Опубліковано: П'ятниця, 12 жовтня 2018, 05:49
Перегляди: 486
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

7 листопада, в 19-у неділю після П'ятидесятниці, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон з архіпастирським візитом відвідав Свято-Троїцьку парафію с. Хорупань Млинівського благочиння, де звершив чин оновлення місцевого храму та очолив у ньому Божественну літургію.

Слід відмітити, що церква в Хорупані споруджена у 1802 році на кошти парафіян на місці старішого храму, з якого до нової церкви був перенесений іконостас. 

За богослужінням владиці співслужив благочинний Млинівського благочиння протоієрей Володимир Левандовський, настоятель храму протоієрей Віталій Романюк та запрошене духовенство. 

Під час малого входу, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, архієпископ Іларіон нагородив протоієрея Віталія Романюка черговою богослужбовою нагородою – правом носіння митри.

Після Євангельського читання владика Іларіон звернувся до пастви з повчальним словом:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Слава Ісусу Христу! Всечесні отці! Дорогі у Христі браття і сестри!

Як і кожної неділі, сьогодні ми знову зібралися в Божому храмі, в першу чергу для того, щоб звернутися до Бога з молитвою і вдячністю, бо направду вже за кожен прожитий день у в мирі та здоров’ї ми маємо за що дякувати Богові. Кожної неділі ми по-особливому готуємо себе до зустрічі з Богом, бо щиро виконуємо його заповіді, шість днів трудимося, працюємо, а сьомий день віддаємо нашому Творцю й нашому  Небесному Отцю.

Але не просто віддаємо цей день Богові. В цей день, коли ми віддаємо нашу молитву, наше колінопреклоніння, як правило, ми завжди отримуємо набагато більше. І коли Господь встановлював для нас саму заповідь, щоб ми святкували сьомий день, Він звершив більше благо для нас. Тому що коли ми приходимо в храм, коли ми щиро молимося, коли ми щиро каємося, коли ми приносимо достойний плід покаяння, коли ми покаялися і більше намагаємося не грішити, тоді ми отримуємо від Бога надзвичайно велику благодать. Благодать Святого Духа, яка настільки ж необхідна для нашої душі, як для нашого тіла необхідна вода і святий хліб. 

І саме благодать Святого Духа повною мірою годує нашу душу, напоює її й робить її насправді християнською. Саме з благодаттю Святого Духа ми пізнаємо, що таке є справжня любов, і коли ми починаємо щиро любити, саме тоді в нашій душі не просто жевріє, а полум’яніє справжня віра. І саме про віру і було сьогодні прочитано Святе Євангеліє. 

Господь створив багато чудес, дуже багатьох учнів іноді Христос врозумляв тим чи іншим чудом. Але найбільше Спаситель намагався укріпити віру у святих апостолах, щоб коли прийде день, коли Він після славного воскресіння буде вознесений на Небо своєю всемогутньою силою, то після Нього залишаться святі апостоли, які й будуть розповсюджувати Христову віру. А для того, щоб це робити, цю віру треба мати перш за все самому, у своїй душі. І наче повчаючи апостолів, вже більше 2000 років тому, Господь цієї ж віри вчить і нас. Бо, як говорить святий Павло, «наша віра без діл мертва». В Євангелії ми зустрічаємо такі слова, що і « біси вірують, але ж не спасаються».

То що ж виходить? Вірити, просто вірити – недостатньо. Бо якщо ми будемо тільки говорити, що віримо, але не будемо творити добрих справ, не будемо любити, то наша віра виходить мертва, така ж, як і віра бісівська. І саме тому Господь щоразу через Святе Євангеліє вже через самі слова в першу чергу напоює нашу душу своєю благодаттю, а також хоче твердо укріпити нашу віру, щоб ми ніколи не зневірювалися. Навіть якщо в нашому житті трапляються біди чи негаразди, навіть якщо ми несемо великого хреста, навіть якщо нам доводиться терпіти великі страждання. 

Якщо наша віра є справжньою, ми обов’язково здолаємо все. Бо зрештою народилися ми у цей світ не заради того, щоб тут жити вічно. Все наше земне життя -  це тільки підготовка до того вічного блаженного життя, де вже не буде убогих і царів, де не буде несправедливості, де у свій час кожен отримає справедливу зарплату, справедливий суд, який вирішить кожному участь.

І тому заради того, щоб отримати добру участь, ми і йдемо мужньо, терпеливо, з великою вірою і великою любов’ю, все наше земне життя, заради того щоб отримати життя вічне. Багато хто сьогодні говорить: а хто був там, а хто вернувся з  того світу? Звичайно, це лукаві люди. Бо перший, хто вернувся з того світу, - це наш Господь Ісус Христос. Ми не просто згадуємо як притчу, ми віримо в реальну подію, що перший, хто своєю силою воскрес, - це наш Господь Ісус Христос. Саме на цій вірі, на вірі у воскресіння, і будується вся християнська Церква. Бо так само як Христос воскрес, воскресне кожен з нас. Ми воскреснемо, бо будемо покликані до воскресіння. Воскреснуть всі -  чи хтось хоче цього, чи не хоче. І так само як всі воскреснуть, так само всі будемо покликані на Суд Божий. Відкритий, справедливий і, звичайно, ми його називаємо Страшним. А Страшний тому, що на цьому суді нас буде судити наша власна совість, яку ми протягом нашого життя іноді намагаємося пригасити, забути або намагаємося не чути голосу нашої совісті. Бо совість людська – це найбільша та Божественна частина, яку Господь вдихнув у перших людей разом з диханням життя. Саме совість і робить нас людьми і нагадує про те, що з нами, крім нас самих, завжди присутній ще Сам Господь, наш Сотворитель. 

Тому будемо намагатися прислухатися до голосу совісті, будемо уважно слухати Святе Євангеліє і будемо твердо вірити. З цією твердою вірою будемо гаряче молитися, будемо молитися з любов’ю. Будемо молитися насамперед за нас і за свою безсмертну душу. За наших дітей, за наших воїнів, за мир і велику та справедливу перемогу в нашій державі. І ще дужче будемо молитися за Єдину Церкву. Бо чого нам сьогодні найбільше бракує в Україні? Це не зростання економіки. Ми, слава Богу, і так не бідуємо порівняно з тим, що робиться в світі. Ми  маємо хліб і маємо чисту воду. Ми маємо підтримку одне одного.

Сьогодні найбільше нам бракує єдності. Бо для того, щоб був мир, взаєморозуміння і справжній розквіт, і духовний, а потім і економічний, потрібна єдність. З цією метою святий Володимир охрестив нас. З цією метою наша Церква до сих пір ішла і йде нелегким шляхом. Ми перетерпіли все. Як тільки нас не називали – і неканонічними, і неблагодатними.

А вже через кілька днів відбудеться Священний Синод Вселенського патріархату, який раз і назавжди проголосить справедливість. Але про це треба молитися. Бо задіяні великі сили зла для того, щоб цього не сталося. З проголошенням Єдиної Помісної Української Церкви зміниться не тільки ситуація в православному світі, зміниться ситуація в геополітичному світі. Впаде нарешті імперія зла, яка вже кілька століть тероризує не тільки саму Росію, але й більш як половину світу.

Тому молімося, молімося щиро, молімося з вірою, з тою вірою, яку утвердив у собі і сам апостол Петро, який багато разів зневірювався, який навіть відрікся від Христа напередодні страждань, але знову покаявся і його віра стала ще сильнішою. Зрештою він став першим єпископом святого граду Риму.

І сьогодні всі апостоли, всі мученики, всі преподобні, а їх, особливо в нашій землі, дуже багато, є для нас прикладом і дороговказом. Тому будемо брати добрий приклад, будемо мати у своєму серці і душі тверду віру. І обов’язково Господь завжди  буде з нами. Господь почує всі наші прохання і виконає їх навіть так, як для нас буде краще. Амінь. Слава Ісусу Христу!

За літургією були піднесенні додаткові прохання про мир в Україні та прохання про подолання розділення Української Православної Церкви.

Під час богослужіння голова Управління зовнішніх церковних зв’язків, в.о Екзарха Європи, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, звершив ієрейську хіротонію над дияконом Серафимом Стеларі, який буде звершувати служіння в Італії.

Прикінці відправи владика Іларіон привітав настоятеля і громаду із знаменними подіями у їхньому парафіяльному житті та, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, відзначив Олександра Ляшука та Анатолія Мандзюка меделлями «За жертовність і любов до України». Патріаршою благословенною грамотою був нагороджений староста Петро Деркач. Активних парафіян храму владика Іларіон відзначив Архієрейськими благословенним грамотами.

Завершилось святкове архієрейське богослужіння уставним многоліттям.

View the embedded image gallery online at:
http://www.rivne-cerkva.rv.ua/news/3781-arkhiiepyskop-ilarion-zvershyv-chyn-onovlennia-sviato-troitskoho-khramu-v-khorupani.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleria3d4ba68e75

Прес-служба Рівненської єпархії

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3