Деталі

Опубліковано: Неділя, 23 березня 2025, 05:14

Перегляди: 429

Возлюблені у Христі брати і сестри!

Сьогодні Церква виносить для поклоніння Чесний і Животворчий Хрест Господній. Це не просто спомин про страждання Спасителя, не лише нагадування про Його смерть на Голгофі. Це об’явлення найглибшої таємниці нашого спасіння.

Святий апостол Павло говорить: «Бо слово хрес­не для загиб­лих безумство є, а для нас, що спа­саємось, — сила Божа» (1 Кор. 1:18). Чому він так говорить? Чому світ не розуміє Хреста? Бо людський розум прагне сили, слави, величі. А Хрест показує щось інше: смирення, терпіння, добровільне страждання. У світі, який вірить у владу меча, Христос приносить перемогу через розп’яття.

Таємниця Хреста – у тому, що він стає джерелом життя. Згадаймо древо в раю, з якого зірвали заборонений плід. Воно принесло смерть у світ, бо людина захотіла бути богом без Бога. Але на новому древі, на Хресті, висить Христос – Новий Адам, Який своєю смертю дарує життя. Хрест – це нове древо, через яке світ отримує викуплення.

Ми бачимо це ще в Старому Завіті. Коли ізраїльтяни в пустелі нарікали на Бога, на них напали отруйні змії. І Господь дав Мойсеєві заповідь зробити мідяного змія і підняти його на жердині. І кожен, хто дивився на цього змія, отримував зцілення (Чис. 21:8-9). Цей прообраз вказує на Христа, Який був піднесений на Хресті, щоб кожен, хто зверне до Нього свій погляд віри, був спасенний.

Але що означає Хрест для нас, християн? Чи тільки те, що Христос помер за нас? Ні. Він не просто викупив нас – Він показав шлях, яким маємо йти. Він сказав: «хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8:34). Тобто без хреста немає спасіння. Без жертви немає любові. Без терпіння немає справжнього життя у Христі.

Хрест – це не лише символ минулого, це реальність сьогодення. Бо кожна людина має свій хрест. І питання не в тому, чи будемо ми його нести – бо він уже є в нашому житті. Питання в тому, як ми його нестимемо: нарікаючи чи з вірою? Як розбійник зліва, який бачив у хресті лише біль, чи як розбійник справа, який побачив у ньому спасіння?

Сьогодні Україна несе свій хрест. Хрест війни, втрат, болю. Але що ми бачимо в цьому хресті? Лише несправедливість і страждання? Чи, може, знак того, що ми маємо залишитися вірними, пройти цю Голгофу до кінця? Бо якщо Господь пройшов цей шлях і переміг, то й ми, якщо будемо вірні, дійдемо до воскресіння.

У час війни нам особливо важко говорити про смирення і терпіння. Але Хрест навчає нас, що терпіння – це не слабкість, а сила. Христос не захищався, коли Його розпинали, але саме в цьому і була Його перемога. Він не відповів злом на зло, і тому зло було зруйноване. Він взяв гріхи світу на Себе і приніс Себе в жертву.

Святитель Іоанн Золотоустий говорить: «Якщо немає хреста, немає і воскресіння». І це стосується не лише Христа, але і нас. Кожне воскресіння в житті людини приходить тільки після того, як вона пройшла свою Голгофу.

Тому сьогодні, коли ми вклоняємося Животворчому Хресту, ми повинні не лише бачити в ньому знак минулих подій. Ми маємо побачити в ньому дорогу свого власного спасіння. Ми маємо навчитися приймати випробування, як Христос прийняв Свій Хрест – без нарікання, з довірою до Бога, з вірою, що це не дорога до загибелі, а до вічного життя.

Хрест – це перемога любові над ненавистю, перемога терпіння над злом, перемога світла над темрявою. І ця перемога вже здійснилася в Христі. Тому ми не маємо права боятися, не маємо права зупинятися. Ми повинні нести свій хрест і знати: після Голгофи обов’язково буде Воскресіння.

Нехай Чесний і Животворчий Хрест буде для нас джерелом сили, надії і перемоги. Бо той, хто йде за Христом, той пройде цей шлях до кінця.

Іларіон,

митрополит Рівненський і Острозький