Опубліковано: Неділя, 24 грудня 2017, 11:58
Перегляди: 1875
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

На Великій вечірні
Блажен муж: 1-й антифон. На Господи, взиваю: стихири на 8, глас 5.
Подібний: Радуйся:
Радуйся, архієреїв правило,/ Церкви непохитне утвердження,/ славо православних,/ джерело чудес, невичерпний струменю любові,/ яскравий світильнику,/ органе Духа, розуме Божественний,/ лагідний і незлобивий,/ істинною простотою прикрашений,/ Небесний чоловіче, земний Ангеле,/ працівнику виноградника,/ щирий друже Христів,/ Його моли, щоб Він подав тим, що шанують тебе// велику милість.
Воістину став ти Спиридоне/ лагідним і наслідником землі лагідних,/ отців славо,/ ти, що жилами мудрих і простих твоїх слів Божественною, благодаттю/ вселукавого ворога і безумного Арія задушив/ і, Божественну і спасительну волю піднесеним духом, всім з'ясувавши,/ для вірних показав,/ і всіх православних ти ясно просвітив,/ щоб славили Єдине Слово,/ як воістину єдиносущного з Безначальним Отцем,// що подає світові велику милість.
Умертвивши пристрасті тілесні,/ ти мертвих Божою благодаттю воскресив,/ і змію на золото перетворив,/ і твоєю молитвою, ти отче, річкові потоки приборкав./ Вночі ж царю явився ти,/ його зцілив доторкнувшись до серця,/ Господа, що тебе прославив прославляючи. Тому й велемовно твою пам'ять вшановуємо/ і Божественну і священну раку з мощами шануємо,/ з якої виливається Божественний струмінь лікування// і велика милість.
Пастирю Богомудрий, святителю Спиридоне,/ ревний проповіднику Бога Слова,/ ти Божественним Духом був наповнений/ полум’яніючи любов’ю до Господа і ближніх своїх,/ й іменем Всемогутнього творив преславні чудеса,/від недуг душевних і тілесних багатьох визволяючи,/ і нині біля престолу Пресвятої Тройці перебуваючи,/ молися преподобний,/ щоб було даровано тим, хто вшановує тебе// мир і велику милість.
Слава, глас 1:
Преподобний отче, блаженний, мудрий Спиридоне,/ мертву, наче живу, запитав ти заради любові Божої;/ а змія ти перетворив на золото для зубожілого,/ потоки ж ріки ти утримав, співчуваючи людям;/ царя ж за Промислом Божим ти вилікував;/ і як Господній ученик, ти мертвих знову воскресив,/ і віру роз’яснив посеред багатьох отців./ Бо ти все міг у Христі, що зміцнював тебе.// Його ж і нині моли, щоб спас душі наші.
І нині, свята, глас 6:
Вертепе, прикрасься,/ бо Агниця гряде, несучи в лоні Христа;/ ясла, прийміть Того,/ Хто словом спас від безсловесних діянь нас, земнородних;/ пастирі, на сопілках граючи,/ свідчіть про чудо величне;/ волхви з Персії, принесіть золото, і ливан, і смирну Царю,/ бо явився Господь від Діви Матері./ Перед Ним же, схилившись, як раба,/ Мати поклонилася і, тримаючи Його на руках Своїх, промовляла:/ як Ти, Бог, оселився в Мені,// або як виріс у Мені, Спасителю Мій і Боже?
Вхід. Прокимен дня. Паремії 3.
Пророцтва Єремії читання (Єрем. 23, 1-8)
Горе пастирям, які занапащають і розганяють овець отари Моєї, — говорить Господь. Тому-то так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ мій: ви розігнали Моїх овець, і розполохали їх, і не доглядали за ними. Ось, Я покараю вас за злі вчинки ваші, — говорить Господь. І зберу останок отари Моєї з усіх земель, куди виганяв їх, та поверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись і розмножуватись. І поставлю над ними пастирів, що їх пастимуть, і вже не будуть боятися і лякатися, і жодна з них не загубиться, — говорить Господь. Ось, настане час, — говорить Господь, — і вирощу Давидові праведний пагін, що владарюватиме, як цар, і буде мудрим, і чинитиме суд і справедливість на землі. За днів його спасеться Іуда, й житиме безпечно Ізраїль, і ось ім’я його, яким його зватимуть: Бог — оправдання наше. І ось, настають дні, — говорить Господь, — коли вже не будуть говорити: жив Господь, що вивів синів Ізраїлевих із Єгипту, а говоритимуть: жив Господь, що вивів рід дому Ізраїлевого з північної землі й з усіх земель, куди Я вигнав їх, і будуть жити на своїй землі.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 3, 17-21)
Сину людський! Я поставив тебе сторожем дому Ізраїлевого, і ти будеш слухати слово із уст Моїх, і будеш врозумляти їх від Мене. Коли Я скажу безбожникові: ти смертю помреш, а ти не станеш врозумляти його й говорити, остерігаючи безбожника від злої дороги його, щоб він жив, то беззаконник той умре в своїх гріхах, Я ж стягну кров його з рук твоїх. Якщо ж ти остерігав безбожника, а він не навернувся від безбожности своєї й не покинув злої дороги своєї, то він помре в беззаконні своєму, а ти врятував душу твою. І якщо праведник відступить від праведности своєї і вчинить беззаконня, коли Я кладу перед ним перешкоду, і він помре, — то, якщо ти не остерігав його, він умре за свій гріх, і йому не згадаються праведні діла його, які він вчинив, — від тебе ж Я стягну кров його. Якщо ж ти остерігатимеш праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то й він житиме — за те, що дав себе врозумити, і ти спасеш душу твою.
Пророцтва Єзекиїля читання (Єзек. 34, 1-16)
Було до мене слово Господнє: Сину людський! Пророкуй про пастирів Ізраїлевих, пророкуй і скажи пастирям: так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, що пасуть самих себе! Чи не овець повинні пасти пастирі? Ви їли молоко й зодягалися у вовну, заколювали овець вгодованих, отару ж не пасли. Слабких овець ви не підкріплювали і недужих не лікували, поранених не перев’язували й сполоханих не повертали, і загублених не шукали, а правили ними жорстокістю й силою. І розпорошилися Мої вівці без пастиря, і стали поживою всякому польовому звіру, та й порозбігалися. По всіх горах і по всіх високих узгір’ях блукають Мої вівці; розсипалась отара Моя по всій країні, ніхто не питає про них, ніхто не шукає їх. Тому вислухайте, пастирі, слово Господнє: Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої залишені були на здобич, і без пастиря опинилися вівці Мої на поживу всякому дикому звіру, а Мої пастирі не шукали овець Моїх, бо пастирі пасли самих себе, а овець Моїх не пасли, — за те, пастирі, слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог: ось, Я постану проти пастирів, і вимагатиму овець Моїх з їхніх рук, і не дам їм уже пасти овець, і не будуть уже більше пастирі самих себе пасти; Я вирву овець Моїх із рота у них, щоб не були вони вже їм їжею. Бо так говорить Господь Бог: Я Сам розшукаю овець Моїх і буду їх доглядати. Як пастир перевіряє свою отару, коли знаходиться серед зібраних овець, так і Я перевірю овець Моїх і поверну їх назад з усіх місць, куди вони розбіглися в темряві у хмарний день. І виведу їх із народів, і позбираю їх з країн, і приведу в землю їхню, і буду пасти їх по горах ізраїльських, поблизу потоків і по всіх населених місцях усієї землі. Буду пасти їх на гарних пасовищах, а двори їхні будуть на високих горах ізраїльських; там вони будуть відпочивати у добрих загонах і будуть пастися на трав’яному пасовищі — на горах ізраїльських. Я буду пасти овець Моїх і Сам поведу їх на місце спочинку, — говорить Господь Бог. Те, що заблукало, Я знайду, яке відлучилося, заверну, поранене перев’яжу, хворе підкріплю, а надто жирне й буйне страчу; буду їх пасти по правді.
На Літії
Стихири глас, 7:
Прославмо святителя великого Спиридона,/ старанного працівника виноградника Христового,/ від юності багатьма чеснотами прикрашеного,/ славу Церкви Христової і окрасу чину архієрейського,// невтомного молитвеника за душі наші.
Святителю отче Спиридоне,/ прославляв ти у житті своєму Господа Ісуса/ як істинного Бога,/ Який має всю владу на небі, і на землі./ Тому й став ти разом з усіма святими// співспадкоємцем Царства Небесного.
Слава: глас 3
Святителю, преславний Спиридоне,/ непохитний ревнителю віри,/ і для всіх православних християн благочестя вчителю,/ засяяв ти благодаттю Божою просвічений,/ і стер голову лютого змія єресі Арія,/ нині ж на Небесах перебуваючи моли Христа Бога,/ щоб спас душі наші.
І нині, Богородичний, глас 6:
Сионе, торжествуй, Єрусалиме, веселися,/ граде Христа Бога, візьми Творця,/ що у вертепі в яслах умістився;/ відкрийте мені врата,/ і, ввійшовши в них, побачу немовля, повите пеленами,/ Того, що руками тримає творіння./ Його ж оспівують ангели безперестанними голосами,/ Життєдавця Господа, що спасає рід наш.
Стихири на стиховні глас 4:
Звеличмо піснями побожними/ великого святителя Спиридона,/ як пастиря доброго,/ що душу свою покладав за овець,/ охороняючи духовне стадо від хижих вовків, що хотіли погубити його,/ і нині переселившись до осель небесних,/ безперестанно молиться за всіх, хто на поміч його прикликає.
Стих: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.
Молися архієрею найчесніший Спиридоне,/ щоб зберіг Всемогутній Господь Церкву Свою непорушною від єресей і розколів,/ і так само, як ти переміг лжевчення безумного Арія,/ допоможи твоїми молитвами,/ щоб ми омилися від бруду гріхів/ і разом з тобою// вічний спокій унаслідували.
Стих: Священики Твої зодягнуться у правду, і преподобні Твої радітимуть.
Святителю отче Спиридоне,/ будь для нас заступником перед Суддею Праведним,/ бо тягар гріхів гнітить нас,/ і не можемо протистояти пристрастям,/ ти ж святителю Божий, як світильник пресвітлий,/ що всі краї світу чудесами просвічуєш,/ скеруй нас на істинний шлях,/ щоб через щире покаяння відпущення гріхів// від Христа отримали.
Слава, святого, глас 2:
Став ти Божественним сосудом святителів,/ завдяки чеснотам,/ отче преподобний, мудрий Спиридоне,/ тому будучи захисником Церкви,/ єресеначальиків ти вигнав/ і богозневагу Арія соборно переміг./ Отже, чудодіючи ділом і словом,/ моли Господа, щоб спас душі наші.
І нині, Богородичний:
Молися Пресвята Владичице/ до Сина Свого Христа Вседержителя,// щоб помилував і спас душі наші.
Перед благословенням хлібів тропар святого співається двічі, потім Богородице Діво радуйся… один раз
Тропар, глас 1:
На першому соборі захисником істини/ і чудотворцем з'явився ти, богоносний Спиридоне, отче наш./ Тому ти до мертвої в могилі звернувся,/ і змію на золото перетворив,/ і, при співі святих твоїх молитов, Ангели співслужили тобі, священнійший!/ Слава Тому, Хто прославив тебе;/ слава Тому, Хто увінчав тебе;// Слава Тому, Хто подає через тебе всім зцілення!
На Ранній
На Бог Господь тропар святого двічі. Слава і нині Богородичний на глас тропаря:
Коли Гавриїл звістив Тобі, Діво: «Радуйся»,/ — з його голосом втілився Владика всіх у Тобі, святім кивоті,/ як говорить праведний Давид:/ «Явилася Ти ширшою небес,/ що носила Сотворителя Твого»./ Слава Тому, Хто вселився в Тебе,/ слава Тому, Хто прийшов із Тебе,// слава Тому, Хто визволив нас Різдвом Твоїм.
Після 1-ої кафизми сідальний, глас 4:
Проповідував ти усім Пресвяту Тройцю в трьох Особах, і на Першому Вселенському Соборі, аріанських філософів лжемудрість, за допомогою Бога Слова переміг ти святителю предивний, отче Спиридоне, тому ми урочисто пам'ять твою прославляємо
Слава, і нині, Богородичний:
Ти Пречиста Богородице невимовно зачала і в утробі своїй носила Творця всіх, Який від Тебе тіло прийнявши прийшов у світ, щоб спасти всіх.
Після 2-ої кафизми сідальний, глас 1:
Вірив ти святителю премудрий Спиридоне, що проповідь Євангелія Христового не в мудруванні слів людських, а в явленні сили й духа, тому й своїми переконливими словами врозумив ти мудреця аріанською єрессю потьмареного, привівши його до Христа – Божої Сили і Божої премудрості.
Слава, і нині, Богородичний:
У бурі гріхів потопаючи не маємо порятунку, але Ти Владичице, що народила Слово, Єдиного Чоловіколюбця, зглянься над нами, і визволи нас від усякого гріха і душетлінних пристрастей, і від усякої злоби лукавого, Богородице вірних спасіння.
Полієлей. Величання: Величаємо тебе,/ святителю отче Спиридоне,/ і шануємо святу пам'ять твою,/ бо ти молиш за нас// Христа Бога нашого.
Стих: Блажен муж, що боїться Господа.
Стих: Світло засяяло праведнику, і на праведних серцем — веселість.
Після полієлея сідальний, глас 4:
Служителю Господній, святителю Спиридоне, воістину ти став оселею Святої Тройці, бо в тобі оселився Бог Отець, Бог Слово і Бог Дух Святий, тому ми всі твоє добродійне житіє згадуючи, побожно тебе прославляємо, як старанного помічника і перед Богом заступника.
Слава, і нині, Богородичний:
Моли Христа Бога, Пречиста Богородице,/ щоб Він подав нам прощення гріхів,/ бо на Тебе раби Твої надію покладаємо.
Степенна: 1-ий антифон 4 гласу – «Від юності моєї…»
Прокимен, глас 4: Уста мої промовлятимуть премудрість,/ і повчання серця мого розум.
Стих: Почуйте це, всі народи промовляйте всі хто живе по вселенній. Все що дише…
Євангеліє від Іоана, зач. 36 (Х, 9 – 16)
Після 50-го псалма стихира, глас 2:
Заступнику постійний за нас перед Богом,/ святителю Христів Спиридоне,/ сяйвом Духа осяяний, ти на соборі істинну віру утвердив,/ потьмарений розум багатьох просвітив/ і до кошари словесних овець привів,/ щоб усі єдиними устами і єдиним серцем// прославляли Пресвяту Тройцю Єдиносущну.
Канон молебний Богородиці Параклисис, з ірмосом на 6.І святому канон на 8. Глас 2. Творіння Феофана.
Пісня 1
Ірмос: У глибині знищила колись/ фараонове все воїнство потужна сили,/ а втілене Слово всезлобний гріх загладило./ Препрославлений Господь,// славно бо прославився.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Досяг ти отче землі лагідних, будучи лагідним, і милостивим, і чистим,/ тож приборкай нинішню бурю серця мого,/ щоб, перебуваючи, в тиші Божественній прославляв тебе.
Очистивши душу, ділами Божественними,/ ти отче Спиридоне, уподібнювався Богу,/ і пресвітлим сяйвом Божественного Духа був ти осяяним;/ ним просвічуєш тих, що чисто прославляють тебе.
Сотворитель тебе, як Давида від пасовища, забрав,/ поставивши найкращим пастирем пастви словесної,/ прикрашеним незлобливістю, що простотою і лагідністю сяяв,/ преподобний пастирю.
Слава, і нині:
Пресвята Діво Чиста,/ просвіти і освяти думки і душу мою, молюся,/ розганяючи хмари невігластва мого і відганяючи темряву гріховну,/ щоб належно прославляв Тебе.
Пісня 3
Ірмос: На камені віри утвердивши мене,/ розширив уста мої на ворогів моїх,/ звеселився мій дух, коли співаю:/ нема святого як Бог наш,// і нема праведного крім Тебе, Господи.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Розум твій просвітивши безпристрасністю і прикрасившись Божественним смиренням,/ прийняв ти дари Духа виганяти нечистих духів/ і лікувати недуги тих, хто тебе з вірою, священний, вшановує.
Вбивши началозлобного змія,/ норов сріблолюбний зневаживши, милуючи потребуючого, ти святителю,/ священними твоїми молитвами,/ змія перетворив на золоте начиння, отче преподобний.
Піднявся ти на гору безпристрасності,/ увійшов ти до храму богопізнання,/ в скрижалі ж серця твого прийняв ти закон спасительний,/ як священнійший і угодник наближений до Владики Твого.
Слава, і нині:
Вилікуй рани душі моєї,/ розум мій, затьмарений недбальством, осіни Богоневісто, щоб співав я:/ немає непорочної, окрім Тебе, Непорочна,/ і немає чистої, окрім Тебе, Владичице.
Сідальний, глас 8.
Подібний: Премудрості:
Від випасання овець до керівництва Христовою Церквою був ти поставлений,/ як освячений Богом пастир, засяяв ти Спиридоне,/ наругу вовків відігнав ти словами твоїми, на благочестя пасовищі Її виховавши./ Тому посеред Богоносних отців віру утвердив ти мудрістю духа,/ блаженний ієрарше, моли Христа Бога, щоб гріхів відпущення дарував тим,// що з любов'ю святкують святу пам'ять твою.
Слава, і нині, Богородичний:
Як Всенепорочна Невісто Творця,/ як Нетлінна Мати Визволителя,/ як пристановище Утішителя,/ мене, як скверну оселю беззаконня/ і демонами духовно осміяного,/ від їхніх спокус визволи, Всехвальна.
Пісня 4
Ірмос: Прийшов єси не заступник і не ангел,/ а Господь, від Діви втілений,/ і спас єси всього мене чоловіка;/ тому до Тебе взиваю:// слава силі Твоїй, Господи.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Полум’яніючи вугіллям Чесного Духа,/ ти всеблаженний Спиридоне, спалив займисту природу пристрастей,/ світ же просвітив вогняним сяйвом чеснот твоїх.
Умертвивши твої плотські бажання, ти Богонатхненний,/ мертвих воскресив життєдайними твоїми проповідями./ Тому молю тебе:/ оживи отче, умертвлену душу мою.
Підкорюючись, тобі отче, мертві промовляли/ і річковий потік за твоїм повелінням зупинився:/ бо ти блаженний був, чудотворцем,/ прийнявши Божественну благодать.
Слава, і нині:
Пророки провістили недовідому глибину Твого таїнства:/ бо Ти, Чиста, єдина народила Неосяжного,/ що втілився з невимовного милосердя Свого.
Пісня 5
Ірмос: Просвічення у тих, що лежать темряві/ і спасіння тих, хто у відчаї,/ Христе Спасе мій, до Тебе зранку молюся, Царю миру,/ просвіти мене сяянням Твоїм;// іншого крім Тебе бога не знаю.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Ріка твоїх обдарувань, преподобний,/ напуває всяке, серце,/ всім щедро дарує здоров’я,/ всіх підводить до прославлення Бога Який тебе прославив,/ і наділив творенням різноманітних чудес.
Тебе блаженний,/ великого лікаря Богом сповіщеного, цар земний пізнав,/ справді старанного раба Царя Небесного/ і Божественних дарів сповненого,/ коли прийшов ти до нього.
Авраамову любов до подорожніх ти унаслідував,/ всім двері дому твого відкривав,/ і для всіх всім був ти, і тих, що в напастях перебували, скеровував,/ блаженний Спиридоне.
Слава, і нині:
Ти Отроковице, Нового нам народила Младенця,/ перше віків, народженого від Отця Безначального./ Його ж благай, як Сина і Бога Твого,/ щоб Він змилосердився над тими, що з чистою душею проповідують Богородицею Тебе, Пречиста.
Пісня 6
Ірмос: У безодні гріховній валяючись,/ недослідиму милості Твоєї закликаю безодню:// від тління визволи мене, Боже.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Золото, за бруд, вважав ти,/ більше за золото сяючи безпристрасністю/ і збагатився ти, преподобний, золотими даруваннями Духа.
Ти священний непорочно служив Владиці Твоєму,/ тобі ж преподобний,/ служило безліч, ангельських сил,/ що невмовкаючими голосами прославляють Господа.
Твоє преславне житіє, всемудрий, для світу тебе отче, преславним показало./ Тому радіючи звершуємо Божественну пам'ять твою,/ тебе прославляючи.
Слава, і нині:
Утроба Твоя, Непорочна,/ стала ширшою Небес, вмістивши Бога,/ Якого ніщо не може вмістити,/ Всесвята Діво Богоневісто.
Кондак, глас 2:
Любов'ю Христовою уражений, священнійший,/ розум окриливши сяйвом Духа,/ ти, богонатхненний, досяг успіху в дієвому спогляданні,/ ставши жертовником божественним,// просячи для всіх божественного осяяння.
Ікос:
Прославмо нині Спиридона,/ від утроби матері освяченого ієрарха Господнього,/ що прийняв скрижалі благодаті Божественної слави,/ і в чудесах преславного і як щирого молитвеника за все творіння,/ і самовидця Божественного сяйва,/ як убогих заступника і тих, хто грішить духовного провідника:/ бо він біля Божественного Престолу Христового перебуває,// просячи всім Божественного сяйва.
Пісня 7
Ірмос: За богопротивним велінням беззаконного мучителя високе полум’я було розпалене, але Христос пролив побожним юнакам росу духовну, бо Він благословенний і препрославлений.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Незлобливість Мойсея, Давидову лагідність,/ Іова Авситідського непорочність придбавши,/ став ти священний оселею Духа, співаючи:/ Сущий благословенний і препрославлений.
Голову твою під час жнив небеса зросили, майбутнє знаменуючи:/ бо Бог, за словом Своїм, Божественну пам'ять твою, преподобний, прославив,/ вірних освячуючи заступництвом твоїм.
У соборі отців Бог прославляє тебе,/ на суді зберігаючи слова твої, блаженний,/ які з вірою промовляв ти,/ і переміг супротив Арія,/ показавши буйність єресі його безсилою.
Слава, і нині:
Ти Діво, виростила Гроно невимовним словом,/ як лоза, Єдиного непорочного,/ вино виточуючи, що все веселить, все освячує на землі/ і всяке сп’яніння напастей ворожих відкидає.
Пісня 8
Ірмос: Піч вогненна колись у Вавилоні/ з Божого веління чудеса явила,/ халдеїв опаляючи,/ росою покривала вірних, що співали:// благословіть, усі діла Господні, Господа.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Піч пристрастей погасив ти Божественною одежею Духа Божественного/ і виточив ти, отче, росу недуг, яка спеку охолоджує/ для тих, що з вірою завжди до тебе приходять, блаженний, щедрий Спиридоне.
Добрим, праведним, лагідним, милостивим, і незлопам’ятним був ти,/ люблячим, привітним до подорожніх, ієрархом священнійшим,/ мудрістю Православ'я прикрашеним, преподобний./ Тому тебе з вірою шануємо.
Вдавнину до тебе отче, померла, як жива, промовила./ О, велике чудо!/ О, преславне таїнство!/ О, яка благодать, що її отримав ти,/ достойний особливого здивування, ангельським житієм прикрашений!
Слава, і нині:
Пристрасті серця мого зціли милістю Твоєю, Пресвята,/ розум мій втихомир, і душу мою просвіти,/ і настав мене на стежки спасительні,/ щоб повсякчас, Всехвальна, прославляв я Тебе.
Пісня 9
Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь, тіло від Діви прийнявши, нам явився, щоб у темряві сущих просвітити, розсіяних зібрати; тому всехвальну Богородицю величаємо.
Приспів: Святителю, отче Спиридоне моли Бога за нас.
Безначального Отця Сина ясно проповідував ти,/ єдиносущного з Отцем і Співприсносущного,/ ставши посеред Богоносних отців,/ і беззаконним загородив ти уста,/ всеблаженний святителю.
Ясне сонце, отців окрасо,/ ієреїв славо, Ангелів співжителю,/ молитвами твоїми, Світла невечірнього сподоби тих,/ що з радістю нині звершують світлоносну пам'ять твою.
Божественні оселі, Небесний град,/ прекрасне зібрання тих, що святкують/ душу твою всеблаженний, освячену і чеснотами прикрашену,/ прийняли з голосами радості.
Слава, і нині:
Велике таїнство надприроднього Різдва Твого/ дивує Ангелів, Богомобрадувана,/ і веселить святих отців, насолоджує преподобних собор,/ що Божественно прославляють тебе, надію душ наших.
Світильний
Богоносного святителя Спиридона зібравшись побожно вшануймо, як великого архієрея і чудотворця преславного, бо постійно Господа благає і від усяких бід та напастей визволяє тих, хто з любов’ю, побожно вшановує пам'ять його.
Слава,
подібний: Небо зірками:
Тебе Богоносний від випасання безсловесних овець до словесної пастви привів Дух Святий,/ як Мойсея і Давида,/ їхній норов наслідував ти, Спиридоне,/ сяючи для вселенної.
Слава, і нині:
Ти, Богородице, стала винуватицею благ, поданих Богом для світу,/ але і нині ублагай за наше спільне спасіння Милосердного Бога.
На хвалітніх стихири, глас 8, на 4:
Святителю отче Спиридоне,/ був ти в житті твоєму помічником і у бідах заступником/ своїм побожним житієм прославляючи Творця усіх Бога,/ тому й Він дарував тобі силу і благодать/ увінчавши мощі твої нетлінням/ і після відходу твого до осель Небесних допомагати тим,// хто з вірою і любов’ю вшановує тебе.
Святителю отче Спиридоне,/ предивний угоднику Христів,/ ти здивував світ чудесами,/ що відбуваються біля чесних нетлінних мощей Твоїх,/ зміцнюючи нас у вірі і благочесті/ нині перебуваючи Біля Престолу Владики Христа,/ Якого всім серцем своїм полум’яно полюбив ти/ у земному житті твоєму/ і Йому Єдиному служив,/ Його Єдиного прославляв,/ Тройцю шануючи Єдиносущну і Нероздільну.
Святителю отче Спиридоне,/ проповідує острів Керкира і всі краї християнські/ про великі чудеса твої,/ бо ти, як грізний воєвода полчища агарян вигнав/ і в глибині морській силою Божою потопив,/ тому ми охоплені бурею гріхів і пристрастей,/ до тебе, як невтомного молитвеника і заступника, взиваємо:/ звільни всіх, хто з безсумнівною вірою до Бога приходить/ від усяких напастей ворогів видимих і невидимих, всеблаженний.
Радуйся святителю предивний Спиридоне,/ швидкий помічнику і заступнику для тих,/ хто з усякою потребою до молитовного твого заступництва звертається,/ бо ти Благодаттю Божою сповнений/ визволяєш від спокус, хвороб і бід// тих, що достойно прославляють тебе.
Слава, святого, глас 4:
Преподобний отче, святителю прехвальний,/ був ти апостольського вчення сповнений/ і завдяки побожному житію став ти,/ оселею Божественного Духа/ хижих вовків відігнавши церковним вченням/ і Православну віру сповістивши,/ став ти стовпом благочестя і поборником./ Тому і, скрізь творячи чудеса,/ ти змія на золото перетворив/ і мертву воскресив, щоб відповіла тобі,/ тож серед отців достойний чудотворцю і вчителів співрозмовнику!/ Молися до Спаса, щоб спас душі наші.
І нині, Богородичний глас 2:
Пречиста Владичице,/ визволи від усякого зла рабів Твоїх,// як Блага наша Помічниця і Заступниця.
Велике славослів’я, єктенії та відпуст.
НА ЛІТУРГІЇ
Блаженні з канону святого пісня 3-тя і пісня 6-та. Прокимен, глас 1: Уста мої промовлятимуть премудрість,/ і повчання серця мого розум. Стих: Почуйте це, всі народи: Апостол до Євреїв, зачало 335. (13: 17 – 21) Алилуя, глас 2: Уста праведного повчаться премудрости, і язик його промовлятиме правду. Стих: Закон Бога його, в серці його, і не запнуться стопи його. Євангеліє від Луки, зачало 24. (6: 17 – 23) Причасний: В пам'ять вічну буде праведник, лихої слави він не убоїться.

Святитель Спиридон, єпископ Триміфунтськнй (Саламінський), чудотворець, народився в кінці III століття на острові Кіпрі, де Євангеліє Христове було сповіщено в I столітті святими апостолами Павлом і Варнавою (Діян. 13, 4-12). Про існування Кіпрської Церкви з глибокої давнини свідчать велика кількість кіпрських святих, що згадуються в грецькому Синаксарі. З дитячих років святий Спиридон пас овець, чистим і Богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида - в лагідності, Якова - в сердечній доброті, Авраама - в любові до мандрівників.
У зрілому віці святий Спиридон став батьком сімейства. Надзвичайна доброзичливість і душевна прихильність привертали до нього багатьох: бездомні знаходили в його домі притулок, мандрівники – їжу і відпочинок. За безперестанну пам'ять про Бога і добрі діла Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання бісів.
Після смерті дружини, в роки царювання Костянтина Великого (324-337) і його сина Констанція (337-361), святий Спиридон був обраний єпископом міста Тримифунта. В його особі паства придбала люблячого батька. Під час тривалої посухи і голоду на Кіпрі, за молитвою святителя Спиридона, пішли дощі, і лихо припинилося. доброта у святого поєднувалася зі справедливою строгістю відносно людей негідних. За його молитвою був покараний немилосердний хліботорговець, а бідні селяни визволені від голоду і злиднів. Заздрісники обмовили одного з друзів святителя, і він був укинений до тюрми і засуджений до смертної кари. Святий поспішив на допомогу, шлях йому перегородив багатоводний потік. Згадавши, як перейшов Йордан Ісус Навин (Нав. 3, 14-17), Святитель з твердою вірою у всемогутність Божу підніс молитву, і потік розступився. разом зі супутниками, мимовільними очевидцями чуда, святитель Спиридон перейшов по сухому на інший берег. Дізнавшись про те, що сталося, суддя зустрів святителя з пошаною і відпустив невинного.
Багато чудес сотворив святитель Спиридон. Одного разу під час Богослужіння в лампаді догорав єлей, і вона почала згасати. Святитель засмутився, але Господь утішив його: лампада дивним чином наповнилася єлеєм. Відомий випадок, коли святому Спиридону незримо співслужили ангели, і після кожної єктенії було чути спів ангелів: «Господи, помилуй». Святитель зцілив тяжкохворого імператора Констанція; розмовляв зі своєю померла дочкою Іриною, вже приготовленою до погребіння; оживив благодаттю Божою померлу дитину, а потім і її матір, яка побачивши чудо впала бездиханно. Передбачивши таємні гріхи людей, святий закликав їх до покаяння і виправлення. На тих, хто не слухав голосу совісті і слів святого, сходило Боже покарання. Як єпископ, святий Спиридон являв пастві приклад доброчесного життя і працьовитості: пас овець, збирав хліб. Він надзвичайно дбав про суворе дотримання церковного чину і збереженні у всій недоторканості Святого Писання. Святитель строго викривав священиків, які в своїх проповідях неточно вживали слова Євангелія та інших Богонатхненних книг.
У 325 році святитель Спиридон брав участь в I Вселенському Соборі в Нікеї. Осяяний Божою благодаттю, він знавернув у Православ'я ученого грецького філософа, що захищав єресь Арія: "Один є Бог, Який сотворив Небо і Землю, і створив із землі людину, і влаштував все інше, видиме і невидиме, Словом Своїм і Духом; і ми віруємо, що Слово це є Син Божий і Бог, Який змилосердився над нами, заблудлими, народився від Діви, жив з людьми, постраждав, і помер заради нашого спасіння, і воскрес, і з Собою воскресив весь рід людський; ми очікуємо, що Він прийде судити всіх нас праведним судом і кожному віддасть за його вчинками; віруємо, що Він однієї Істоти з Отцем, що рівний з Ним владою і честю... Так сповідуємо ми і не намагаємося досліджувати ці таємниці допитливим розумом, і ти - не наважуйся досліджувати, як все це може бути, бо таємниці ці вище твого розуму і далеко перевищують всяке людське знання». Філософ визнав правоту святителя і сказав своїм друзям: «Поки суперечка велася за допомогою доказів, я своїм мистецтвом сперечатися відбивав все, що мені представляли. Але коли, замість доказів, з уст цього старця стала виходити якась особлива сила - докази проти неї безсилі,- з Богом людина боротися не може... ходімо за цим старцем, устами його говорив Сам Бог». На Соборі в Нікеї святитель Спиридон так пояснив аріанам сповідування православними єдність Трьох Божеських Іпостасей Святої Тройці: святий взяв в руки цеглину і стиснув її - вгору миттєво спрямувався вогонь, вода потекла вниз, а глина залишилася в руках чудотворця.
«Ось три стихії, а цегла одна, – сказав святитель Спиридон. – Так і в Пресвятій Тройці – Три Особи, а Божество Єдине».
За деякими відомостями, святитель Спиридон брав участь і в діяннях Помісного Собору 342-343 років в місті Сердика (Нині столиця Болгарії Софія).
Господь відкрив святителю про наближення його відходу з цього життя. Останні слова святого були про любов до Бога і ближніх. Приблизно біля 348 року під час молитви святитель Спиридон відійшов до Господа.
Поховали його в храмі на честь святих апостолів в м Триміфунт. В середині VII століття мощі святителя перенесені в Константинополь, а в 1453 році – на острів Керкира, що знаходиться в Іонічному морі (грецька назва острова – Корфу).
Тут, в однойменному місті Керкира (Головне місто острова) і понині зберігаються святі мощі святителя Спиридона в храмі його імені.
П'ять разів на рік на острові звершується урочисте святкування пам'яті святого Спиридона. Святитель Спиридон Тримифунтський здавна шанується на Україні, ще з часів Древньої Русі. У слов'янських Богослужбових Мінеях його ім'я зустрічається з XI століття. До того ж часу відносять переклад служби святому, складеної Феофаном Палестинським в першій половині IX століття. Про життя святителя Спиридона збереглися свідчення церковних істориків IV–V століть: Сократа Схоластика, Созомена і Руфіна, оброблені в X столітті видатним візантійським агіографом блаженним Симеоном Метафрастом. Відоме також Житіє святителя Спиридона, написане ямбічними віршами його учнем святителем Трифілієм, єпископом Левкусії Кіпрської.

 Упорядкував протоієрей Миколай Капітула

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3