Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Четвер, 18 червня 2015, 16:55

Перегляди: 1063

У 1991 році біля Ужинецького перехрестя на Млинівщині з волі славних краян – патріотів-українців – вознісся пам’ятний хрест героям УПА, які склали голови на вівтар незалежної України. На монументі викарбувані імена і прізвища повстанців Ганни Лесик, Любові Лебідь, Якима Никитюка, Василя Савонюка, Бориса Лебедя, Бориса Лесика, Федора Походая, Павла Марцинковича, Захара Шевчука та чотирьох невідомих лицарів. Останки звитяжців після війни десятиліттями тліли під купою щебеню неподалік історично-трагічного перехрестя. І лише з волі місцевих патріотів на початку дев’яностих років були перепоховані біля Ужинецького перехрестя. Упродовж 23-х років на третій день Трійці тут традиційно поминають героїв. І цьогоріч зібрався люд, щоб укотре вшанувати пам’ять земляків, які загинули в нерівній боротьбі з підступним ворогом, наближаючи з мороку поневолення світлий день проголошення незалежності Української держави.

Поминальну панахиду над убієнними відправили священики УПЦ Київського Патріархату прот. Тарас Варварук з Млинова, прот. Антоній Андріюк з Озлієва, прот. Іван Джура з Надчиць на чолі з благочинними УПЦ Київського Патріархату прот. Володимиром Левандовським та УАПЦ прот. Володимиром Садовським.

А ось фрагменти виступів учасників мітингу-реквієму.

Отець Володимир Садовський розповів притчу про те, як Сократ, піднявши гниле яблуко, кинув його на землю і люди побачили, як гниль відлетіла, натомість засяяли молоді зернята. Філософ наголосив: зернята – це наша молодь: якщо буде ідейна і патріотична, то країна буде сильна і багата. Саме молодь стає на захист України у битві з тираном, який розпалив вогнище війни на сході країни…

Жанна Голоюх, Підгаєцький сільський голова:

- Ми були щасливі, що незалежність далася легко і просто. Але так не буває. Шлях до незалежності народів тернистий. Тож згадаймо молодих людей, які не хотіли нічого особливого, лише жити і працювати на рідній землі, розмовляти рідною мовою. На жаль, Україна знову у вогні і наші хлопці гинуть за незалежність нашої держави.

Алла Черній, голова Млинівської райдержадміністрації:

- Дякую тим, хто прийшов, хто вірить в Україну, шанує свою історію не тільки читанням книг на цю тематику, а приходять до могил героїв України. Прийшли і сюди, щоб вклонитися тим, хто в землі, але кому ми зобов’язані життям. На жаль, є багато могил, де лежать невпізнані герої. Тож вклонімося їм, лицарям України…

Володимир Тутевич, голова районної ради:

- Згадаймо минулий рік – тут було значно більше людей. Мабуть тому, що тут було чимало «щурів», які вміють і знають, коли і куди то виходити, то ховатися. Порахуймо, скільки тут депутатів районної ради із 60 обраних. Чому вони не з нами? Чому не вшановують пам’ять героїв? На мою думку, необхідно відділу освіти райдержадміністрації в наступні роки приводити сюди школярів, щоб вони знали про наших героїв.

На пропозицію Володимира Тутевича учасники мітингу-реквієму вшанували загиблих героїв УПА, Небесної Сотні і східного фронту хвилиною мовчання.

Василь Лащук, керівник виконавчого апарату районної ради:

- Нарешті Україна вояків УПА визнала борцями за незалежність і волю України. Мій батько мріяв про той час, коли це станеться, і його тата – мого дідуся – вшанує Україна. На жаль, тато не дожив. Чому це не сталося раніше? На жаль, при владі в країні була неукраїнська влада. І навіть звання Героя України Степану Бандері і Роману Шухевичу було скасовано.

Василь Кирилюк, голова обласного братства вояків УПА ім. Романа Шухевича:

- Україна за свою історію пережила різні навали, але найжорстокіша з них – комуно-московська. Саме проти неї повстали наші патріоти – без повісток, наказів ішли захищати рідну землю… А московська навала і сьогодні шукає крові. Згадаймо Афганістан, Осетію, Абхазію, Грузію. Сьогодні орда дійшла і до українських теренів. Ворог жорстокий, він ніколи не принесе нам щастя і волі – їх можуть зробити тільки українські патріоти. Путін ніколи не припинить війну, тому гуртуймося і будьмо готові до всього.

Віталій Омельчук, депутат Підгаєцької сільської ради:

- У цій могилі лежить молодь. Ці юнаки і дівчата не мали освіти, але були патріотами, їм гріла серця мрія про вільну Українську державу.

Віталій Панасович застеріг від третього майдану, який може закінчитися розвалом України. На думку пана Віталія, цього майдану чекає Путін.

Леонід Галанзовський, хрещеник Ганни Лесик:

- Тут лежить моя хрещена мати. Її брат знайшов вічний спокій у землі на околицях Млинова. Ще один із братів Лесиків загинув на фронті. Після війни їх батько їздив по всіх усюдах і розшукував своїх дітей. Де ж вони поділися? – запитував у розпачі. Велика вдячність людям, які шанують пам’ять про героїв і віддають їм шану...
Різний спектр думок, різні міркування, висновки. Однак в епіцентрі їх – щира вдячність борцям за волю України і віра в те, що їхня жертва цементує українську акцію у найміцнішу крицю. І ворог не пройде, бо повстанський дух – непереможний.

Чоловічий вокальний ансамбль народної пісні районного центру дозвілля виконав кілька повстанських пісень, які в усі часи надихали борців за волю України. І нині ці мелодії гуртують українців.

Віталій Тарасюк