розповсюджують свою єресь про те, що спасіння можливе лише в єдності з Московським патріархом. Вони зайняли позицію лукавого, адже так само як і диявол хитрощами хочуть обдурити ввесь світ. За допомогою різних журналістів, ораторів, проповідників, телеканалів, різних спільнот «православних» журналістів хочуть відбілити себе і звинуватити «проклятих раскольніков» і «бандеровцев» в всіх бідах України.

Але хочемо відповісти нашим московським братам, що нам не страшні погрози лютої Москви, яка лякає українців пеклом лише за те, що український народ хоче мати свою автокефальну, тобто самостійну Помісну Православну Церкву, свого Патріарха, а не чужинця. Тому, як би не старалися московські прислужники вислужитися перед своїми господарями, в них нічого не вийде, адже відстоюють вони не віру Православну, а геополітичні амбіції Москви, для якої все мало і мало землі і яка бажає завойовувати все нові і нові території.

Також, хочемо нагадати, кого привозили в Україну з «Дарами волхвів» представники УПЦ МП. Забули? Так, так – терориста Гіркина і іншу братію, що готувала ґрунт для загарбання України.Скільки зла принесли такі «перебування святинь» для України та її народу. Ми також пам’ятаємо як московські священнослужителі вітали окупантів в Криму і на сході проклинаючи все українське. І сьогодні ми можемо побачити безліч прикладів як представники духовенства РПЦ в Україні висловлюються про українських воїнів називаючи їх окупантами, а бандитів і терористів визволителями Новоросії від «київської хунти».

На останок, хочеться ще раз запитати, які канони порушують українські православні християни не визнаючи духовної влади Москви, якщо до цих пір не має чіткої формули надання автокефалії церквам, а це питання буде лише вирішуватися на Всеправославному соборі.

І ще раз нагадуємо, що канон апостольський навчає, щоб кожен народ знав свого першого єпископа (Апостольські правила. 31; 34; ІV Вселенського собору 18-те прапвило; Антиохійського собору 5-е правило, Карфагенського собору 10-те; Двократного 13-те, 14-те, 15-те правила). І молимось, «…щоб Господь Бог допоміг нам подолати розділення православних і створити в Україні єдину Помісну Православну Церкву і щоби Спаситель наш подолав у розділених братах наших неправдивий страх перед владою Москви і вселив в них страх Свій Божественний; щоби вся Церква Українська завжди служила спасінню і єдності свого українського народу, а не чужим інтересам…».

протоієрей Миколай Капітула,

клірик Свято-Покровського кафедрального собору міста Рівне

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3