Опубліковано: Субота, 12 травня 2012, 22:36
Перегляди: 11252
сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

 


З перших століть християни здійснювали паломництво – похід віруючих до святих місць на поклоніння.
Паломництво - це духовна праця, спрямована на очищення душі. В IV столітті приклад паломництва показала свята цариця Єлена, побувавши в Єрусалимі.
Термін «паломник» західного походження і являє собою скорочення від слова «пальмовник». «Пальмовник» - той, хто несе пальмову гілку, переклад відповідного латинського слова, що має на увазі людей, які несуть пальмову гілку і беруть участь у Хресній ході Вербної ( Квітної) Неділі.
У західній традиції «religious piligrim», - «пілігрим», увага акцентується не на духовному стані, а на зовнішньому переміщенні в просторі - мандрівник, той, хто мандрує.
Прекрасне пояснення терміну «паломник» знаходимо в українській мові, - «прочанин», що означає «ходити на прощу» - шукати прощення гріхів йдучи з молитвою до святих місць. Термін поєднує стан душі і рух до мети.
Церковне розуміння паломництва має тісний зв'язок з вченням про святі ікони. Як відомо, отці VII Вселенського Собору, бажаючи висловити відмінність між ставленням до Бога і до святих ікон, постановили розрізняти два поняття: служіння «Латрі» і поклоніння «проскінісіс». Служіння можливе лише Богу, а поклоніння належить іконам. Такий же принцип у розумінні Церквою і суті паломництва - святі місця - це місця для поклоніння.
Правильне розуміння терміна паломництво багато в чому має визначити справжню культуру самого православного паломництва. Істинний сенс цієї невід'ємної частини духовного життя християнина, повинен правильно усвідомлюватися кожним охочим здійснити паломництво до святих місць. І тоді, без сумніву, кожне паломництво сприятиме духовному зростанню і преображенню людини.
В наш час, нажаль, велика кількість людей, в тому числі і духовенства, не зовсім правильно розуміють суть паломництва, применшують його значення у духовно-релігійному житті і прирівнюють його до туризму. Паломництво – це не туристичний огляд визначних місць, а велика праця для духовного збагачення і очищення. В давнину люди проходили сотні кілометрів, щоб помолитися на святому місці, намагалися відключитися від мирського життя і налаштуватися на молитву. Все тілесне йшло на другий план. Дорога до монастиря займала іноді декілька тижнів. По дорозі прочани зустрічали добрих людей, які давали їм нічліг і годували їх. Це вважалося служінням Богу. Головним ділом для паломників була молитва. Ще з часів древньої Русі наші благочестиві предки, з прийняттям християнства, також прийняли з Візантії і побожну традицію прощі до Святих місць. Найперше відбувалися паломництва до Святої землі, місць Народження, проповіді, Хресних страждань і Воскресіння Христа Спасителя. Також центрами паломницьких подорожей ставали монастирі, як осередки духовного життя. Люди тисячами йшли до таких святинь, як Києво-Печерська, Почаївська, Святогорська, Троїце-Сергієва лаври, Видубицький і Михайлівський Золотоверхий монастирі, Китаєва і Оптина пустині, Зимненський і Флорівський монастирі та багато інших великих і малих обителей, які немов світлосяйні островки християнського благочестя приваблювали велику кількість прочан не тільки нашої землі, але й з усього Православного світу. Також треба відзначити і те, що саме завдяки записам паломників, їхнім письмовим спогадам, ми дізнаємося про багато чудес, свідками яких ставали прочани, відвідуючи святі місця. Наприклад, цікавими і повчальними є записи древньоруського паломника ігумена Даниїла ( ХІІ ст.), який ходив з прощею до Святої землі, став свідком багатьох чудес і описав велику кількість святинь.
Отже, як бачимо, паломництво є дуже корисним в житті людини-християнина, оскільки через прощу до святинь паломник знайомиться з самим християнством, пізнає саму суть його і що найголовніше воцерковляється і знаходить для себе спасіння через єдність з Христом в огорожі Святої Церкви Православної. Тому паломництво без перебільшення можна прирівняти до апостольської проповіді, бо саме через участь в прощах до святих місць багато людей змінюється, виправляють своє життя і стають насправді церковними людьми.




підготував протоієрей Миколай Капітула,

головний координатор Паломницької служби Рівненської єпархії

Нравится
беременность на 23 неделе
сайт на joomla 3