Опубліковано: Субота, 25 серпня 2018, 14:56
Перегляди: 700
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

Притча про злих виноградарів зображує стан Старозавітньої Церкви від її початку до Господа нашого Ісуса Христа, про що ще більш ніж за сімсот років до Його пришестя пророк Ісая говорив натхненну промову:

«В Улюбленого мого був виноградник на вершині плодючої гори, і Він обніс його огорожею, й очистив його від каменів, і насадив у ньому добірні виноградні лози, і побудував вежу посередині його, і викопав у ньому точило, й очікував, що він принесе добрі грона, а він приніс дикі ягоди. І нині, жителі Єрусалима і мужі Іуди, розсудіть Мене з виноградником Моїм. Що ще належало б зробити для виноградника Мого, чого Я не зробив йому? Чому, коли Я очікував, що він принесе добрі грона, він приніс дикі ягоди? Отже, Я скажу вам, що зроблю з виноградником Моїм: відніму в нього огорожу, і буде він спустошеним; зруйную стіни його, і буде потоптаним, і залишу його у запустінні: не будуть ні обрізувати, ні обкопувати його, – і заросте він терням і бур’яном, і повелю хмарам не проливати на нього дощ. Виноградник Господа Саваофа є дім Ізраїлів, і мужі Іуди – улюблене насадження Його. І чекав Він правосуддя, але ось – кровопролиття; чекав правди, і ось – волання. Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі (Іс. 5: 1-8)
З давніх-давен посадив Господь лози добірні, і зростали в Його винограднику великі праведники Стародавнього світу: патріархи, пророки, великі святі Старого Завіту і ті, яких вивів з рабства єгипетського, чудово провів через Червоне море. Він все зробив для того, щоб ці лози принесли добрі плоди: зорав виноградник, видовбав у ньому чавило і віддав його виноградарям Своїм. А виросли дикі ягоди. Заріс весь виноградник – вся Церква Старозавітна – будяччям і тернами, народ уподібнився диким плодам.

Щоб напоумити цей народ, Господь став посилати рабів Своїх – святих пророків, – які нагадували людям про Бога. І що ж робили юдеї з пророками, яких світ не був достойний і які тинялися по пустелях та горах, і по печерах та проваллях земних (Євр. 11: 38)? Їх гнали, ображали, катували, каменували, пиляли дерев'яними пилами (див. Євр. 11: 36-37). А Бог все терпів, тисячі років терпів.

Тоді Господар винограднику, Господь наш, з милосердя Свого прийняв дивне рішення, що вражає нас, – Він послав у світ, до людей, що вбивали пророків, Сина Свого Єдинородного, сподіваючись, що ті посоромляться Його, коли побачать справи і чудеса, яких ніхто ніколи не бачив. І що ж? І Сина Божого не пожаліли – вивели за виноградник, убили поза огорожею. Що було робити зі злими виноградарями, з цим злим народом? Всіх духовних вождів народу Ізраїльського: первосвящеників, книжників і фарисеїв – тих, які вбивали пророків і прибили до хреста Самого Ісуса Христа, Господь віддав на найтяжче покарання, бо відомо нам, які страшні були руйнування Єрусалима в сімдесятому році після Різдва Христового. І віддав Бог Свій виноградник іншим робітникам – святим апостолам насадив тих, хто полюбив Його всіма помислами і всім серцем своїм, хто заповіді Його зобразив в найглибших схованках своєї душі.

Почалася абсолютно нова епоха в світі Божому. Почув світ з вуст апостольських проповідь про Господа нашого Ісуса Христа, почув Його Божественне вчення. Засяяло перед Богом своєю духовною красою мученики, великі святителі, преподобні, святі жони, які своїм життям і стражданнями звали всіх людей творити волю Божу, – приносити добрі плоди виноградні. Так було, так триває і досі. Але чи багато тих, кого можна нині назвати плодоносними гілками Лози – Христа? Мало їх, бо Господь Ісус Христос говорив про мале стадо Своє.

Як раніше апостолам, так і нині Він доручає Свій виноградник наступникам апостолів – нам, недостойним архієреям і священикам, і на нас покладе тяжку відповідальність, якщо виноградник не принесе плодів. Господь дав нам садовий ніж, яким має обрізати лози. Цей ніж – проповідь слова Божого, якою ми повинні очищати серця ваші. Горе нам, якщо будемо недбалі і залишимо цю роботу.

На жаль, не всі священики розуміють, що перший і найсвятіший обов'язок служителя Божого є проповідь слова Божого. Які причини такого плачевного явища? Проповідь – справа дуже важка і відповідальна. Щоб проповідувати, треба завжди ретельно читати Святе Писання, треба добре знати його і вміти в своїй проповіді користуватися текстами Святого Писання. Треба мати глибокий розум і дар слова.

Свою притчу Ісус Христос закінчив нагадуванням народу про те, що написано ще у пророка Ісаї і в одному з псалмів Давида: Невже ви ніколи не читали в Писанні: Камінь, що занедбали будівничі, став в основу вугла (Лк. 21:17; Іс . 28:16; Пс. 117: 22). Цей великий святий Камінь, що лежить в основі Церкви, – Сам Господь наш, Його відкинули ті, що будували Старозавітну Церкву. Вони не повірили в Ісуса Христа, і відсахнувся від них виноградник.

Пам'ятайте, що кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється; а на кого він упаде, того роздавить. (Лк. 20:18). Це Господь говорить про тих, хто Його відкинув, хто Його безчестить, хто творить справи беззаконня, вивергає хулу з уст своїх, хто малодушно відмовляється визнавати перед людьми Господа нашого Ісуса Христа. На кого ж падає Камінь, на кого обрушується все палаючий, нищівний гнів Божий? На тих, хто в справах диявольських дійшов до межі, на тих, кого можна назвати слугами антихриста.

А нам належить жити так, щоб не піддатися страшної долі, про яку грізно каже пророк Ісая, завершуючи притчу про виноградник. «Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі» (Іс. 5: 8). Покладіть Камінь, занедбаний будівничими, але обраний Богом, в основі фундаменту життя вашого.

Будьмо ж всі ми праведниками і проповідниками єдиного, істинного Світла, яке засвітило над світом, - Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.

святитель Лука (Войно-Ясенецький) 3 вересня 1944 року
переклад протоієрей Миколай Капітула

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3