Возлюблені у Христі брати і сестри!
У цей особливий день, коли вся Україна вшановує своїх Героїв, звертаюся до вас з пастирським словом — як син Церкви, як архієрей, і як українець, серце якого щоденно молиться за нашу Перемогу, за Правду, за Життя.
День Героїв — це не лише сторінка в історичному календарі. Це день вдячності. День пам’яті. День духовного обов’язку. У цю дату ми згадуємо тих, хто поклав своє життя, щоб Україна жила. Тих, хто боровся не за славу, а за свободу. Хто вмер, щоби ми могли сьогодні бути собою — народом із гідністю, із історією, із надією.
Ми молимось за лицарів княжої доби Руси-України, які під хрестом і мечем будували державу, освячену християнською вірою. Ми дякуємо Богові за козацтво, що з мечем у руках і молитвою на устах захищало честь української землі. Ми згадуємо Героїв визвольних змагань XX століття — січових стрільців та воїнів УПА.
Сьогодні ми схиляємо голови перед Героями Небесної Сотні, які засвідчили світові: Україна — це народ свободи, а не підкорення. І перед новітніми воїнами, які сьогодні, в окопах та на передовій, на полі бою і в тилу, своїм життям стримують зло, захищають Добро, боронять наш дім.
У всіх них — одна кров. Одна душа. Одне прагнення бути вільними. Бути українцями. Бути Божим народом на своїй землі.
«Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13). Слова Господа Ісуса Христа стають дороговказом для всіх Героїв України. Бо кожен, хто віддає своє життя за ближнього — творить євангельський подвиг. І ми, як Церква Христова, молимося за кожного Героя. За кожну родину. За кожну сльозу і кожну перемогу.
Сьогодні, коли наша нація проходить через найважче випробування війною, День Героїв є не лише спомином — він є заповітом. Ми не маємо права забути. Не маємо права зламатися. Не маємо права зрадити. Герої дивляться на нас — із могил, з фотографій, з небес. І чекають одного: щоб ми були вірні. Вірні Богу. Вірні Україні. Вірні одне одному.
Тож хай День Героїв стане для кожного з нас нагодою не тільки вшанувати, а й наслідувати. Бути мужніми. Бути сильними духом. Бути готовими до жертовності — там, де це потрібно.
Хай Господь укріпить усіх, хто бореться за Україну. Хай загиблі Герої будуть записані в Книзі Життя. А ми — будемо гідними їхньої жертви.
З молитвою за кожного Героя,
+Іларіон,
митрополит Рівненський і Острозький