Деталі

Опубліковано: Середа, 15 квітня 2020, 15:42

Перегляди: 3883

16 квітня. Великий четвер. Спомин Таємної вечері. Прп. Микити, сповідника, ігумена обителі Мидикійської (824). Мц. Феодосії, діви (307 – 308). Прп. Ілірика. Мчч. Елпідіфора, Дія, Віфонія і Галика. Ікони Божої Матері «Нев’янучий цвіт».

Літургія свт. Василія Великого.

Ран. – Лк., 108 зач., ХХІІ, 1 – 39.

Літ. – 1 Кор., 149 зач., ХІ, 23 – 32. Єв. (складене): Мф., 107 зач., ХХVІ, 1 – 20. Ін., ХІІІ, 3 – 17; Мф. ХХVІ, 21 – 39; Лк., ХХІІ, 43 – 45; Мф., ХХVІ, 40 – ХХVІІ, 2.

На обмиванні ніг – Ін., 44 зач., ХІІІ, 1 – 11. Після обмивання ніг: Ін., 45 зач., ХІІІ, 12 – 17.

Рання.

Примітка. За Уставом, рання починається «о 7-ій годині ночі», тобто, близько першої години ночі: «О 7-ій годині ночі вдаряє параклісіарх, і зібравшись до церкви, ієрей починає: Благословенний Бог наш... починаємо за звичаєм, як написано в четвер 5-го тижня» (див.: Типікон, гл. 49,«У Святий і Великий четвер»).

Ієрей виголос: «Благословенний Бог наш...». Читець [1]: «Амінь», «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі», «Царю Небесний...», Трисвяте. Після «Отче наш ...» ієрей – виголос: «Бо Твоє є Царство...». Читець: «Амінь», «Господи, помилуй» (12 разів), «Слава, і нині», «Прийдіть, поклонімось...» (тричі) і двопсалміє (під час псалмів – звичайне кадіння). 

Шестипсалміє. (Ієрей читає ранкові молитви.) Велика єктенія. «Алилуя», глас 8-ий (зі стихами). Тропар, глас той же: «Коли славні ученики...». «Слава» – той же, «І нині» – той же. Кафизм немає.

Після закінчення співу тропаря відкриваються царські врата, і диякон виголошує: «І щоб сподобитися нам вислухати...». Євангеліє – Лк., Зач. 108, від половини: «Наближалося свято опрісноків...» (кінець в зач. 109: «За Ним пішли ученики Його»). 

Псалом 50-ий. Молитва «Спаси, Боже, людей Твоїх...» не читається, але відразу канон Тріоді, глас 6-ий, творіння прп. Косми Маюмського: «Жезлом розсікається море Червоне...» (ірмоси по двічі, тропарі на 6), з приспівом: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі» (біблійні пісні не промовляються). По кожній пісні катавасія – ірмос канону.

Після 3-ої пісні – мала єктенія, сідальний Тріоді, глас 1-ий: «Сотворитель озер, джерел і морів,...». «Слава» – інший сідальний, глас 3-ий: «Смиряючись ради милосердя, ноги умив єси ученикам Твоїм...», «І нині» – інший сідальний, глас 4-й: «Споживаючи їжу, Владико, з учениками Твоїми...». 

Після 6-ої пісні – мала єктенія, кондак Тріоді, глас 2-ий: «Хліб святий прийнявши в руки...», та ікос, глас той же: «До Тайної Трапези у страху наблизившись...».

На 9-ій пісні – кадіння. («Чеснішу» не співаємо.)

Після 9-ої пісні «Достойно є» не співається. Мала єктенія. Екзапостиларій Тріоді: «Чертог Твій...». «Слава» – той же, «І нині» – той же.

«Хваліте Господа з Небес...» і хвалітні псалми.

На хвалітніх стихири Тріоді, глас 2-ий – 4. «Слава, і нині» – Тріоді, глас той же: «Агнець, про Якого пророкував Ісая...».

Читець: «Слава Тобі, що показав нам світло» («Тобі слава подобає...» не промовляється), і читається повсякденне славослів'я. Єктенія прохальна: «Доповнімо ранню...», виголос: «Бо Ти, Бог милості...», і звичайна голововклонна молитва (з виголосом: «Бо Твоє є...»).

Стихири на стиховні Тріоді, глас 8-ий – 4 (з особливими приспівами). «Слава» – Тріоді, глас той же: «Норов твій лукавством сповнюється, беззаконний Юдо!...», «І нині» – Тріоді, глас 5-ий: «Відкриваючи таїну Своїм ученикам, навчав Ти...». 

«Благо є» (один раз). Після Трисвятого співається тропар, глас 8-ий: «Коли славні ученики...». Потрійна єктенія: «Помилуй нас, Боже...». Виголос: «Бо Ти  милостивий...». Диякон: «Премудрість». Хор: «Благослови». Ієрей: «Сущий благословенний...». Хор: «Утверди Боже», і відразу, без відпусту ранньої читається 1-ий час.

На 1-му часі тропар: «Коли славні ученики...». Після Богородичного: «Як нам назвати Тебе...» – тропар пророцтва (Тріоді), глас 3-ій: «Ти, Господи, був зневажений за рід людський...», «Слава, і нині» – той же тропар. 1-ий прокимен (Тріоді), глас 1-ий: «Нехай зрозуміють народи, що ім'я Тобі Господь»; стих: «Боже, хто уподібниться Тобі?», і паремія Тріоді (Єремії). Потім 2-ий прокимен (Тріоді), глас 8-ий: «Помоліться і віддайте хвалу Господеві, Богові нашому»; стих: «Знаний Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике ім'я Його». Далі читець: «Стопи мої ...» (без співу і повторень). Після Трисвятого і Отче наш – кондак Тріоді: «Хліб святий прийнявши ...», та інше за звичаєм (але не як у Великий піст). Відпуст: «Христос, Істинний Бог наш, що з надмірної благості найкращу путь смирення нам показав, коли ноги учеників умив, і аж до хреста і погребіння дійшов, молитвамиПречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець» (святі храму і дня не поминаються) [2].

Примітка. «Слід знати, що літії за упокій в притворі не звершуємо до Неділі Фоминої» (Типікон, гл. 49, «У Святий і Великий Четвер», 1-е «зри»). Відповідно до цієї вказівки Типікону, у всі наступні дні Страсного і Пасхального тижнів не слід промовляти заупокійних єктеній і звершувати будь-які поминання померлих, крім таємного на проскомидії і на Літургії після освячення Дарів. Не звершуються ні панахиди, ні літії. 

Вхідні молитви, за звичаєм, священнослужителі творять на молитві 9-го часу, і проскомидія звершується під час співу «Господи, взиваю». Але якщо буде багато поминань, проскомидія може бути розпочато під час часів і закінчена під час співу «Господи, взиваю» [3].

Примітка. «В годину ж 3-ю дня вдаряє параклісіарх в било, і співаємо часи 3-ій, 6-ий, і 9-ий, за звичаєм просто в притворі... І Блаженні скоро без співу...» (Типікон, гл. 49, «У Святий і Великий Четвер»).

Часи 3-ій, 6-ий і 9-ий – без кафизм. На часах – тропар: «Коли славні ученики ...», і кондак: «Хліб святий прийнявши...». Приєднується, як завжди, послідовність зображальних [4].Блаженні скоро, без співу. «Пом'яни нас, Господи...», «Пом'яни нас, Владико...», «Пом'яни нас, Святий...», «Хор Небесний прославляє Тебе...», «Приступіть до Нього ...», «Хор Небесний прославляє Тебе...». «Слава» – «Хор святих Ангелів...», «І нині» – «Вірую...», «Послаб, прости...», «Отче наш», після виголосу: «Бо Твоє є Царство...» – кондак: «Хліб святий прийнявши...». «Господи, помилуй» (40). Молитва: «Всесвята Тройце...». Ієрей (або диякон): «Премудрість». Хор: «Достойно є...» до слів: «і Матір Бога нашого» (включно). Ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас». Хор: «Чеснішу від херувимів...». Ієрей: «Слава Тобі, Христе Боже...». Хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови». Відпуст.

Літургія свт. Василія Великого починається вечірнею.

Примітка. За Уставом, вечірня з Літургією свт. Василія Великого починається «о 8-ій годині дня», тобто, близько 2-ої години після полудня: «О 8-ій годині дня вдаряє параклісіарх, і зібравшись до церкви, після благословення священика, починаємо вечірню без кафизми. Царю Небесний: Трисвяте: Господи, помилуй, 12. Прийдіть, поклонімось: тричі. І псалом: Благослови, душе моя, Господа... » (див.: Типікон, гл. 49,«У Святий і Великий Четвер ввечері»).

Виголос: «Благословенне Царство...». Звичайний початок (з «Царю Небесний...»), псалом 103-ій (священик читає світильничні молитви перед царськими вратами). Велика єктенія. Кафизми немає.

Примітка. «Також Господи, взиваю на глас 2-ий, читаємо 10 стихів. Священик зодягнувши священичий одяг, виходить, і кадить, і коли повертається, звершує проскомидію» (Тріодь Постова, «У Святий і Великий Четвер ввечері»).

На «Господи, взиваю» стихири Тріоді, глас 2-ий [5]– 10 (кожна стихира – двічі). «Слава, і нині» – Тріоді, глас 6-ий: «Дійсно, Іуда є породження єхидни...». В цей час закінчується чин проскомидії, на якому готуються два Агнця: один для даної Літургії, а інший – для приготування запасних Святих Дарів на весь рік.

Вхід з Євангелієм. «Світло Тихе». 1-ий прокимен Тріоді, глас 1-ий: «Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти Мене, від гнобителів»; стих: «Вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви», і читається 1-а паремія Тріоді (Виходу). 2-ий прокимен Тріоді, глас 7-ий: «Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене»; стих: «Спаси мене від тих, хто чинить беззаконня», і читаються дві паремії Тріоді (Іова та Ісаї) [6]. Мала єктенія. Виголос: «Бо свят єси, Боже наш...» [7]. Трисвяте. Прокимен Апостола, глас 7-ий: «Князі людські змовляються разом проти Господа і проти Христа Його»; стих: «Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне». Апостол – 1 Кор., Зач. 149. Алилуарій, глас 6-ий: «Блаженний, хто дбає про вбогих і бідних, в день скорботи спасає його Господь»; стих: «Вороги мої в злобі кажуть про мене: коли він помре та згине ім’я його?»; стих: «Той, хто їв мій хліб, підняв проти мене п’яту свою». Євангеліє (складене) 8 – Мф., Зач. 107: «Сказав Господь Своїм ученикам: ви знаєте, що через два дні буде Пасха...».

Далі за чином Літургія свт. Василія Великого.

Замість Херувимської пісні – «Вечері Твоєї тайної...» (тричі): двічі до перенесення Святих Дарів (без «Алилуя»), втретє – після перенесення Дарів (з «Алилуя»).

Примітка. «Замість Херувимської пісні, співаємо на глас 6-ий: Вечері Твоєї тайної: тричі, хори поперемінно: в кінці ж Алилуя тричі» (Типікон, гл. 49, «У Святий і Великий Четвер увечері»).

Задостойник – ірмос 9-ої пісні канону Великого Четверга: «Прийдіть вірні, гостинністю Владики...».

Замість причасного, під час причащання і замість «Нехай сповняться...» – «Вечері Твоєї тайної...», «Алилуя» (тричі).

Після «Спаси, Боже, людей Твоїх ...» співаємо: «Ми бачили Світло Істинне...».

Відпуст короткий: «Христос, Істинний Бог наш, що з надмірної благості...» (святі дня і храму не поминаються).

Примітка. «Потім входимо до трапезної і їмо варення (варена їжа) з олією. П’ємо ж і вино, та інше сухоядіння, оскільки співається Алилуя. Студійської ж обителі Типік велить у Великий Святий Четвер їсти одне варення, і сочиво, і ошпарені боби, П’ємо ж і вино. Святої ж Гори Типік велить у Святий Великий Четвер їсти варення два з єлеєм і вина по три чаші» (Типікон, гл. 49,«У Святий і Великий Четвер увечері»). 

У четвер увечері служиться мале повечір'я. На ньому триспівець Великої П'ятниці з Тріоді, творіння прп. Андрія Критського, глас 8-ий (пісні 5-а, 8-а і 9-а). Ірмоси по двічі; тропарі, скільки їх є. В кінці кожної пісні – Ірмос на катавасію.

Після Трисвятого – кондак Тріоді, глас 8-ий: «Заради нас розіп’ятого, прийдіть, усі оспіваємо, Його ж бо бачила Марія на хресті і промовляла: хоч і терпиш Ти розп’яття, але Ти — Син Мій і Бог Мій» (див. на ранній Великої П'ятниці), та інша послідовність малого повечір'я. Відпуст малий.

Примітка. Заради зворушливого триспівнця це повечір'я не слід пропускати і в тому випадку, коли послідовність святих Страстей відбувається в четвер ввечері.

[1]Див. У четвер 5-го тижня Великого посту (1 квітня).

[2] Так за Служебником. У книзі «Служби на кожен день Страсного тижня» у Великий четвер на ранній і на зображальних вказано відпуст «Господь, що йде на добровільні страждання...», що менше відповідає змісту богослужіння ранньої цього дня.

[3] В цьому випадку вхідні молитви відбуваються перед початком богослужіння.

[4]Зображальні починаються з «У Царстві Твоїм...».

[5] Ті ж стихири, що співалися на хвалітніх ранньої.

[6] Під час співу прокимнів царські врата, за традицією, відкриті; на читання паремій царські врата зачиняються.

[7] Виголос «Бо Ти святий єси, Боже наш...» виголошується на Літургії і тоді, коли вона звершується з вечірнею. 

[8] Складені євангельські читання Страсного тижня, а також 12 Євангелій Святих Страстей на ранній Великої П'ятниці, наводяться повністю в додатку богослужбових Євангелій.

17 квітня. Велика п’ятниця. Спомин святих спасительних страстей Господа нашого Ісуса Христа. Прп. Йосифа Піснеписця (883). Прп. Георгія, що в Малеї (ІХ). Прп. Йосифа Багатохворобливого, Києво-Печерського, в Дальніх печерах (ХІV). Прп. Зосими (бл. 560). Мцц. Фервуфи, діви, сестри та рабині її (341 – 343). Прп. Зосими Ворбозомського (бл. 1550). Прмч. ієром Микити Слов'янина, Афонського (1808). Прп. Феони, митр. Солунського, Афонського (1541).

Порядок читань, згідно з календарем:

Ран. – Євангелія Послідування святих страстей Господа нашого Ісуса Христа: 1-е: Ін., 46 зач., XIII, 31 – XVIII, 1. 2-е: Ін., 58 зач., XVIII, 1 – 28. 3-е: Мф., 109 зач., XXVI, 57 – 75. 4-е: Ін., 59 зач., XVIII, 28 – XIX, 16. 5-е: Мф., 111 зач., XXVII, 3 – 32. 6-е: Мк., 67 зач., XV, 16 – 32. 7-е: Мф., 113 зач., XXVII, 33 – 54. 8-е: Лк., 111 зач., XXIII, 32 – 49. 9-е: Ін., 61 зач., XIX, 25 – 37. 10-е: Мк., 69 зач., XV, 43 – 47. 11-е: Ін., 62 зач., XIX, 38 – 42. 12-е: Мф., 114 зач., XXVII, 62 – 66.

Літургія не звершується.

На 1-му часі: Гал., 215 зач. (від пол.), VI, 14 – 18. Мф., 110 зач., XXVII, 1 – 56. На 3-му часі: Рим., 88 зач. (від пол.), V, 6 – 11. Мк., 67 зач., XV, 16 – 41. На 6-му часі: Євр., 306 зач., II, 11 – 18. Лк., 111 зач., XXIII, 32 – 49. На 9-му часі: Євр., 324 зач., X, 19 – 31. Ін., 59 зач., XVIII, 28 – XIX, 37. На веч.: 1 Кор., 125 зач., I, 18 – II, 2. Єв. складене: Мф., 110 зач., XXVII, 1 – 44; Лк., XXIII, 39 – 43; Мф., XXVII, 45 – 54; Ін., XIX, 31 – 37; Мф., XXVII, 55 – 61.

Строгий піст.

Зазвичай в четвер увечері звершується рання з читанням 12-ти Євангелій Святих Страстей Господа нашого Ісуса Христа. 1-ий час до ранньої не приєднується. Відпуст в кінці ранньої: «Христос, Істинний Бог наш, що для спасіння світу обплювання, побиття, хрест і смерть перетерпів, молитвами…».

Вранці в п'ятницю звершується Послідовність часів Великої П'ятниці із зображальними. У другій половині дня звершується вечірня, в кінці якої під час співу тропарів після «Нині відпускаєш» з вівтаря через північні двері виноситься Свята Плащаниця. Відпуст часів і зображальних та вечірні: «Христос, Істинний Бог наш, що задля нас, людей, і задля нашого спасіння страшні муки, і Животворчий Хрест, і добровільне погребіння тілом прийняти зволив, молитвами...». Після відпусту вечірні – мале повечір'я з каноном «Про розп'яття Господа і на плач Пресвятої Богородиці». Відпуст повечір'я – малий. 

Під час цілування Плащаниці прийнято співати стихиру «Прийдіть, вшануймо Йосифа приснопам'ятного...».

Полунощницю «співаємо в келіях» (Типікон, гл. 49, «У Святий і Великий Четвер увечері»).

Рання Великої П'ятниці (з читанням 12-ти Євангелій), що називається за Уставом «Послідовність Святих і спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа», відбувається зазвичай у Великий Четвер увечері. За Типіконом, вона повинна починатися о 2-ій годині ночі, тобто, за нашим часом, о 8-ій годині вечора у Великий четвер.

Примітка. «О 2-ій годині ночі вдаряє параеклісіарх. І збираємось в храмі, ієрей з кадилом благословляє, промовляємо за звичаєм, як приписано в четвер 5-го тижня» (Типікон, гл. 49,«Послідовність Святих і спасительних Страстей...»,«У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

Ієрей виголос: «Благословен Бог наш...». Читець [1]: «Амінь», «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі», «Царю Небесний ...», Трисвяте. Після «Отче наш... » ієрей – виголос: «Бо Твоє є Царство... ». Читець: «Амінь», «Господи, помилуй» (12 разів), «Слава, і нині», «Прийдіть, поклонімось... » (тричі) і двопсалміє (під час псалмів – звичайне кадіння).

Шестипсалміє. (Ієрей читає ранкові молитви.) Велика єктенія. «Алилуя», глас 8-й (зі стихами), і тропар «мелодійно та з розчуленням», глас той же: «Коли славні ученики...». «Слава» - той же, «І нині» – той же.

Примітка. «А після тропарів входить настоятель з дияконом у святий вівтар, і одягнувшись в священні одежі, кадить святу трапезу хрестоподібно, і весь святий вівтар, і хори, і братію за чином» (Типікон, гл. 49, «Послідовність Святих і спасительних Страстей... »,«У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

Церковний Устав вказує читати Євангелія Святих Страстей у вівтарі (причому Євангеліє залишається на престолі), але вже твердо встановився звичай читати їх на середині храму. На початку співу тропаря відкриваються царські врата, і предстоятель в фелоні виносить Євангеліє на середину церкви. Запалюють свічки священнослужителі і молільники. Свічки після прочитання кожного Євангелія гасяться і запалюються перед початком наступного Євангелія [2]. Далі, під час протяжного співу тропаря, предстоятель звершує повне кадіння всього храму. Після закінчення тропаря і кадіння – мала єктенія [3], виголос: «Бо Твоя держава і Твоє є Царство...». Потім: «І Щоб сподобитися нам...» 4, «Премудрість, станьмо побожно...», «Мир всім» та інше за звичаєм.

Примітка. За традицією, перед читанням кожного Євангелія вдаряють у великий дзвін відповідно до черговості читань (1 раз – перед першим, 2 рази – перед другим і т. д.). Після закінчення 12-го Євангелія – ​​коротке дзвоніння. 

Перед читанням Євангелія, за традицією, хор співає: «Слава страстям Твоїм, Господи» (хоча Типікон не дає такої вказівки).

Після прочитання Євангелія хор: «Слава довготерпінню Твоєму, Господи» (цей приспів вказується Типіконом).

Після кожного з п'яти перших Євангелій співаються зворушливі антифони, які доповнюють євангельське читання, розкриваючи глибокий духовний зміст згадуваної події. Якщо буде важко всіх їх проспівати, то необхідно прочитати, причому кожен тропар цих антифонів співається або читається по двічі; особливість такого виконання спеціально обговорена Уставом (див. Типікон, гл. 49, «Послідування Святих і спасительних Страстей...», «У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

Після 3-го, 6-го, 9-го, 12-го і 15-го антифону – малі єктенії, потім співаються сідальні [5], під час яких, за усталеною традицією, відбуваються малі кадіння (починаючи з Євангелія, що лежить на аналої). Типікон наказує диякону або священику кадити тільки святу трапезу, тобто Престол, але так буває лише в тих випадках, коли Євангеліє читається не на середині храму, а у вівтарі. Після того, як сідальний буде проспіваний, співається: «Слава», і кінець сідального, потім: «І нині», і весь сідальний вдруге. 

1-е Євангеліє – Ін., Зач. 46. ​​Антифони 1-ий, 2-ий, 3-ій. Виголос після єктенії: «Бо Тобі належить усяка слава...». Сідальний, глас 7-ий: «На вечері учеників годуючи... ».

Примітка. «1-е Євангеліє читає настоятель, а інші один за одним ієреї» (порівн.: Типікон, гл. 49, «Послідовність Святих і спасительних Страстей...», «У Святу і Велику П'ятницю ранку»). Типікон, також, вказує що 12-те Євангеліє читає настоятель. 

2-е Євангеліє – Ін., Зач. 58. Антифони 4-ий, 5-ий, 6-ий. Виголос після єктенії: «Бо благословилося і прославилося всечесне і величне ім'я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків». Сідальний, глас 7-ий: «Що примусило тебе, Іудо зробитися зрадником Спасителя...».

3-є Євангеліє – Мф., Зач. 109. Антифони 7-ий, 8-ий, 9-ий. Виголос після єктенії: «Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо...» [6]. Сідальний, глас 8-ий: «О, як Іуда...».

4-е Євангеліє – Ін., Зач. 59. Антифони 10-ий, 11-ий, 12-ий. Виголос після єктенії: «Нехай буде держава Царства Твого благословенна, і найславніша, Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків». Сідальний, глас 8-ий: «Коли Ти, Боже, став перед Каяфою...».

5-е Євангеліє – Мф., Зач. 111. Антифони 13-ий, 14-ий, 15-ий. Виголос після єктенії: «Бо благословилося Всесвяте Ім'я Твоє, і прославилося Царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків». Сідальний, глас 4-ий: «Викупив Ти нас Господи...».

6-е Євангеліє – Мк., Зач. 67.

Після 6-ого Євангелія – співаються Блаженні Тріоді (з тропарями) [7]. На блаженних – мале кадіння. Мала єктенія. Виголос: «Бо Тебе хвалять всі Сили Небесні...». «Будьмо уважні». «Премудрість». Прокимен, глас 4-ий: «Розділили ризи Мої собі і за одежу Мою кидали жереб»; стих: «Боже, Боже Мій, почуй Мене! Нащо покинув Ти Мене?». 

7-е Євангеліє – Мф., Зач. 113.

Псалом 50-й [8].

8-е Євангеліє – Лк., Зач. 111.

Триспівець Тріоді, творіння прп. Косми, глас 6-ий, ірмоси по двічі, тропарі на 12, з приспівом: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі». (Біблійні пісні не читаються.)

Катавасія – той же ірмос.

Після 5-ої пісні – єктенія мала. Виголос: «Бо Ти єси Цар миру...». Кондак Тріоді, глас 8-ий: «Прийдіть, усі оспіваємо заради нас розіп'ятого...», та ікос, глас той же: «Коли побачила Агниця Агнця...».

«Чеснішу» не співаємо. На 9-ій пісні – звичайне кадіння храму (починається, як правило, у вівтарі в кінці 8-ої пісні канону і закінчується біля престолу).

Після 9-ої пісні «Достойно є» не співається. Мала єктенія [9]. Виголос: «Бо Тебе хвалять...». Екзапостиларій Тріоді: «Розбійника благорозумного...», «Слава» – той же, «І нині» – той же.

9-е Євангеліє – Ін., Зач. 61.

«Все, що дише... » [10] і хвалітні псалми.

На хвалітніх стихири Тріоді, глас 3-ій – 4 (перша стихира – двічі). «Слава» – Тріоді, глас 6-й: «Зняли з Мене ризи Мої...», «І нині» – Тріоді, глас той же: «Плечі Мої Я віддав на рани...».

10-е Євангеліє – Мк., Зач. 69.

Читець: «Слава Тобі, що показав нам світло» («Тобі слава подобає...» не промовляється), і читається повсякденне славослів'я. Єктенія: «Доповнімо ранню молитву ...», виголос: «Бо Ти Бог милості...», і звичайна голововклонна молитва (з виголосом: «Бо Твоє є...») [11].

11-е Євангеліє – Ін., Зач. 62.

На стиховні стихири Тріоді, глас 1-ий і глас 2-ий – 4 (зі своїми приспівами). «Слава» – Тріоді, глас 8-ий: «Господи, коли сходив Ти на Хрест...», «І нині» – Тріоді, глас 6-ий: «Ось уже вмочується тростина...».

Примітка. Під час співу стиховних стихир (перед 12-им Євангелієм) звершується повне кадіння всього храму, як і на початку (перед 1-им Євангелієм): «Потім диякон кадить, як і на початку, храм весь» (порівн.: Типікон, гл. 49, «Послідування Святих і спасительних Страстей...», «У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

12-е Євангеліє – Мф., Зач. 114.

Ієрей забирає Євангеліє у вівтар. Царські врата зачиняються.

«Благо є» (один раз). Трисвяте. Після «Отче наш» – співається тропар, глас 4-й: «Викупив Ти нас Господи...». Єктенія: «Помилуй нас, Боже ...». Виголос: «Бо Ти милостивий і чоловіколюбний...». Хор: «Амінь». Диякон: «Премудрість». Хор: «Благослови». Ієрей: «Сущий благословенний...». Хор: «Амінь», «Утверди Боже...». Ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас». Хор: «Чеснішу від херувимів...». Ієрей: «Слава Тобі, Христе Боже...». Хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови». Відпуст: «Христос, Істинний Бог наш, що для спасіння світу обплювання, биття, хрест і смерть перетерпів, молитвами, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець» (святі храму і дня не поминаються). Співаються многоліття.

1-ий час до ранні не приєднується, оскільки входить в службу часів Великої П'ятниці.

У Велику П'ятницю царські часи (див. в Постовій Тріоді на ряду) і зображальні звершуються за тим же чином, що і в навечір'я Різдва Христового і Богоявлення [12].

Примітка. За Уставом, царські часи починаються «о 2-ій годині дня», тобто, близько 8-ої години ранку: «о 2-ій годині дня, [дзвін у два, одинарний довгий.] І збираємось в церкві. Коли одягнеться ієрей у священні ризи, диякон же в стихар. Співаємо часи, 1, 3, 6 і 9» (порівн.: Типікон, гл. 49,«Послідовність часів святої Великої П'ятниці»). 

На царських часах читаються особливі псалми, паремії, Апостоли і Євангелія.

Примітка. На 3-му часі читається розповідь про Страсті Христові за Євангелієм від Марка. Згідно богослужбового Євангелія, читання починаються з 67-го зачала (Мк., 67 – 68 зач., XV, 16 – 41): «В той час, воїни повели Ісуса до середини двору, тобто в преторію...»; Типікон і Тріодь Постова вказують початок читання з 66-го зачала (Мк., 66 – 68 зач., XV, 1 – 41): «В той час, первосвященики і старійшини...». 

На всіх часах кінцевий виголос ієрея – «Боже, ущедри нас...».

Закінчення зображальних: на «І нині» – Символ віри. «Послаб, прости...». «Отче наш…». Виголос: «Бо Твоє є Царство...». «Амінь». Кондак Тріоді, глас 8-ий: «Заради нас розіп'ятого...». «Господи, помилуй» (40). Молитва: «Всесвята Тройце...». «Нехай буде благословенне ім'я Господнє...» (тричі), «Слава, і нині», псалом 33-ій: «Благословляю Господа... ». Диякон: «Премудрість». Хор: «Достойно є...» до слів: «і Матір Бога нашого» (включно). Ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас». Хор: «Чеснішу від херувимів...». Ієрей: «Слава Тобі, Христе Боже...». Хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови». Відпуст: «Христос, Істинний Бог наш, що для нас, людей, і для нашого спасіння страшні муки, і Животворчий Хрест, і добровільне погребіння тілом прийняти зволив, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець». Співається многоліття.

Літургія у Велику П'ятницю не звершується.

Примітка. «Слід знати, про те, що прийняли в Палестині, в цей день Великої П'ятниці, не звершувати літургії Ранішосвячених, ані повної Літургії, трапези не готуємо і нічого не їмо в цей день Розп'яття. Якщо ж хто буде дуже немічним або престарілим, і не в змозі перебувати в пості, дається йому хліб і вода, після заходу сонця» (Типікон, гл. 49,«Послідовність часів Святої Великої П'ятниці»).

Вечірня Великої П'ятниці.

Вечірня звершується зазвичай у другій половині дня.

Примітка. За Уставом, вечірня починається «о 10-ій годині дня», тобто, близько 4-ої годин після полудня: «О 10-ій годині дня клеплять в велике, і зібравшись до церкви, починаємо вечірню» (порівн.: Типікон, гл. 49, «У Святу і Велику п'ятницю увечері»).

До початку вечірні свята Плащаниця із зображенням положення Господа до гробу покладається на святому престолі на місце Євангелія, а саме Євангеліє ставиться в горі престолу, як на Літургії. Плащаниця кладеться так, щоб Глава Спасителя була на північній стороні. Якщо є живі квіти, то на Плащаницю покладають вінок з таких квітів [13], і якщо є запашне масло або трояндова вода, то ними намащують Плащаницю. Класти на Плащаницю вінки зі штучних квітів, намащувати її духами або одеколоном, виготовленим на спирту, не слід. Закривати лик Спасителя на Плащаниці Покрівцями теж не потрібно [14]. На Плащаницю кладеться требне Євангеліє (бажано невеликого розміру). На середині храму встановлюється спеціальна підставка (у вигляді гробниці) або столик для Плащаниці.

Службовий ієрей, а при соборній служінні один предстоятель, одягається в усі священичі одежі (без читання відповідних молитов) – заради виносу Плащаниці (втім, предстоятель може одягатися на стихирах на стиховні або під час читання паремій).  

Виголос: «Благословен Бог наш...». Читець (за Уставом, «предстоятель промовляє»): «Слава Тобі, Боже наш...», «Царю Небесний», Трисвяте. Після «Отче наш» ієрей – виголос: «Бо Твоє є Царство...». «Амінь», «Господи, помилуй» (12), «Слава, і нині», «Прийдіть, поклонімось» (тричі), і читається Початковий псалом: «Благослови, душе моя, Господа...» (священик читає світильничні молитви перед царськими вратами). Велика єктенія. Кафизми немає.

На «Господи, взиваю» стихири Тріоді, глас 1-ий, глас 2-ий і глас 6-ий – 6 (перша стихира – двічі). «Слава» – Тріоді, глас 6-ий: «О, як беззаконне зборище засудило на смерть Царя світу...», «І нині» – Тріоді, глас той же: «Страшна і преславна таїна...».

Вхід з Євангелієм. «Світло Тихе». Прокимен паремії Тріоді, глас 4-ий: «Розділили ризи Мої собі і за одежу Мою кидали жереб»; стих: «Боже, Боже мій! Зглянься на мене! Нащо Ти покинув мене?»[15].

Після прокимна, за звичаєм, царські врата зачиняються. Читаються три паремії Тріоді (Виходу, Іова та Ісаї). Після закінчення 1-ої паремії Тріоді (Виходу) – прокимен Тріоді, глас 4-ий: «Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене» [16]; стих: «Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені», потім – 2-а паремія Тріоді (Іова).

Після закінчення 3-ої паремії Тріоді (Ісаї) царські врата відчиняються. «Будьмо уважні», «Мир всім», і інше (як на Літургії). Прокимен Апостола, глас 6-ий: «Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній»; стих: «Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою».

Примітка. За звичаєм, перед читанням Євангелія звершується кадіння, як на повній Літургії.

Апостол – 1 Кор., Зач. 125. Алилуарій, глас 1-ий (за Типіконом – глас 5-ий): «Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї»; стих: «Зневага і страждання крушать серце моє»; стих: «Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни».

Євангеліє [17] (складене) [18] – Мф., Зач. 110. (За звичаєм, Євангеліє читається дияконом на амвоні.) Після читання Євангелія царські врата зачиняються. 

Єктенія потрійна: «Промовмо всі...». «Сподоби, Господи». Єктенія прохальна: «Доповнімо вечірню молитву...», і голововклонна молитва.

На стиховні стихири Тріоді, глас 2-ий – 4 (зі своїми приспівами: «Господь воцарився...», «Бо Він утвердив вселенну...», «дому Твоєму належить слава... »). «Слава, і нині» – Тріоді, глас 5-ий: «Тебе, що зодягаєшся світлом, наче ризою...» (за звичаєм, під час співу цієї стихири відкриваються царські врата, і предстоятель з дияконом звершують триразове кадіння навколо престолу на котрому лежить плащаниця). 

«Нині відпускаєш». Трисвяте. Після «Отче наш» ієрей – виголос: «Бо Твоє є Царство ...», і співаються тропарі, глас 2-ий: «Благообразний Йосиф...». «Слава, і нині» – «Мироносиці жони...».

Під час співу тропарів предстоятель, зробивши три земні поклони, Підіймає з престолу Плащаницю і через північні врата [19]  (у супроводі свічконосців і диякона зі свічкою і кадилом) виносить її над головою на середину храму і кладе на приготовану гробницю. При соборному служінні настоятель йде під Плащаницею, несучи Євангеліє над головою або в руках. Якщо священик один, Євангеліє благоговійно несе в лівій руці диякон, тримаючи в правій кадило. Якщо немає диякона, священик благословляє кому-небудь з благочестивих мирян нести Євангеліє загорнутим в плат. Євангеліє в цих випадках несуть попереду Плащаниці. Потім Євангеліє кладеться на Плащаницю. Далі відбувається триразове кадіння навколо Плащаниці, після чого священнослужителі звершують поклоніння і цілування Плащаниці.

Примітка. У тих храмах, де мале повечір'я у Велику П'ятницю після вечірні не звершується, існує практика співу канону Тріоді «Про розп'яття Господа і на плач Пресвятої Богородиці» (див. На малому повечір’ї) після виносу Плащаниці на вечірні (після тропарів перед відпустом). Після катавасії 9-ої пісні канону – «Премудрість» і закінчення вечірні. 

За тропарях – «Премудрість». Хор: «Благослови». Ієрей: «Сущий благословенний...». Хор: «Утверди, Боже...». Ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас». Хор: «Чеснішу від херувимів...». Ієрей: «Слава Тобі, Христе Боже...». Хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови». Відпуст: «Христос, Істинний Бог наш, що для нас, людей, і для нашого спасіння страшні муки, і Животворчий Хрест, і добровільне погребіння тілом прийняти зволив, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець». Хор – многолітня [20]. За звичаєм, після відпусту виголошується проповідь[21] . 

Потім відразу – мале повечір’я [22]. На повечір’ї – канон Тріоді «Про розп'яття Господа і на плач Пресвятої Богородиці», творіння Симеона Логофета, глас 6-ий (ірмоси по двічі, тропарі на 4). Канон, по можливості, краще читати самому настоятелю перед Плащаницею. Після кожної пісні катавасія – той же ірмос. 

Після 6-ої пісні – «Господи, помилуй» (тричі), «Слава, і нині» – кондак Тріоді, глас 8-ий: «Прийдіть усі заради нас розіп'ятого...», та ікос, глас той же: «Коли побачила Агниця Агнця...».

Після «Отче наш» – кондак Тріоді, глас 8-й: «Прийдіть усі заради нас розіп'ятого...», та іншу послідовність малого повечір'я. Відпуст малий: «Христос, істинний Бог ...». 

І відбувається цілування Плащаниці народом. Під час цілування прийнято співати стихиру, глас 5-ий: «Прийдіть, вшануймо Йосифа приснопам’ятного...».

Помазання єлеєм не відбувається.

[1]  Див. У четвер 5-го тижня Великого посту.

[2]  «Тоді настоятель церкви роздає свічі ​​братії, які запалюють перед кожним Євангелієм» (Типікон, гл. 49, «Послідовність Святих і спасительних Страстей...», «У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

[3] «Ці єктенії промовляють диякони, або ієреї перед сідальним до 8-го Євангелія» (Типікон, гл. 49, «Послідовність Святих і спасительних Страстей...», «У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

[4]   Промовляється перед читанням кожного Євангелія.

[5]   «Сідальний... співається посеред церкви канонархом. Слава: кінець, І нині: знову весь. На них же не сидимо, але стоячи співаємо, тоді ієрей або диякон кадить святу трапезу (Престол)» (Типікон, гл. 49, «Послідовність Святих і спасительних Страстей... », «У Святу і Велику П'ятницю ранку»). 

[6] Див.: Никольский К., прот. Пособие к изучению Устава богослужения Православной Церкви. С. 611; Службы Страсной седмицы Великого поста. М., 1994. С. 349.

[7] Стихи Блаженних і тропарі слід співати. У тих храмах, де виконання цієї уставної традиції є неможливими, допускається стихи Блаженних співати, а тропарі до них – читати. Спів Блаженних з тропарями є особливістю ранньої Великого канону і утрені Великої П'ятниці (з читанням 12-ти Євангелій), а тому ні в якому разі не має пропускатися. 

[8] У Типіконі сказано: «З цього моменту диякон перестає кадити, і єктенії сідальних не промовляють» (див.: Типікон, гл. 49, «Послідування Святих і спасительних Страстей...», «У Святу і Велику П'ятницю ранку»).

[9]  Типікон про цю єктенію нічого не говорить, але це звичайне замовчування.

[10]  Для повсякденної ранньої не характерний спів хвалітніх псалмів зі слів: «Все, що дише...», але на ранній Великої П'ятниці «Все, що дише…» перед хвалітніми псалмами прямо вказується Типіконом і Постовою Тріоддю і є особливістю богослужіння цього дня.

[11]  Типікон про голововклонну молитву замовчує: «Після цього ієрей єктенію: Доповнімо ранню молитву, та інше за звичаєм. І після виголосу: Бо Ти Бог милості, читає Євангеліє 11-е, Іоана, зачало 62». Повсюдно ж в богослужбовій практиці після виголосу єктенії слідує звичайне благословення: Мир всім, і голововклонна молитва (з виголосом «Бо Твоє є...»). Порівн.: Розанов В. Богослужебный Устав Православной Церкви. С. 578.

[12]   зображальні у Велику П'ятницю починаються з «У Царстві Твоїм...».

[13]   Більш правильно живі квіти класти на Плащаницю тоді, коли вона вже винесена на середину храму, інакше під час ходи вони можуть збитися або впасти.

[14]  Див.: Булгаков С. В. Настольная книга для священно-церковнослужителей. К., 1913. М., 1993р. С. 608.

[15]   Прокимен «Розділили ризи Мої собі...» виголошує диякон (або священик).

[16]   На спів прокимна царські врата, за традицією, відкриваються.

[17] Про читання Євангелія на вечірні Великої П'ятниці див. В додатку до «богослужбових вказівок на 1999 рік» (с. 597 – 598).

[18] Складені євангельські читання Страсного тижня, а також 12 Євангелій Святих Страстей на ранній Великої П'ятниці, наводяться повністю в додатку богослужбових Євангелій.

[19]  Див.: Булгаков С. В. Настольная книга для священно-церковнослужителей. К., 1913. М., 1993р. С. 608 – 611. На архієрейській службі Плащаниця виноситься також через північні врата.

[20] Порівн.: Служби Страстной седмицы Великого поста. М., 1994. С. 264; Розанов В. Богослужебный Устав Православной Церкви. С. 578.

[21]  Для того, щоб ті, що моляться в побожній тиші могли чути зворушливий канон повечір'я, поклоніння і цілування Плащаниці відбувається не після відпусту вечерні, а після повечір'я.

[22]  «Повечір'я ж співаємо в келіях» (порівн.: Постова Тріодь).

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула