Тим, хто хоче «зробити» порятунок, він порадив вивчати церковнослов’янську мову
28 грудня 2015 в Києво-Печерській лаврі відбулися єпархіальні збори духовенства Київської єпархії. Під час зборів митрополит Київський і всієї України Онуфрій висловився різко проти здійснення богослужіння українською мовою.
Після оголошення своєї доповіді митрополит Онуфрій відповідав на запитання присутніх. В одній із записок, що надійшли із залу, було поставлено питання про те, які кроки збирається робити керівництво УПЦ для «українізації» богослужіння. Чи планується готувати нові переклади богослужбових текстів українською мовою, і чи будуть видаватися богослужбові Євангеліє і Апостол українською мовою?
Відповідаючи на запитання, митрополит Онуфрій заявив, що «не потрібно плутати Божий дар з яєчнею».
Про це повідомляє портал “Релігія в Україні“
На його думку, церковнослов’янська мова – це «наша рідна мова», така ж, як і сучасні мови. На думку митрополита, в храмі допустимо лише проголошення проповіді українською мовою, що ж стосується богослужіння, то воно повинно відбуватися церковнослов’янською мовою.
Далі митрополит Онуфрій заявив, що на «старих мовах» служать «скрізь». За його відома, і греки, і грузини, і румуни, і англійці здійснюють богослужіння не так на сучасних, а на старих мовами. Висновок митрополита Онуфрія був категоричний: «Богослужбова мова Української Православної Церкви – це мова церковнослов’янська. Ми нічого не будемо міняти».
Тим, хто хоче «зробити» порятунок, він порадив вивчати церковнослов’янську мову.
Позиція, заявлена митрополитом Онуфрієм, входить у різке протиріччя з офіційними церковними документами колишніх років.
Звершення богослужіння українською мовою було санкціоновано ще 6 червня (24 травня за старим стилем) 1921 Синодом православних єпископів України. Синод тоді визначив, що там, де цього бажають дві третини парафіян, богослужіння може відбуватися українською мовою. Це рішення в тому ж році було схвалено Московським Патріархом Тихоном, який визнав, що воно повністю відповідає «духу Православної Церкви».
У 1922 році рішення про дозвіл здійснювати богослужіння українською було підтверджено Київською нарадою православних єпископів України. Помісний Собор УПЦ (МП), що працював 1-3 листопада 1991 року, ще раз підтвердив санкцію на проведення богослужіння українською там, де цього бажають дві третини парафіян.
У 2012 році глава УПЦ митрополит Володимир (Сабодан) у своїй доповіді на конференції «Українська Православна Церква на межі тисячоліть» цілком схвально відгукнувся про практику здійснення богослужіння українською мовою і заявив про необхідність активізувати в УПЦ перекладацьку діяльність.
У лютому 2012 року керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) в одному з інтерв’ю підкреслював, що «якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою – жодних питань не виникне. На території України, є парафії, де служби ведуться угорською, румунською, церковнослов’янською та українською мовами. Питання вибору мови богослужіння – не проблемне для церковної свідомості».
Зазначимо, що в УПЦ є десятки і сотні громад (в основному, на заході України), де богослужіння проводиться українською мовою. У Києві українську мову використовують при богослужінні у Спасо-Преображенському соборі, настоятелем якого є митрополит Олександр (Драбинко).
Про все це митрополит Онуфрій у своїй заяві на єпархіальних зборах не згадав. Замість цього на парафії УПЦ в організованому порядку завозиться друкована продукція для масової роздачі парафіянам і жителям довколишніх місць, в якій доводиться неповноцінність української мови: її «непристойність» і «серйозна богословська помилковість» при використанні в богослужінні. Тези, оприлюднені в анонімних буклетах, цілком співзвучні висловлюваннями митрополита Онуфрія.
За інформацією surmasite.wordpress.com