25 червня село Олександрія Рівненського району проводжало в останню путь місцевого жителя, воїна АТО, механіка-водія танку 13 МПБ Андрія Мельника, який загинув ще 29 січня в бою під Вуглегірськом що на Донбасі.
Лише нещодавно тіло загиблого героя, в якого був позивний «американець» іденфікували за експертизою ДНК та траспортували з Дніпропетровська для поховання в рідному селі.
Як розповідали бойові побратими Андрія він, на єдиному в той час старому танку, в якому не було ні внутрішнього зв’язку з екіпажем, ні зовнішнього з командуванням, прикриваючи побратимів, які відходили на попередні позиції, вступив в нерівний бій з цілою ворожою колоною сепаратистів та російських найманців і опинився у них немов «на долоні» перед важкою зброєю україноненависників, які й поцілили в оглядове вікно водія танка.
У співслужінні настоятелю Свято-Преображенської парафії с. Олександрія прот. Сергія Лучаніна в чині похорону загиблого героя взяли участь настоятелі сусідніх парафій: прот. Василій Ковташ (Св. Миколаївська парафія с. Кустин); прот. Олег Козіонов (парафія Нерукотворного Спаса с. Ходоси); свящ. Олег Кідун (Св. Хрестовоздвиженська парафія с. Волошки).
Андрієві Мельнику було 35. У нього залишилася донька, батьки та сестра. Тепер жителі Олександрії хочуть назвати одну із вулиць іменем героя АТО. У селі вже є вулиця імені Мельника – хресного батька Андрія. Зустріч героя відбувався народом на колінах від села Кустин до Олександрії в сльозах під вигуки: «Герої не вмирають».
прот. Сергій Лучанін,
настоятель Свято- Преображенської парафії с. Олександрія
член Національної спілки журналістів України