Опубліковано: Субота, 07 жовтня 2017, 15:37
Перегляди: 1059
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

На Малій вечірні, на Господи взиваю: стихири на 4, глас 5
подібний: преподобний отче
Преподобний отче, душу твою з тілом очистивши, став ти прекрасною оселею Святого Духа, Який славним тебе для країв вчинив, преблаженний Сергію, і в чудесах великого світильника, що просвітив тих, що мороці перебували, і наставника монахів, тому зійшовшись велемудро тебе ублажаємо. [Двічі.]
Став ти, богоблаженний, мудрими путами, що зв’язують напасті багатьох ворогів, тому й увінчаний ти Богом нев’янучим вінцем, і веселість, і радість, і славу вічну прийняв ти, премудрий Сергію. Його благай, Йому помолися, преподобний, щоб дарував мир світові і душам нашим велику милість.
Преподобний отче, тілесні пристрасті великою стриманістю і частими молитвами, й потом стриманості загасив ти вугілля пристрастей; тому й Христос, славними чудесами показав тебе для країв Русі, славний Сергію, прикрасивши небесними дарами. Його благай, Йому помолися, преподобний, щоб дарував мир світові і душам нашим велику милість.
Слава, глас 6:
Прийдіть сьогодні, безліч ченців,/ Сергія, благочестя наслідувача, піснями і співами прославмо,/ і чесну його і багатоцілющу раку, обступивши,/ з любов’ю цілуймо, промовляючи:/ Радуйся, преславний Сергію, для вітчизни твоєї пресвітлий світильнику;/ радуйся, бо як чистий з чистим Світлом з’єднався;/ радуйся, бо з ангелами стоїш ти перед Тройцею,/ Її ж невпинно моли,// щоб даровано було душам нашим велику милість.
І нині, Богородичний:
Богородице, Ти єси виноградна лоза істинна,/ що зростила нам плід життя./ Благаємо Тебе: молися, Владичице,/ з апостолами й з усіма святими,// щоб були помилувані душі наші.
На стиховні стихири, глас 6.
подібний: Ангельські.
Від материнських пелен, мудрий,/ Богу присвячений,/ Сергію преподобний,/ і пустелю наче місто зробив,/ в ній безліч ченців/ зібрав ти, прославляти вічно славну Тройцю,/ Її ж моли// щоб спаслися душі наші.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Богомудрий Сергію,/ хоч і в останні роки тебе ново просвічена Російська країна виростила,/ але древніх отців честі сподобився ти,/ і дари чудес достойно прийнявши;/ ченців безліч прославляють,/ і правовірною вірою/ Христа хвалять,/ тобою навчені,// моли щоб спаслися душі наші.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа і заповіді Його любі йому.
Як у високих чертогах,/ чеснотами приготував ти дім собі,/ Сергію, отче наш, і як воістину/ Божественне Світло бачити сподобився ти,/ в ньому ж оселившись,/ бачиш Святу Тройцю,/ молися ж до Неї,// щоб було даровано для світу велику милість.
Слава, глас 8:
Преподобний отче, світу красу і солодкість тимчасову повністю зненавидів ти, більше полюбивши чернече житіє, і ангелів співбесідником бути сподобився ти, і світильником пресвітлим для Руської землі, чудесами, як друге сонце, сяючи. Але всіх нас поминай, що звершуємо священну пам'ять твою, бо ми чада твої, і вівці словесного твого вчення, і тебе на допомогу прикликаємо, благаючи, щоб за твоїми молитвами отримали мир і велику милість.
І нині, Богородичний:
Владичице, прийми молитви рабі Твоїх і визволи нас від усякої недолі і скорботи.
Тропар преподобного глас 4:
Чеснот подвижник,/ як істинний воїн Христа Бога,/ проти пристрастей вельми подвизався ти в житті тимчасовому,/ в співах, а також бдіннях і пості образом був ти для твоїх учеників,/ тому й оселися в тобі Пресвятий Дух,/ Його ж дією світло прикрашений;/ та, маючи сміливість перед Святою Тройцею/ поминай стадо, яке зібрав ти, мудрий,/ і не забудь, як і обіцяв ти,/ відвідуючи чад твоїх,// Сергію, преподобний отче наш.
Слава, і нині:
Від початку віку утаємнене/ і для ангелів невідоме таїнство,/ через Тебе, Богородице, сущим на землі явився Бог,/ що в незлитому з’єднанні втілений,/ і хрест заради нас волею прийняв,/ тим же воскресив первозданного,// спас від смерті душі наші.

На Великій вечірні
Блажен муж: 1-й антифон. На Господи взиваю стихири преподобного на 8, глас 6:
подібний: Все відклавши.
Залишивши суєту світу, преподобний,/ і взявши хрест твій,/ маючи твердий намір послідував ти за Христом,/ і в пустелі оселився преподобний,/ душевні пристрасті з корінням вириваючи/ і тілесні почуття пригнічуючи,/і через часті бдіння та молитви/ благодать прийняв ти, преподобний,/ зціляти різні недуги,/ Ангелів співбесіднику і преподобних співмешканцю;/ молися до Господа, Сергію преподобний,// щоб були помилувані душі наші.
Преподобний отче,/ хто оповість труди твої і страждання?/ Або який язик розповість суворе твоє житіє,/ бдіння і сухоядіння,/ і на землі лежання,/ чистоту душевну і тілесну,/ устами і розумом повну безмовність,/ й нелицемірне смирення,/ безперестанні молитви і розсудливе міркування,/ різні біди і пам'ять смертну?/ Сергію, отче наш,// молися, щоб спаслися душі наші.
Преподобний отче Сергію,/ став ти лікарем душ і тіл,/ струмені зцілення для недужих виточуючи,/ й даром пророцтва прикрашений,/ провіщаючи майбутнє, як теперішнє:/ бо молитвою озброївши князя варварів перемогти,/ що вихвалялися вітчизну його знищити,/ але самі вражені Божою правицею/ заслужено мертвими попадали//за псалмом біля пекла, преподобний.
Богомудрий Сергію,/ славу тимчасову залишивши,/і в пустелях і горах проживав ти,/ і чистим домом Тройці був Ти, блаженний,/ Її ж силою пресвяті храми будував,/ та пристановища для спасіння ченців створив ти;/ в тобі ж перебував Христос Бог наш,/ Його ж від юності забажав ти./ Моли Його, Сергію преподобний,// щоб спаслися душі наші.
Інші стихири преподобного, глас 2.
Подібний: терплячи муки:
Терплячи мужньо теперішні випробовування,/ про майбутню нагороду весело,/ до всіх промовляв ти, преподобний Сергію:/ не марно подвизаємось,/ але сподіваючись отримати вічне життя?/ люті скорботи, але солодкий рай,/ болісні труди, але споконвічна нагорода./ Не лінуймося ж, о посники! Мало перетерпимо,/ щоб вінцями нетлінними бути увінчаними,// Христом, Богом і Спасом душ наших.
Як насолоду вважав ти скорботи,/ йдучи тісним шляхом,/ до учнів твоїх промовляв ти, преблаженний Сергію:/ не лякаймось подвигу посту,/ щоб страшних геєнських страждань уникнути,/ зігнуті будуть руки,/ нехай же простягаються до Бога,/ а ноги утверджені/ на молитовному стоянні,/ не жаліймо тлінної природи, звершуймо подвиг,/ щоб бути вінцями переможними увінчаними// Христом, Богом і Спасом душ наших.
Відкинувши тлінні ризи,/ ходив ти під час зими, як в літку, без теплого одягу,/ говорячи, терпеливий Сергію:/ за рай, який втратили,/ м'які ризи нині відкладімо,/ колись гріхом злочину зодягнулися,/ роздягнімось нині заради нетлінних риз,/ не зважаймо, браття на зиму, яка проходить, плоть виснажуймо,/ щоб вінцями непереможними бути увінчаними// Христом, Богом і Спасом душ наших.
Слава, глас 6:
Те, що було образом Божим,/ зберіг ти неушкодженим,/ через піст поставивши розум владикою/ над загибельними пристрастями;/ і, наскільки можливо було, досяг того, що є подобою Божою./ Мужньо бо вгамувавши природу,/ подбав, щоб гірше подолати кращим,/ і тіло підкорив духу. Тому й став ти наставником ченців,/ осельником пустелі, учителем доброго життя,/ славнозвісним правилом чеснот./ І нині на небесах, отче наш Сергію,/ уже не як у дзеркалі,/ а безпосередньо ясно бачиш святу Тройцю й молишся за тих,// що з вірою й любов’ю шанують тебе.
І нині, догматик:
Хто Тебе не ублажить, Пресвята Діво?/ Хто не прославить Твоє пречисте Різдво?/ Син бо Єдинородний,/ що одвічно від Отця возсіяв,/ Той самий від Тебе чистої невимовно тілом народився,/ за природою бувши Богом,/ Він заради нас за природою Людиною став;/ не на дві Особи поділяється,/ а у двох незлитих природах Він визнається./ Його ж моли, чиста й всеблаженна,// спастися душам нашим.
Вхід. Прокимен дня і паремії 3
Притч читання (10,7; 3,13-16).
Пам’ять праведника з похвалами, і благословення Господнє на главі його. Блажен муж, який знайшов премудрість, і смертна людина, яка придбала розум, тому що краще придбати її, ніж купувати скарби із золота і срібла. Вона дорожча за коштовне каміння, і ніщо із бажаного тобою не може порівнятися з нею. Довголіття — у правиці її, а в лівій руці у неї — багатство і слава; із вуст її виходить правда; закон же і милість вона на язиці носить. Послухайте мене, бо я буду говорити важливе, і висловлювання уст моїх — правда. Блажен муж, який зберігає путі мої, початок бо мій — початок життя, і бажання готуються Господом. Заради цього молю вас і пропоную мій голос синам людським; бо я, премудрість, створила раду, і розум, і смисл я прикликала. Моя рада й утвердження, мій розум, моя ж сила. Я люблю тих, хто мене любить; і ті, що шукають мене, придбають благодать. Зрозумійте ж, незлобиві, підступність, ненавчені ж, відкривайте серця. Послухайте мене знову, бо я скажу праведне і відкрию уста для істини, бо істини навчається гортань моя; мерзенні переді мною уста облудні. Всі слова уст моїх — правда, і нічого нема в них ні непокірного, ні розпутного. Все правдиве для тих, хто розуміє, і просте для тих, хто має розум. Бо я навчаю вас істини, нехай буде в Господі надія ваша, і сповнитеся Духа.
Притч читання (10, 31-32; 11, 1-12).
Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене.
Неправильні терези — мерзенність перед Господом, але правильна вага угодна Йому. Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. Праведник, умираючи, залишає жаль; але раптова і радісна буває загибель нечестивих. Непорочність щирих буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх. Не допоможе багатство в день гніву, правда ж спасе від смерти. Правда непорочного вирівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого. Правда щирих спасе їх, а беззаконники впадуть від нечестя свого. Зі смертю людини нечестивої зникає надія, і очікування беззаконних гине. Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє в неї нечестивий. Вустами лицемір губить ближнього свого, але праведники прозірливістю спасаються. При благоденстві праведників веселиться місто, а після загибелі нечестивих буває торжество. Благословенням праведних підноситься місто, а вустами нечестивих руйнується. Недоумкуватий висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.
Премудрості Соломона читання (4, 7-5, 7).
Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється; мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости. Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся, щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його. Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий. Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки; душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його. Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного; бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку; вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними; і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине; усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх. Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його; вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і, розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі: «Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування. Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною! Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими? Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».
На літії стихира храму. І святого стихири, глас 6.
Прийдіть шанувальники свята і зібрання посників,/ з вірою зійшовшись, істинного посника сьогодні вшануймо,/ Сергія, який радіючи йшов стопами Владики свого/ вузьким шляхом і безпристрасним життям,/ і з вірою взиваймо:/ О всеблаженний, преподобних співмешканцю і посників похвало!/ Молися за нас до Господа,// щоб помилував душі наші.
Преподобний і Богоносний Сергію,/ заради любові Христової все залишив ти, і в пустиню пішов,/ зовсім не злякався ти підступів невидимих ворогів,/ хоч вони і багаторазово приходили до тебе,/ скрегочучи зубами лють показуючи,/ ти ж молитвами твоїми, як дим, розсіяв їх./ О, непорочна твоя душа і велике терпіння твоє!/ Христа безперестанно моли,// щоб спаслися душі наші.
Всеосвячена і велика Церква Православної Русі,/ ченців і мирян зібрання,/ струменями євангельських джерел наповнившись,/ духовно звеселімось в урочисте свято доброго пастиря і вчителя,/ і ставши біля цілющих його мощей, з любов’ю цілуймо,/ і їх, як квіти, піснями і похвалами прикрасьмо, промовляючи:/ радуйся, Сергію блаженний, небесний чоловіче,/ земний ангеле і Духа Святого обитель;/ радуйся, бо багатьох на спасительний шлях наставив ти;/ радуйся, для країв наших похвала і утвердження,/ преподобний Сергію приємний Богові,/ для вітчизни твоєї пресвітлий світильнику// і молитвенику за душі наші.
Слава, глас 6:
Прийдіть сьогодні, безліч ченців,/ Сергія, благочестя наслідувача, піснями і співами прославимо,/ і чесну його і багатоцілющу раку, обступивши,/ з любов’ю цілуймо, промовляючи:/ Радуйся, преславний Сергію, для вітчизни твоєї пресвітлий світильнику;/ радуйся, бо як чистий з чистим Світлом з’єднався;/ радуйся, бо з ангелами стоїш ти перед Тройцею,/ Її ж невпинно моли,// дарувати душам нашим велику милість.
І нині, Богородичний:
Творець і Визволитель мій Христос Господь, що вийшов із Твоєї, Пречиста, утроби, тіло наше прийняв і від давнього прокляття Адамового визволив. Тому Тобі як Матері Божій, Пречистій Діві, невмовкно ангельське привітання виголошуємо: радуйся, Владичице, заступнице й покрово і спасіння душ наших.
Стихири на стиховні глас 1:
подібний: Небесних чинів.
Настало, Богоносний, світліше за сонце свято твоє,/ осяваючи тих, хто приходить до тебе з вірою,/ і безсмертям духм'янить,/ а для душ виточує нетління від святого твого тіла,/ преподобний Сергію,// молитвенику за душі наші.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Чуттєві пристрасті тілесні переміг ти/ стриманості борозною, чудодійний Сергію,/ і безплотних наслідував ти на землі,/ все ж плотське бажання духу підкорив ти./ Тому і нині, в небесних оселях перебуваючи,// моли за душі наші.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа і заповіді Його любі йому.
Блаженний Сергію, поклав ти основу для чеснот/ стару людину відкинувши з похотями,/ і у Істину – Христа зодягнулися ти./ Тому переміг ти, преподобний, ополчення безлічі ворогів,/ будучи наставником монахів,// моли, щоб спаслися душі наші.
Слава, глас 8:
Тебе як наставника множества ченців шануємо, отче наш Сергію,/ бо ми навчилися твоєю стежкою ходити прямо;/ блаженний ти, що, послуживши Христу,/ ворожу силу посоромив, співбесіднику ангелів,/ преподобних і праведних спільнику;/ молися з ними Господу,// щоб Він помилував душі наші.
І нині, Богородичний:
Неневісна Діво, що невимовно зачала Бога тілом, Мати Бога Всевишнього! Прийми благання рабів Твоїх, Всенепорочна, що подаєш всім гріхів очищення; прийнявши нині благання наші, молися, щоб спастися всім нам.
Перед благословенням хлібів тропар святого співається двічі, потім Богородице Діво радуйся… один раз
Тропар преподобного глас 4:
Чеснот подвижник,/ як істинний воїн Христа Бога,/ проти пристрастей вельми подвизався ти в житті тимчасовому,/ в співах, а також бдіннях і пості образом був ти для твоїх учеників,/ тому й оселися в тобі Пресвятий Дух,/ Його ж дією світло прикрашений;/ та, маючи сміливість перед Святою Тройцею/ поминай стадо, яке зібрав ти, мудрий,/ і не забудь, як і обіцяв ти,/ відвідуючи чад твоїх,// Сергію, преподобний отче наш.
На Ранній
На Бог Господь тропар святого двічі. Слава і нині Богородичний на глас тропаря:
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 8.
подібний: Премудрості.
Весь освяченим і богоносним став ти, світу і багатства світлості, і всієї видимої краси тимчасової зрікшись, смиренням і убогістю ти пішов за Владикою Христом, безліч ченців зібравши, і їх вченням Православ’я просвітив ти. Тому і після кончини нестаріючу благодать прийняв, і в гробі лежачи, нетлінним залишаєшся, Сергію богоблаженний, моли Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував тим, хто з любов’ю шанує святу пам'ять твою. [Двічі.]
Слава, і нині, Богородичний:
Як Всененорочна Невіста Творця, як нетлінна Мати Визволителя, оселе Утішителя, Всехвальна, мене, що є житлом беззаконня і розум мій охоплений демонами, поспіши від їхнього віяння визволити, світлим житлом чеснотами вчинивши. Світлодайна і нетлінна, розжени хмару пристрастей і участі в Царстві Небеснім сподоби, і Світла невечірнього молитвами твоїми.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 3.
подібний: Красо дівства.
Бажаючи небесного, линучи до Бога, отче, і все земне залишив ти, і багатьма болістями осяяв світло твоє житіє, ставши оселею ж різних божественних чеснот, в молитвах і благаннях і постуваннях до Господа наблизився ти. Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші. [Двічі.]
Слава, і нині, Богородичний:
Як необроблена лоза, Ти Діво, прекрасне Гроно, Христа, зростила, виточуючи для нас вино спасительне, яке всіх веселить душі і тіла. Тому, як винуватицю благ Тебе ублажаючи, повсякчас з ангелом взиваємо до Тебе: Радуйся, Обрадувана
Полієлей. Величання: Ублажаємо тебе,/ преподобний отче наш Сергію,/ і шануємо святу пам’ять твою,/ наставнику монахів// і співбесіднику ангелів.
Псалом вибраний: Терплячи, потерпів від Господа і визволив мене.
Після полієлея сідальний, глас 8:
подібний: Премудрості.
Коли, блаженний, божественному бажанню розум твій підкорив,/ тоді залишив ти всі спокуси світу,/ і в пустині оселився,/ як квітка процвів ти чеснотами прикрашений,/ і, викорінив терня пристрастей,/ у ньому насадив ти плоди трудів твоїх./ Тому й забажав ти отримати, невід'ємно багатство на небесах./ Сергію преподобний, моли Христа Бога,/ щоб відпущення гріхів дарував// тим, що з любов’ю шанують святу пам'ять твою. [Двічі.]
Слава, і нині, Богородичний:
Тобою радується, Благодатна,/ всяке творіння/ — ангельський собор і людський рід./ Освячений храме і раю словесний,/ дівства похвало!/ Від Тебе Бог тіло прийняв,/ і Дитям став/ Предвічний Бог наш./ Лоно-бо Твоє престолом учинив,/ і утробу Твою просторішою небес сотворив./ Тобою, радується Благодатна,/ всяке творіння, слава Тобі!
Степенна: 1-ий антифон 4 гласу – «Від юності моєї…»
Прокимен, глас 4: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Євангеліє від Матфея, зачало 43 (11,27-30).
Після 50-го псалма стихира, глас 6:
Земного ангела, і небесного чоловіка Божого,/ світу благу окрасу, їжу благих чеснот, посників похвалу,/ Сергія великого вшануймо:/ бо насаджений в домі Господньому і процвівши праведно,/ як кедр в пустині, примножив стадо Христове словесних овець,// преподобієм і правдою.
Канон Богородиці з ірмосом на 6 і святого на 8.
Канон Пресвятия Богородиці, глас 6.
Пісня 1
Ірмос: Як по суші перейшов Ізраїль по безодні стопами,/ бачачи, як гонитель фараон потопляється; взивав/ пісню перемоги/ Богові співаймо.
Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Споживши Єва в саду заборонений плід, прокляття ввела; але його знищила Ти, Чиста, початок благословення, Христа породивши.
Ти що перлину від Божественної блискавки, Христа породила, темряву пристрастей моїх і сум’яття гріхів, Чиста, розжени світлом Твоєї світлості.
Очікування народів, Яків таємно розумними очима, провістив Бога, Який з Тебе Втілився, що визволив нас заступництвом Твоїм.
Син Твій і Бог, Пречиста, прийшов як Вождь, коли припинилися царі з коліна Іуди, воістину над кінцями землі нині воцарився.
Канон преподобного Сергія, Глас 8.
Пісня 1.
Ірмос: Фараона з колісницями,/ чудотворний жезл Мойсеїв/ колись потопив, хрестовидно вдаривши і розділивши море,/ Ізраїля ж спас втікача-пішоходця,/ що співав пісню Богові.
Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Наслідуючи Христа, що заради нас добровільно смирився аж до рабського образу, полюбив ти смиренність і, довгими бдіннями і молитвами душезгубні пристрасті умертвив, на гору безпристрасності зійшов ти, Сергію найчесніший.
Як світильник світла, твою душу слізними потоками прикрашаючи, і подібно, як другий Ісаак, сам себе підніс ти, преподобний, і серце своє в жертву Богу приніс ти.
Ти, що в материнській утробі трикратним виголошенням, Тройці служителем явився, і Трисонячним світлом осяяний, демонські полки, як павутину, розірвав ти, преблаженний Сергію.
Богородичний: Понад закони природи народила Ти Законодавця, Бога і Чоловіка, Його, як Блага, моли, Всенепорочна, наші зневажити беззаконня, що завжди взиваємо: співаймо Господу, славно бо прославився.

Другий Канон святого, глас 1.
Пісня 1.
Ірмос: Твоя переможна правиця боголіпно у кріпкості прославилась;/ вона бо, Безсмертний,/ як всемогутня,/ супротивників стерла,/ а ізраїльтянам/ путь у глибині моря сотворила.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Любов’ю Христовою утвердився ти, преподобний, і став ти, як ріка, що всю землю щедро напоює словом вчення, богоблаженний Сергію, тому пам'ять твою з любов’ю ублажаємо.
Твоєю рукою прийшло благословення, за божественним повелінням: бо суха земля за твоєю молитвою воду виточила, її ж нині вдосталь черпаючи, зцілення отримуємо, преподобний Сергію.
Всього себе від юності Богу присвятив ти, до Нього через чесноти наближаючись, бо все земне тлінне залишивши, скарби небесні отримав ти.
Богородичний: Радуйся, джерело благодаті; радуйся, ліствице і двері небесні; радуйся, свічник і посудина золота, і горо не розсічена, що Життєдавця Христа для світу народила.
Катавасія: Відкрию уста мої ...
Пісня 3
Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій,/ що підніс рід вірних Твоїх, Блаже,/ i утвердив нас на камені// сповідання Твого.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Тлінну і смертну мою плоть, Всечиста Богомати, з лона Твого несказанно прийняв Благий, і зробивши її нетлінною, навіки поєднав з Собою.
Бачачи Бога, що Тобою народжується, Діво, ангельські собори зі страхом жахалися і як Матір Божу, незмовкними піснями Тебе вшановуємо.
Жахнувся, пророк Даниїл бачачи Тебе гору мисленну, від Якої Камінь нерукосічний відсікся і демонські капища, Богомати, повністю зруйнував.
Не може ні слово, ані язик людський, достойно прославити Тебе, Діво, бо безсіменно з Тебе Пречиста забажав втілитись Життядавець Христос.

Інший.
Ірмос: Небеса на початку премудро утвердив Ти, Господи,/ і землю на водах поставив,/ утверди мене на камені заповідей Твоїх,/ бо нема святого, крім Тебе,// єдиний Чоловіколюбче.
Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Взірець дав ти твоїм ученикам, і привів душі багатьох до спасіння, відвернувши від пристрастей світу, які отримали утіху райської насолоди.

Як плодовита маслина в домі Божому, блаженний, процвів ти, і єлеєм змащуєш душі, тих, хто з любов’ю тебе прославляють, преблаженний Сергію, і з вірою взивають до Христа: нема святого крім Тебе, Чоловіколюбче.
Душетлінні пристрасті приборкав ти бадьорими бдіннями, блаженний, і тому в оселях небесних оселився ти, прийнявши, богомудрий Сергію, благодать зцілень.
Богородичний: Стала Ти Богородице, Вищою від херувимів і серафимів: бо Ти Єдина прийняла невмістимого Бога в утробі Твоїй, не оскверненій. Тому Тебе Чиста, всі вірні піснями, ублажають.

Інший
Ірмос: Ти єдиний знаєш неміч людської природи/ і з милості в неї втілився,/ опояши мене з висоти силою,/ щоб я взивав до Тебе, Святий:/ святий одухотворений храме// невимовної Твоєї слави, Чоловіколюбче.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Зненавидівши тлінну славу, блаженний, нетлінної і Божественної слави наслідником бути сподобився ти, бо всю красу життя відкинувши, з ангелами на небесах Божественною славою насолоджуєшся.
Ралом молитовним, преподобний, землю серця твого оновивши і її насіяв зернами трудів твоїх, і явився ти прекрасною пшеницею Слова, і досяг осель незахідного Світла.
Сяйвом Святого Духа вшанований, і світоносним житієм прикрасився ти, всім, хто потребує безперестанно подаючи, і приймаючи з любов’ю ченців чини, отче преподобний.
Богородичний: З Тебе Чиста виріс, Цвіт нев'янучий, покриваючи пахощами все людство Божественним миром природи Своєї; що з Отцем Співбезначальний, з Тебе в часі народився, Діво Всенепорочна.


Сідальний, глас 4.
подібний: вознісся на Хрест
Воістину тимчасове тлінне залишив ти, за Христом від душі пішов, і болістями, і трудами, і великою стриманістю, як безплотний пожив, преблаженний Сергію, моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші. [Двічі.]

Слава, і нині, Богородичний:
Ти, Богородице стала вищою від Херувимів і серафимів, й ширшою за небо і землю, видиме і невидиме творіння: в Твоїй утробі Чиста, вмістила Ти Того, Якого простір небесний не вміщає, Його ж моли, щоб спаслися раби Твої.

Пісня 4.

Ірмос: Христос моя сила, Бог i Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Оспівуємо, Пречиста, Тебе, Всенепорочна, ми, що Тобою спаслися, і побожно співаючи, взиваємо: Благословенна, Ти, що Бога, Приснодіво, породила.
Діво, Ти, Всеблаженна народила Світло незахідне, що світить плоттю, для тих, хто в темряві життя перебуває, і радість виточила для тих, хто прославляє Тебе, Приснодіво.
Благодать процвіла, Закон минув Тобою, Всесвята: Ти бо, Чиста Приснодіво, народила Господа, Який подає нам відпущення.
Мертвим зробила мене спожива в саду, а Дерево життя, що з Тебе явилось, Пречиста, воскресило, і райських насолод наслідником зробило мене.

Інший.
Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи,/ Ти моя і сила, Ти мій Бог,/ Ти радість моя, що не залишив лона Отчого/ і нашу убогість відвідав;/ Тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе:// слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас

Храмом Пресвятого Духа, отче, був ти, і повноводною рікою життєвих вод, осново непохитна Церкви, ченців утвердження, Сергію преславний.
Пророчо слізними краплями щодня постіль змочував, славний Сергію, аж поки повністю безодню пристрастей висушив ти; тому пам'ять твою чесну і священну постійно шануємо.
Лицем до лиця Христа, преподобний Сергію, бачити сподобився ти, вже не як в дзеркалі. Ось бо і від світу відійшов ти до любого бажання.
Богородичний: Очищення нашого невідання даруй, як безгрішний, і втихомир світ Твій, Боже, молитвами Тієї, що породила Тебе.

Інший.

Ірмос: Тебе, гору, покриту благодаттю,/ прозорливими очима побачив Авакум/ і провістив пришестя від Тебе Святого Ізраїлевого// на спасіння наше і оновлення.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Просвічуваний світлосяйним сяйвом, преблаженний, насолоду небесну прийняв ти, радіючи, будучи наче воістину найчистіший хліб для Творця, мудрий Сергію, взиваючи до Нього: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
Пристрасті душетлінні пройшовши, і в глибину безмовності увійшовши, і раніше розрішення тілесного союзу померле отроча підняв ти, і понад сподівання батьків його радістю наповнив. Цьому дивуючись, взивав ти до Творця: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.
Душевний розум спрямував, славний, і почуття скерував, мудрий, святиню благочестя тим, що на землі сповістив ти шлях небесний.
Богородичний: Радість Тобі Чиста, явив, архістратиг що з небес прийшов, благовістив, промовляючи: Бог прийме плоть від Тебе, Діво Пречиста, для спасіння тих, що з любов’ю прославляють Тебе: слава силі Твоїй, людям Помічнице.

Пісня 5
Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже,/ просвіти, молюся, душі тих,/ що зрання линуть до Тебе,/ пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога,// що з темряви гpixiв визволяє.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Світло чистотою засяявши, Ти була Божественною оселею Владики, Всехвальна: бо Ти єдина Матір’ю Божою стала, в обіймах Його, як Немовля носячи.
Носячи розумну красу найкрасивішої Твоєї душі, Невісто Божа була Ти, запечатана дівством, Чиста, і світлом чистоти світ просвічуючи.
Нехай ридає зібрання злочестивих, що не визнають Тебе Чистою Богоматір’ю, бо Ти стала вратами Божественного Світла нам, морок гріхів розганяючи.

Інший.
Ірмос: Навіщо відкинув Ти мене/ від лиця Твого, Світло незаходиме,/ і темрява ворожа покрила мене окаянного;/ але наверни мене й до світла заповідей Твоїх// путі мої направ, молюся.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас

В пості неухильний був ти, мудрий, і до відходу свого зберігаючи оце неухильно, завдяки чому сподобився ти справді нетлінного блаженства.
Гострий розум маючи слухати Бога, пристрасті душетлінні приборкав ти, отче, і снопи благопліддя пожав ти, живлячи благочестно тих, хто прославляє тебе, преподобний отче Сергію.
Преподобний Сергію, Світлим і відомим стало житіє твоє для всіх кінців, і божественних чеснот сповнене, молитвами ж, і постуванням, і любов’ю, до Христа Чоловіколюбця.
Богородичний: Тебе за стіну маючи, і заступництвом Твоїм бережені, Твоєю божественною славою хвалячись, Тебе ублажаємо. Ти бо, Пречиста, для душ наших виточуєш веселість і радість.
Інший.
Ірмос: Ти, Бог миру й Отець щедрот,/ великої Ради Твоєї Ангела, що мир подає, послав єси нам./ Тому і ми до світла Богорозуміння наставленні/ від ночі й до ранку,/ славословимо Тебе,// Чоловіколюбче.

Справді від старої людини, відрікся ти отче, і як скверну ризу, відкинув з гріховними пристрасті, в нову зодягнулися ти, наслідуючи Христа, всечесний.
Окови пристрастей розірвавши високим твоїм рівноангельським житієм, і з небес прийнявши чудодійні дарування, гріхів наших очищення, Сергію, виблагай.
Богородичний: Прокляття Єви, праматері всіх, Твоїм різдвом, зруйнувала Ти, Діво, запаливши для світу благословення Христа. Тому Тебе, радіючи, язиком і серцем Богородицю істинно сповідуючи, величаємо.

Пісня 6
Ірмос: Житейське море,/ схвильоване бурею напастей, бачачи/ i до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю:/ визволи з тління життя моє,// Многомилостивий.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Великий серед пророків Мойсей, провістив Тебе ковчег, і трапезу, і свічник, і сосуд, образно знаменуючи втілення, від Тебе, Найвищого, Мати Діво.
Умертвляється смерть, виправляється і тління Адамового осуду, Плодом Твоїм, о Владичице, знищується! Бо Життя народила Ти, Яке від тління визволяє тих, хто прославляє Тебе.
Закон вичерпався, і минула тінь, бо понад розум і думку явилась мені Прадавня благодать, від Тебе, Діво, Різдвом Бога і Спаса.
Інший.
Ірмос: Очисти мене, Спасе,/ великі бо беззаконня мої,/ і з глибини зла визволи, молюся;/ до Тебе бо взивав, і Ти почув мене,// Боже спасіння мого.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас

Для тих, хто творить священну пам'ять твою, отче, не переставай благати Визволителя, щоб дарував відпущення гріхів, і подав небесне Царство, де голос тих, що святкують всіх веселить.
В Христі зміцнюваний, всі підступи лукавого твердим розумом, Сергію, як сіть, розірвав ти, і став ти отче пресвітлим світилом для світу.
Світлом Божественним осяяний, і з ангелами нині на небесах перебуваючи, поминай тих, хто з вірою шанує пам'ять твою, преподобний Сергію приснопам'ятний.
Богородичний: Воістину піднесла Ти занепале єство людське, яке образом Божественним, і рівним Отцю, видимим незмінним Сином, Якого Богомати, безсіменно в утробі носила.
Інший.
Ірмос: Із утроби Іону,/ як дитя морський звір викинув/ таким і прийняв./ В Діву ж, вселившись слово Боже і тіло прийнявши,/ вийшло з Неї, залишивши Її нетлінною,/ бо як Саме нетлінне// і Ту, що народила зберегло нетлінною.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Осяюєш отче милостиво з небес нас, стадо твоє, перемогу хрестоносному православному воїнству подаючи молитвами твоїми, підносячи силу православних християн, прийми принесені наші, хоч і малі, до тебе молитви.
Благодать зцілення Христом даровано тобі над різними недугами, і владу над нечистими духами, мудрий, як божественний як мужній переможець, вінець прийняв ти перемогу, від Царя всіх.

Богородичний: Все зібрання пророче навчене Богом, проголосило про таїнство Твого несказанного Божественного зачаття, Тобою народженого Слова, Мати Діво: бо Ти істинне початкове Світло народила.

Кондак, глас 8.
подібний: Побідоносній Воєводі.
Христовою любов'ю уражений, преподобний,/ і за Ним безповоротним бажанням пішовши,/ всяку насолоду плотську зненавидів ти/ і, як сонце, для Вітчизни твоєї засяяв ти;/ тому й Христос збагатив тебе даром чудес./ Поминай нас, що шануємо пресвітлу пам'ять твою, щоб взивали до тебе:// радуйся, Сергію богомудрий.
Ікос:
Євангельський голос, почувши,отче, залишив ти всі плотські мудрування, відкинув багатство і славу, за прах їх вважаючи, і на пристрасті, як безплотний, подвизався, і честі безплотних чинів, сподобився ти. Розум дарування прийняв ти, подай і тим, які так оспівують тебе: Радуйся, Сергію преподобний і Богоносний, небесний чоловіче, земний ангеле; радуйся, обитель Духа Святого; радуйся, бо за молитвами Богом даний дар прийняв; радуйся, бо раніше народження виголошенням прославив Святу Тройцю, Яка прославила тебе в житті цьому і після смерті; радуйся, ціломудрості стовпе, якою пристрасті переміг ти; радуйся, бо з малку послідував за Христом; радуйся, для тих, хто звертається до тебе заступнику спасіння; радуйся, світильнику, найясніший що, до Христа багатьох ченців привів; радуйся, похвало для вітчизни твоєї; радуйся, прозорливістю прикрашений, щоб провіщати, як теперішнє, майбутнє; радуйся, бо молитвами твоїми вороги перемагаються; радуйся, хрестоносному воїнству нашому похвала і утвердження, його ж збережи неушкодженим за молитвами твоїми від ворогів, щоб взивали до тебе: Радуйся, Сергію богомудрий.


Пісня 7.
Ірмос: Росоносною учинив ангел піч/ преподобним юна¬кам,/ халдеїв же опаляючи,/ веління Боже мучителя нахилило взивати:// благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Трьох юнаків піч не опалила, що різдво Твоє прообразували. Божественний бо вогонь не опалив, Тебе, оселився в Тобі, і всіх навчив взивати: благословенний єси, Боже отців наших.
Ублажають Тебе краї, Всенепорочна Мати, бо провістила Ти, просвітлених світлосяйним сяйвом Твоїм, і благодаттю, прославляючи, взивають: благословенний єси, Боже отців наших.
Згубні зуби в мене встромилися змій найлукавіший, але їх Твій Син, Богомати, розтрощив, мені ж дав силу взивати: благословенний єси, Боже отців наших.
Богородичний: Воістину піднесла Ти природу, єдина Богоблаженна: бо Того, Хто на плечах херувимських сидить Бога в обіймах носячи, виголошуєш: благословенний єси, Боже отців наших.
Інший.
Ірмос: Божого зшестя вогонь посоромився колись у Вавилоні;/ тому юнаки в печі, немов у квітнику,/ веселими ногами ходили і, радіючи, співали:// благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
В печі спокус розпалена Божественна благодать зросила і показала тебе найяснішим, преподобний, що бажав, взивати Тройці: благословенний Бог отців наших.
Переміг ти світ, славний Сергію, на землі, як безплотний, пожив ти, і ангельських соборів сподобився ти. Тому з вірою вшановуємо тебе, досточудний.
До тихого пристановища увійшовши, богомудрий, житейські плавання завершив ти і для схвильованих житейськими бурями спасительною пристанню був ти, для тих, що співли: благословенний Бог отців наших.
Богородичний: Жезл проріс, Діво, з кореня Ієсеєвого Всеблаженний Плід, носячи Цвіт спасительний, для тих, хто з вірою прославляє Сина Твого: отців наших Боже, благословенний єси.
Інший.
Ірмос: Тебе, Богородице, духовну піч, пізнаємо вірні,/ бо як спас трьох юнаків Превозносимий/ і світ оновив,/ так не змінився в утробі Твоїй,// хвальний отців Бог і препрославлений.

Другим небом на землі за Божественним повелінням, преблаженний, показався ти, виховавши словесне стадо, живучи як ангел в тілі, богомудрий.
Маючи тебе блаженний, кріпкого до Бога молитвеника, скорботних утішителя, поборника, і предстоятеля, і заступника благочестя, ми чада твої, преподобний Сергію, від всяких бід спасаємось.
Богородичний: Радуйся, Чиста, Адамова дочко, бо з Тебе вийшов Пастир, зодягнувшись істинно у всього мене, чоловіка, Превозносимий за милосердя неосяжне, отців Бог благословенний.

Пісня 8
Ірмос: Із полум'я преподобним росу виточив/ i жертву пра-ведника водою спалив;/ бо все твориш, Христе, з волі Своєї;// Тебе прославляємо по вci віки.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Позолоченою ризою, як Царицю, Син Твій, просвітив сяйвом Духа, праворуч Себе Тебе поставивши, Всечиста, Його ж прославляємо по всі віки.
Той, Хто за одним бажанням створив світ, з пречистої Твоєї утроби плоть приймає, бажаючи її відродити з небес, Його ж прославляємо по всі віки.
Божественною оселею стала Ти, Пречиста явно засяявши світлістю дівства, з’єднавши Слово зі мною, людиною, тому Тебе прославляємо по всі віки.
Тебе Чиста, що прийняла невимовно Світло неприступне, Яке знанням Своїм осяює все, Золотосяйний свічник прообразував, Тому Тебе прославляємо, по всі віки.
Інший.
Ірмос: Семикратно халдейський мучитель/ розпалив піч побожним юнакам,/ силою ж могутнішою спасенними їх побачивши,/ до Творця і Визволителя взивав:/ юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте,// люди, прославляйте по всі віки.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Світоносне свято твоє, преблаженний Сергію, сповнене радості і веселості духовної, духмяності й просвічення, для тих, хто має тебе за оборонця, і взірцем для чернецтва.
Безперестанною молитвою до Бога линув ти, і звідти трисонячним світлом просвітився, проти ворогів постав ти в боротьбі, приводячи посників собори до нового життя, взиваючи до Христа: діти, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте Його навіки.
На землі, Сергію, показав ти сильне терпіння в постах, в молитвах неустанне, в спокусах, взиваючи: діти, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте Його навіки.
Богородичний: Богородице Чиста, гріховні рани душі моєї і спокуси очисти, з джерелами змішуючи, від яких витекли, з ребер Народженого Тобою, бо до Тебе взиваю, і до Тебе вдаюся, і Тебе закликаю, Богоблагодатну.

Інший.
Ірмос: Образ чуда надприродного показала колись піч, / бо вогонь не обпалив юнаків,/ являючи Христове безмужнє божественне Різдво від Діви/; тому, оспівуючи, взиваємо:/ нехай благословляє все творіння Господа// і прославляє по всі віки.

Старанно взиваючи, молимо тебе: молися, преподобний, щоб було даровано перемогу над ворогами православному народу нашому, і Церкві благоденство, і мир для світу.
Благодать Духа Святого оселилась в тобі, зробивши прогонителем лукавих духів, показавши тебе наставником монахів, що взивають: благословіть, всі творіння, Господа і прославляйте Його навіки.
Трисонячним світлом здалека сяючи, тим, хто прославляє тебе даруй світло і спасіння і світові мир, для тих, що в день пам'яті твоєї, преподобний отче, взивають: нехай благословить усе творіння Господа, і прославляє Його навіки.
Богородичний: Велике Слово, що ангельськими піснями прославляється, заради нас зубожіло, обрало Тебе Матір Благословенна, красу Якова. Тому, взиваючи, виголошуємо: нехай благословить все творіння Господа і прославляє Його навіки.

Пісня 9
Ірмос: Бога людям неможливо бачити,/ бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись:/ через Тебе, Всечиста,/ Слово стало тілом явилось людям;/ величаючи Його, з Небесними Силами// Тебе ублажаємо.

Приспів: Пресвята Богородице спаси нас
Зірка, сяючи сяйвом Божества від Якова, засяяла для тих, що в мороці трималися: Тобою бо, Всечиста, явився Христос Бог – Слово втілення, Ним же просвітлені, з небесними силами, Тебе ублажаємо.
Укріпився силою Твоєю і благодаттю, Тобі пісню старанно від серця піднісши; але прийми її, Діво Чиста, подаючи найсвітлішу благодать Твою, від нетлінних скарбів, Богоблаженна.
Показалась Ти явно Тканиною Божества, в ній ризу тіла Слово виткало, вчинивши, Діво, мій образ богоподібним: в нього ж зодягнувшись всіх спасло, хто чистими помислами Тебе величає.
Мертвим воскресіння нині дароване Твоїм невідомим і невимовним Різдвом, Богородице Всечиста, бо Життя, від Тебе плоть прийняло, засяявши для всіх, і справді смертну крихкість зруйнувало.
Інший.
Ірмос: Жахнулося від цього небо,/ і здивувалися краї землі,/ що Бог явився людиною у плоті/ і утроба Твоя стала просторішою небес;/ тому Тебе, Богородице,// ангелів і людей чиноначалія величають.

Приспів: Преподобний отче наш Сергію моли Бога за нас
Будучи сповненим явлення світла духовного, преподобний Сергію, став ти далеко сяйним світильником, словесним сяйвом нас просвічуючи, і оселею Пребожественної Тройці.
Воістину тебе великого вчителя, мудрий Сергію, для країн Русі Христос дарував, що праведним керівництвом скеровував батьківщину свою, і вчення найсолодшого меду виливаючи, їх же, як чашею, і ми, вірні щедро черпаємо.
Перемігши душетлінні пристрасті, як пастир істинний, пас ти словесне Христове стадо, яке постійно благодаттю Духа, як райські квіти, підживляв, преподобний.
Богородичний: Псалмами Тебе прославляємо, Обрадувана, і безперестанно виголошуємо Тобі, радуйся: бо Ти виточила для всіх радість.
Інший.
Ірмос: Образ чистого Різдва Твого/ показала вогнем опалювана купина залишившись Неопалимою;/ і нині молимось погаси піч жорстоких напастей скерованих проти нас,// щоб ми безперестанно Тебе, Богородице, величали.

Любов’ю Христовою, мудрий, просвітлений, і чеснотами осяяний, не осквернив ти красу душі твоєї, до Отця перейшов ти в глибокій старості, і стоїш перед Богом з ангелами, Сергію.
Очисти наші гріхи, Слово, і просвіти очі сердечні, щоб чисто бачити Твою світлість Божественного проміння, молитвами Твого угодника Сергія, щоб Тебе всі величали.
Богородичний: О, дивне чудо Твоє! Бо Ти, Діво Богородице, стала сокровенним таїнством, перше віків і родів сотвореним Богом, що все створив, породивши Бога Слово невимовно.

Світильний
Процвів ти, як фінік, за Давидом, отче, і став ти оселею Духа Всесвятого, Який славним тебе вселенній показав. Моли безперестанно Христа за нас, що вшановуємо з вірою Пречесну пам'ять твою, преподобний Сергію. [Двічі.]
Слава, І нині, Богородичний:
Тебе піснями не замовкаючи ублажаємо, Діво, бо Єдиного з Тройці народила Ти, Богородице, і носиш в божественних обіймах найвище Слово, Неповернене і Незмінне.

На хвалітніх стихири на 4, глас 4.
подібний: Званий з неба.
Коли божественне покликання прийшло до тебе, найчесніший,/ тоді все плотське мудрування/ підкорив ти духові,/ подвигами посту утвердившись,/ і, сяючи як золото, випробуване в горнилі, явився ти./ Був ти оселею Пресвятого Духа,/ зібравши ченців безліч,/ і вченням твоїм,/ як певною ліствицею, що зводить до небес,/ приводячи на висоту чеснот./ Поминай нас, Сергію, що вшановуємо пам'ять твою, щоб спасли і просвітили душі наші. [Двічі.]
Засяяла сьогодні пресвітла/ і всесвяткова пам'ять твоя,/ преславний Сергію,/ скликаючи зібрання численних посників/ і собори преподобних,/ в ній же ангели славлять/ в Тройці поклоняємого Бога нашого,/ люди ж, прибігаючи/ до священної раки мощей твоїх,/ приймають дари зцілення;/ і Христа, що тебе увінчав прославляють,// Спаса душ наших.
Богоносний і преблаженний/ отче Сергію!/ Ти пророчо постіль сльозами зрошував,/ Не давав сну твоїм очам,/ ні повікам дрімання,/ бажання сердечне до Христа маючи,/ Його ж змолоду полюбив,/ різними чеснотами прикрасився ти./ Тому тебе ублажаємо,/ Христа величаючи,// що тебе прославив.
Слава, глас 2:
Преподобний отче,/ змолоду перебував ти в пості полюбивши стриманість,/ був ти органом Святого Духа./ Тому й прийнявши дарування чудес, людей навчив ти відкидати тимчасове;/ нині ж невимовним світлом ясно сяючи,/ просвіти наші помисли заступництвом твоїм,// мудрий Сергію.
І нині, Богородичний:
Всю надію мою на Тебе покладаю, Мати Божа,/ збережи мене під покровом Твоїм.

Славослів’я велике. [Єктенії] і відпуст.
На літургії,
Блаженні, першого канону святого, пісня третя, і другого, пісня 6-а. Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом/ смерть преподобних Його. Стих: Що віддам Господеві за все, що Він воздав мені? Апостол до Галатів, зачало 213. Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, і заповідях Його перебуває. Стих: Сильним на землі буде сім'я його. Євангеліе Луки, зачало 24. Причасний: В пам'ять вічну буде праведник, лихої слави не убоїться.

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3