На наступний день святого Богоявлення Собор чесного і славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна від початку Церква прийняла святкувати. Бо годилося вшанувати святкуванням того, хто послужив божественного Хрещення таїнству, поклавши свою руку на голову Владики. Бо відразу після хрещення Господнього Хреститель вшановується і піснями славиться соборно.
Собор-бо говоримо, коли збираються люди в церкву на спів і славословлення Боже, на честь і похвалу вшанованого святом великого Іоанна Предтечі і Хрестителя. Такий же собор, який по всіх, що у вселенній, церквах відбувався і нині відбувається. Проте в особливий спосіб — у храмах, створених в ім'я Хрестителя, так, як колись у храмі його при Йордані, де ж Христа хрестив, і в Севастії, де ж Ірод його посік, і в Антіохії, де ж руку його праву святий євангеліст Лука заніс, і в Царгороді, куди ту святу руку з Антіохії принесено і де найбільше собор той прославився, бо принесено руку в саме навечір'я святого Богоявлення, коли святиться вода. І вважалося тоді, що сам Хреститель прибув невидимо на освячення води. Була ж радість велика царям і всьому народові, і з великим торжеством Собор Хрестителя після Богоявлення дня відзначали.
Відзначаємо і ми радістю духовною Собор святого цього великого Іоанна, Предтечі і Хрестителя, молячись до нього, ) щоб молив за нас Владику Христа, щоб були ми зібрані в Церкві торжествуючих, у храмі нерукотворному, вічному, на Небесах. І щоб там святкуючих голос було чути, і щоб святкувати разом Богоявлення вічне, наповнюючись з ним баченням Лиця Божого, Який явленням Себе святим Своїм показується. І славити зі всіма небесними ликами Отця, і Сина, і Святого Духа навіки. Амінь.
Переклад з російської прот. Миколай Капітула