Деталі

Опубліковано: Неділя, 24 серпня 2025, 07:13

Перегляди: 283

Возлюблені у Христі брати і сестри!

Сьогодні ми відзначаємо День Незалежності України. Це свято, в якому радість і біль переплелися так тісно, що вже неможливо відділити одне від одного. Воно пахне порохом, полите кров’ю, наповнене слізьми матерів, але водночас осяяне незламною вірою і любов’ю мільйонів сердець.

Коли ми говоримо «Незалежність України», ми говоримо не про політичний документ чи державні символи. Ми говоримо про могили Героїв, про материнські молитви, про дитячі малюнки на фронт, про тисячі сердець, що б’ються в одному ритмі — за Україну. Ми говоримо про духовний дар, даний нам самим Богом. Адже як свідчить Святе Писання: «Він від однієї крові створив увесь людський рід… призначивши наперед часи й межі їхнього проживання» (Діян. 17:26). І тому існування українського народу, його право на свою землю і свободу — це Боже призначення, яке ніхто не має права відібрати.

Та кожен дар Божий вимагає відповідальності й жертовності. Апостол Павло каже: «До свободи покликані ви, браття… тільки любов’ю служіть один одному» (Гал. 5:13). Наші воїни є живим уособленням цієї істини. Вони щодня доводять, що свобода — це не привілей, а служіння. Вони кладуть свої життя заради ближніх, і через них сьогодні звучать слова Христа: «Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх» (Ін. 15:13).

Україна сьогодні платить страшну ціну за свою незалежність. Але ця жертва не є марною. Це наш хрест, який ми несемо разом як народ. І цей хрест, як Голгофа, веде до воскресіння. Бо світло завжди перемагає темряву. Бо життя завжди сильніше за смерть. Бо Бог завжди більший за будь-яке зло.

Дорогі брати і сестри! Ворог хоче зламати не лише наші міста, але й наші серця. Він хоче вкрасти нашу віру, єдність і надію. Але ми відповідаємо йому силою молитви, силою любові й незламності. Бо знаємо: «Коли Бог за нас – хто проти нас?» (Рим. 8:31).

У цей день я закликаю всіх до посиленої молитви. Молімося за наших воїнів — тих, хто вже у вічності, і тих, хто нині боронить нас. Молімося за матерів, чиї серця розп’яті болем. Молімося за дітей, які чекають миру. Молімося за Україну, щоб Господь укріпив її, підняв над руїнами і дарував їй перемогу та відродження.

День Незалежності нагадує нам: свобода — це дорога, яку треба пройти до кінця. Це боротьба, яку ми мусимо виграти. Це заповіт, який ми мусимо виконати перед Богом і перед майбутніми поколіннями. І якщо ми підемо цією дорогою з вірою, правдою і любов’ю, то воскресіння України буде явним, а її перемога — неминучою.

Нехай Всемогутній Господь укріпить Україну! Нехай Пресвята Богородиця розпростре над нею Свій омофор! І нехай сльози цього дня стануть зернами, з яких проросте мир і щастя для прийдешніх поколінь.

З архіпастирським благословенням і молитвою,

† Іларіон,

митрополит Рівненський і Острозький