Деталі

Опубліковано: Неділя, 29 грудня 2024, 06:48

Перегляди: 334

Возлюблені у Христі брати і сестри!

Христос народився! Славімо Його!

Ці святкові дні наповнені радістю Різдва Христового, але водночас вони змушують нас замислитися над глибоким змістом цієї події. Народження Спасителя принесло у світ не лише радість і світло, але й виклик, випробування і відкинення. Сьогодні, у неділю після Різдва Христового ми згадуємо про те, Пресвята Богородиця та праведний Йосиф, рятуючи Немовля Ісуса, змушені були тікати до Єгипту, щоб уникнути гніву Ірода.

Вони переживали невимовний біль і тривогу, залишивши свою землю, щоб захистити життя Спасителя. Їхній шлях був сповнений небезпек, але водночас і віри. Вони довірилися Божому провидінню, знаючи, що Господь завжди з ними, навіть у найважчі моменти.

Чи не схожа ця євангельська історія на життя багатьох українців сьогодні? Сотні тисяч наших співвітчизників змушені були покинути свої домівки через війну. Як і свята родина, вони вирушили в невідомість — хто за кордон, хто в інші куточки України. Залишаючи все, вони несуть із собою лише найцінніше: своїх дітей, свою віру, свою надію. Як і Марія з Йосифом, вони стикаються зі страхом, невідомістю, а інколи й байдужістю світу. Але, як і свята родина, вони не самі. Бог поруч із кожним, хто довіряє Йому.

Сьогодні ми маємо запитати себе: чи бачимо ми у своїх ближніх Пресвяту Богородицю та праведного Йосифа, які потребують нашої підтримки і допомоги? Адже Різдво Христове — це не лише радість від народження Спасителя, це ще й заклик до нас бути тими, через кого діє Божа любов. Ми, як християни, покликані бути підтримкою для тих, хто переживає втрати, хто шукає прихистку, хто залишив усе, рятуючи своїх дітей.

Різдво нагадує нам, що Христос народився у світі, який не був готовий Його прийняти. Вифлеєм закрив перед Ним свої двері. Але Бог не залишив цей світ. Він вибрав убогий вертеп, щоб показати, що Його присутність є там, де Його найменше чекають. Так само і сьогодні: Бог поруч із тими, хто у вигнанні, хто залишив свої домівки, хто шукає миру. Він приходить у наше життя, щоб нагадати: навіть у найтемніші часи світло Його любові продовжує горіти.

Марія і Йосиф, залишаючи Вифлеєм, показали приклад довіри до Бога. Вони не знали, що чекає їх попереду, але знали, Хто веде їх. Їхній приклад — це приклад для кожного з нас. Ми теж живемо у часи випробувань, коли здається, що темрява сильніша за світло. Але Різдво нагадує: світло Христове ніколи не гасне. Воно горить навіть тоді, коли нам здається, що навколо лише темрява.

Дорогі брати і сестри! Чи є місце для Бога у нашому серці? Чи відкриваємо ми Йому свої двері, чи, як Вифлеєм, кажемо: «Місця немає»? Різдво — це не лише свято минулого. Це стукіт у двері кожного з нас сьогодні. Бог приходить, щоб змінити нас, щоб дати нам силу любити, підтримувати і нести Його світло у світ.

Нехай ця неділя після Різдва стане для нас часом роздумів і дії. Ми не лише приймаємо світло Христове, але й покликані ділитися ним з іншими. Давайте відкриємо свої серця для Христа і для тих, хто потребує нашої любові. Бо лише разом, підтримуючи одне одного, ми можемо стати тим світлом, яке здатне перемогти будь-яку темряву.

Христос народився! Славімо Його!

+ Іларіон

митрополит Рівненський і Острозький