Деталі

Опубліковано: Вівторок, 15 липня 2025, 09:58

Перегляди: 447

У час, коли над Україною щодня здіймається вир війни, а її сини проливають кров за свободу і гідність, на Рівненщині відбулася подія, яка ранить совість. До Квасилова приїжджав один із символів духовної колаборації — митрополит Феодосій Снігірьов (УПЦ МП), відомий не служінням Євангелію, а вірністю москві. І його зустрічають не словами правди, не закликом до покаяння, а хлібом-сіллю.

Його біографія добре відома. Це не «простий архієрей», а послідовний речник «русского міра», публічний захисник московського патріарха Кирила. Це той, хто не підняв голосу проти геноциду, хто не засудив злочинів, хто мовчав, коли нищили Маріуполь, той, хто мовчав, коли московські священники освячували ракети й танки, і тим самим благословляв не мир — а війну. Його “духовність” — це духовна єдність з імперією зла.

І ось ця постать з’являється на Рівненщині — землі, яка народжує Захисників, де майже в кожному селі є хрест полеглому воїну, де в кожному храмі лунає молитва за Перемогу. З’являється — з благословення архієпископа Пимена (УПЦ МП), і без жодного слова про каяття, без бодай натяку на усвідомлення злочинної ролі московської церкви в цій війні. Натомість — вінчання, панахиди, зустрічі «на високому духовному рівні» і тепла прес-релізна риторика, гідна радянських газет: «спілкувався з родичами, згадував старця…»

Але де слова про правду? Де хоча б одне визнання вини? Де біль за українських дітей, вбитих під бомбардуваннями, які благословляли його духовні отці?

Це не просто візит. Це — маніпуляція. Це — намагання представити агресію як духовну норму. Це — отрута, загорнута в ритуал. Бо коли служителі москви безперешкодно гастролюють Україною, коли їх зустрічають не з протестом, а з короваєм — це означає: наша духовна безпека пробита. Пробита не кулями, а словами лицемірного «благословення».

Рівненська єпархія Православної Церкви України звертається до кожного: не дайте себе обманути! Там, де панує зрада, немає Христа. Там, де замовчують гріх — немає Євангелія. Там, де благословляють агресора — немає благодаті.

Бо «немає нічого схованого, що не відкрилося б» (Лк. 8:17). І як би не вбирали неправду в ризи — правда Божа її оголить.

Православна Церква України сьогодні там, де ховають воїнів, де моляться в окопах, де ламається серце матері, але не віра. І ми не дозволимо, щоб на цю землю поверталась московська тінь під виглядом побожності.

«Горе вам, коли всі люди говоритимуть про вас добре, бо так робили лжепророкам батьки їхні» (Лк. 6:26) — сказав Господь. І ми маємо силу нагадати це тим, хто сьогодні воліє мовчати, коли говорить неправда.

Пресслужба Рівненської єпархії

Православної Церкви України