Деталі

Опубліковано: Неділя, 25 червня 2017, 18:44

Перегляди: 1502

Вітальне слово архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона учасникам Першого Всеукраїнського з’їзду педагогів з предметів духовно-морального спрямування, виголошене 23 червня в Національному університеті «Острозька академія»

Високоповажний Ігор Демидович! Всечесні отці! Вельмишановне наукове товариство!

Слава Ісусу Христу!

Найперше, маю за честь передати Вам вітання та благословення Предстоятеля нашої Церкви – Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета.

Більше ніж може вимовити слово людське, говорить душа. Більше, ніж може вмістити людський розум, відкриває Бог. Хтось захоплюється постатями, які володіють владою, для іншого найбільш гідні уваги ті, які виявляють вправність у різних видах мистецтва, когось примушує дивуватися потужна сила, та багато іншого можна назвати причинами нашого захоплення. Але справжнє диво, яке дійсно перевершує собою всі таланти і властивості людини – це життя в єдності з Богом. Той, хто сподобився дару Богоспілкування, хто по-справжньому відчув присутність Бога у житті, той ніколи не зверне зі стежки, на якій «утвердилися ноги», як говорить Псалмоспівець. І нехай слова далеко не завжди здатні передати всю глибину почуття душі, якої торкнувся Бог, але плід цієї зустрічі є істинною поживою, що єдино необхідна.

Таким чином, і наше зібрання сьогодні має на меті за словами премудрого Соломона: «щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму; засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти; простим дати розважливість, юнаку – знання і розсудливість; послухає мудрий – і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради; щоб розуміти прит­чу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.» (Притч. 1, 2-6).

На сучасному етапі розбудови української держави та формування громадянського суспільства в умовах національно-духовного відродження у самосвідомості українського народу пробуджуються вічні духовні ідеали, утверджується усвідомлення того, що Церква протягом тисячоліття відігравала важливу роль у житті нашої держави, становленні самосвідомості народу. Сучасна суспільно-політична ситуація в нашій державі, кардинальні зміни, що відбуваються в духовному житті особистості, суперечливі процеси релігійного відродження, відносини між державою і Церквою особливо актуалізували в суспільстві роль Церкви. Проголошуючи та реалізуючи принцип свободи совісті, держава нині вбачає у Церкві рівноправного учасника суспільних перетворень, насамперед моральних.

Маючи багатий досвід роботи у суспільному середовищі, Церква намагається виконувати не тільки віроповчальні, але й значно ширші навчально-виховні функції. Сьогодні ми маємо як вінець одвічних народних прагнень, сподівань та зусиль незалежну Українську державу. З ласки Божої є в нас і автокефальна Помісна Українська Православна Церква Київського Патріархату, яка не підпорядковується ні Москві, ні Риму, ні Константинополю. Українська не тільки по назві, але й передовсім по своїй суті – з українською мовою богослужіння, з українським Священним Писанням, з перекладами українською мовою святоотцівської спадщини, з українською правдивою історією та, найголовніше, з духовенством, інтелігенцією та щирим українським народом, вихованим на патріотичних засадах любові до своєї землі та з великим прагненням творити своє спільне майбутнє, в основі якого стоїть та завжди буде стояти Євангельська заповідь любові до Бога та ближніх.

Влучно аналізує необхідність християнської моралі для сучасного українського суспільства Святійший Патріарх Філарет: «мораль для суспільства відіграє більш важливу роль, ніж навіть економіка, тому що стан економіки залежить від моралі, від духовного стану людей. Тобто, від справедливості, від законослухняності, від любові до ближнього. Це загальнолюдські цінності, які є основою розвитку і самої економіки. Бо якщо економіка ґрунтується на несправедливих законах, на несправедливості, то економіка служить не народу, а збагаченню окремих людей. А для того, щоб цього не було, потрібна співпраця Церкви і громадських організацій, і інших інституцій країни, в тому числі і співпраця з державою, тому що держава теж потребує моральної підтримки Церкви».

Не випадково такий важливий для духовного пробудження українців захід відбувається у стінах історичної Острозької академії, що сьогодні, відроджуючи древню славу першого вишу у Східній Європі, стоїть на проводі духовно-просвітницьких ідеалів українства, продовжуючи святу справу благовірного Константина Острозького та святителя Петра Могили. Адже навіть інтегруючись у Європу, саме українцям як глибоко релігійній та вірній православній вірі нації належить засвідчити незмінність важливих християнських чеснот, сімейних цінностей, справжньої свободи та волі, істинної любові, на яких зрештою і була започаткована Європа, як цивілізаційний простір. Для перемоги правди та істини у нашій державі незмінно правильним є шлях морального виховання особистості у християнській вірі, адже саме вона була тою силою, яка допомагала у найскрутніших моментах нашої історії вижити українцям та з надією подивитись у завтрашній день.

Тому, закликаючи на Вас Боже благословення, бажаю всім учасникам цього заходу чистоти серця та світлого розуму, плідної праці та сміливості у пошуку істини. А в цьому нам незмінно допоможе Премудре Слово Боже: «Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє; бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі. Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого, і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей. Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій» (Притч. 3, 1-5).