joomla

Кондак 1

Вибраному і Духа Святого сповненому угоднику Божому,/ преподобному Феодору, князю Острозькому, складімо похвалу,/ бо все земне заради Христа залишив,/ і славу князювання на печерний затвор перемінив./ Ти ж, Святий отче, що велику сміливість маєш до Господа,/ моли Христа Бога,/ щоб за віру безстрашно стояли ми/ і про спасіння своє невпинно дбали,/ та в слізному зворушенні взивали до тебе:/
Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Ікос 1

Ангельські чини зраділи цілковитій переміні душі твоєї, преподобний, коли від подвигів ратних до подвигів духовних перейшов ти розсудливо, і меч духовний підняв проти ворогів невидимих могутньою силою Божою їх перемагаючи, через це і нас ангельскої любові сповни, так похвально співати тобі:

Радуйся, бо від святого Хрещення прийняв ім’я Феодора, як дар Божий, бо подарунком, що від Отця Світла в краях вітчизни твоєї мав явитися. Радуйся, бо тобою, звище явлену, силу і заступництво пізнали.

Радуйся, в чернецтві Феодосієм названий, бо в дар Христу Богу самого себе цілковито приніс. Радуйся, що з дитинства почув внутрішній голос Господа, що покликав тебе.

Радуйся, бо славу княжіння свого відкинув і в убогий образ зодягнувшись послідував за Христом, що нас ради зубожів. Радуйся, землі Волинської в православ’ї утвердження і окрасо.

Радуйся, що плоди віри божественної і світоносної від кореня рівноапостольного Володимира в собі показав щедро. Радуйся, бо з дитинства в благочесті та смиренні від батьків своїх наставлений.

Радуйся, бо з юності Христа всім серцем і всією душею возлюбив. Радуйся, що все життя своє на служіння Богові, аж до останнього подиху, віддав.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 2

Знаючи, що не можна надіятися на князів і синів людських та переконавшись у підступності і заздрості соратників своїх в боротьбі за православну церкву та єдиновірних людей твоїх, блаженний княже, відкинув ти великодержавне і вітчизняне себелюбство та поревнував здобуттю знання духовного, невмовкно співаючи Богові: Алилуя.

Ікос 2

Розум досконалий і причастя Духа Святого в чернецтві надбав ти, богоносний Федоре, та відтоді захищав віру православну і людей своїх, вже не ратними подвигами, але силою молитов твоїх, від всякої шкоди і підступу лукавого, через це, прийми від нас хвалебні співи такі:

Радуйся, бо кріпко подвизався, молитвеннику наш невсипущий. Радуйся що твердість стояння свого дітям твоїм заповідав і їх до четвертого роду адамантами православної віри явив.

Радуйся, бо і народ чеський теплотою молитов твоїх зігріваєш. Радуйся, що святу Лавру Київську нетлінням мощей твоїх прославляєш.

Радуйся, бо місто твоє, Острог, даром частки святих мощей твоїх освятив. Радуйся, що іконою твоєю, з дальніх печер Київських, місто це благословив.

Радуйся, бо Дерманську обитель, також часткою нетлінних мощей твоїх усолодив. Радуйся, бо всіх, хто приходить до тебе на боротьбу духовну піднімаєш.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 3

Силою Всевишнього зодягнений був у вгодну благодаті Божественній зброю, що запалала в серці твоєму. Бо звик ти за прикладом євангельского життя, віддавати ворогам твоїм за зло добром і виявляти себе в діяннях лагідним і незлобивим: ми ж, окаянні для бісв є друзями, в пристрастях своїх, і за спасіння своє не дбаємо. Однак, чим більш грішними являємось, тим більшого співчуття твого потребуємо, щоб у зворушенні покаяння і чистоті совісті, співали і ми Богові: Алилуя.

Ікос 3

Маючи багатство сили душевної на сходження від світу земного до світу духовного, і примноживши його божественною благодаттю, морок печерний освітив ти світлом богопізнання, ним і нас просвіти, що у темряві гріхів перебуваємо, щоб співали тобі радісно:

Радуйся, бо ще до постригу смиренням людей дивував ти. Радуйся, що в чернечому образі звеселив ангелів і прославив Христа.

Радуйся, бо вінець княжіння і земне багатство добровільно заради Христа залишив. Радуйся, бо печерний затвор за найкращу світлицю для себе мав.

Радуйся, бо таємно від поглядів людських багаторічно свято подвизався. Радуйся, бо нічим іншим не харчувався, окрім сліз, що в цей час з глибини сердечної виливалися.

Радуйся, вмістилище всіх скарбів Господніх. Радуйся, бо з дарів духовних, що прийняв від Господа, кожному на користь роздавав.

Радуйся, бо наслідувати життя твоє нас наставляєш.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 4

Бурю злих нашесть і обставин приборкуючи, коштом своїм створив ти в місті Острозі церкву Пречистої Владичиці, також і сину своєму, Василію Красному, заповіт про побудову храмів Божих передав. І він, виконуючи заповіт цей, воздвигнув старанно величний храм Богоявлення в Острозі, та обителі святі в Дермані і Дубно, щоб в них славити Господа, невір’я ж і злі єресі відвертати, співаючи Богові: Алилуя.

Ікос 4

Чув і роздумував над тим, що гора Печерська, у місті Києві, мощі святих покриваючи, чесна та свята є, ти, отче преподобний, сповняючи повеління серця свого, діло своє довершив, двір княжий залишив і печерний затвор, за найкращу палату, для себе добровільно вибрав. Тому і прийшов до ігумена Печерського та молив його, щоб тебе в своє співмешкання прийняв і в число іноків записав. Він же, передбачивши в тобі велику силу Божу, повелів невідкладно на тебе чернечий образ покласти, що його ти обіручно взяв і з братією тут постійно трудився до кінця днів твоїх, знаючи це, ми взиваємо до тебе так:

Радуйся, бо заради невсипущого хваління Господа, тихе пристановище чернецтва і молитовний подвиг прийняв. Радуйся, що через це земне багатство і честь княжіння свого в ніщо вмінив.

Радуйся, образе ревності духовної. Радуйся, бо ще під час княжіння подвижником віри був.

Радуйся, що в подвигу печерному князем над пристрастями скоро показався. Радуйся, бо плоди трудів своїх в небесному вертограді нині пожинаєш.

Радуйся, бо братія Печерська невпинну молитву Ісусову, що твої вуста промовляли, чуючи, розчулювалась. Радуйся, що благодатні сльози, які з очей твоїх текли, бачачи, на шлях істинний наверталась.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 5

Богоявленій зірці уподібнився, отче наш Феодоре, променями бо великої святості твоєї багатьох просвічуєш, багатьох на шлях богопізнання наставляєш, багатьох до прийняття чернецтва приводиш, багатьох в доброчесному житті укріплюєш: цей Божий промисел, що добре на тобі сповнився, бачачи, нині тебе, всеблаженний, зворушливо просимо: твоєї невичерпної любові промінь нам зішли, гнів Божий, що праведно на нас йде молитвою твоєю від нас відверни і спасительну благодать Його до нас недостойних зішли, – щоб так і ми життя своє виправляти взялися, і міць землі нашої знову оновлювати почали, напади ворогів віри Христової безстрашно відбивати словом і життям поревнували, співаючи велемовно Богові: Алилуя.

Ікос 5

Знаючи тебе, княже Феодоре, в битвах непереможним, іновірні супостати та агаряни одного твого імені боялися: ми ж, згадуючи сповнену віри мужність твою, так тебе, як князя і воїна ублажаємо:

Радуйся, бо в боротьбі не своєї слави шукав, але з єретиками за землю отцівську воював. Радуйся, прабатьківської віри ревнителю і злодіїв непереможний відомстителю.

Радуйся, бо про благо народу свого щиро піклувався. Радуйся, що огороджував, людей твоїх, від шкідливого з невірними спілкування.

Радуйся, бо від нападу агарянських полчищ людей своїх охороняв. Радуйся, бусурманських ратей нездоланний переможцю і полонених визволителю.

Радуйся, що за це народом своїм полум’яно люблений. Радуйся, бо через це світлий вінець від Господа прийняв.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 6

Проповідником правовір’я та стояння за церкву Божу і людей твоїх у князюванні своєму був ти, Феодоре блаженний, – так і в чернецтві молитовним подвигом, безмовністю, терпінням і тіла свого різноманітним умертвленням дивував братію, через це стяжав ти особливий вінець від Царя Христа. Йому ж предстоїш нині співаючи: Алилуя.

Ікос 6

Засяяло красою подвигів і чеснот все життя твоє, преподобний, бо під час князювання замість належних тобі радостей цього земного життя перетерпів ти хрест і поневіряння: в походах проти ворогів віри тіло виснажував та життя своє за друзів покладав; також, і в чернецтві, як раб братії догоджав і самого себе смиряв. Роздумуючи над цим, співаємо так до тебе:

Радуйся, бо тобою красу благочестя пізнали. Радуйся, що тобою суєту мирську в собі перемогли.

Радуйся, бо хрест поневірянь добровільно взяв на себе. Радуйся, бо цей хрест і нам носити допомагаєш.

Радуйся, Божих дарувань скарбе пребагатий. Радуйся, християн православних ріг богоносний.

Радуйся, чеснот і благочестя християнського велика похвало. Радуйся, благий предстателю і молитвеннику за душі наші.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 7

Бажаючи від князівських насолод і багатства тлінного спішно відректися, а Божих дарувань найтісніше причаститися, прийняв ти, блаженний, чернечий чин, в ньому ж смиренним послухом і безмовним життям Царю Небесному догодив. Тому і придбав відповідний вінець від Царя Христа, перед Яким стоїш нині з піснею: Алилуя.

Ікос 7

Новий труд і нові подвиги в печерному затворі прийняв ти, преподобний, коли в чернецтві постійні молитви за себе самого і невігластво народу твого Владиці Господу приносив, щоб земне життя наше в тиші і благочесті поживши, слави безмертної наслідниками стали ми. Тому вдячно співаємо тобі:

Радуйся, печерного подвигу трудолюбний ревнителю. Радуйся, заповідей Божих старанний виконавцю.
Радуйся, бо в тісній і темній печері таємно багаторічно свято подвизався. Радуйся, що вузькими вратами Царства Небесного досягнув.

Радуйся, молитви безнастанне кадило. Радуйся, сліз зворушення невичерпна кринице.

Радуйся, бо тобою дивний Бог у святих своїх являється. Радуйся, що тобою благочесно ім’я Христове прославляється.

Радуйся, бо велике множество чоловіків і жінок, юнаків і дів життя твоє наслідувати навчив. Радуйся, що дивним чином подвигу твого багатьох невірних в істинній вірі утвердив.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 8

Дивне і вельми подвижницьке життя твоє не тільки людей на землі, але й ангелів на небі здивувало. Ти бо, преподобний, закрившись в печері, як в темному гробі, всестаранно в теплоті серця і душі єдиному Богу таємно трудився, щоб ці, денні і нічні служіння твої, Творцеві твоєму принесені, невідомі і незнані для світу були, відомі ж тільки одному Творцеві являлися. Через це ми Богові, що так тебе навчив і врозумив, завжди співаємо: Алилуя.

Ікос 8

Вогонь любові Божої в своєму серці запаливши, угоднику Божий, ти клятвенно обіцяв разом із родиною своєю у вірі православній батьківській кріпко і незмінно стояти, ніколи ж і ніяк про відступлення в іновір’я не мислити і від цього народ свій всестаранно відвертати: через це і володіння твої ще на двісті літ і більше після кончини твоєї від сітей єретичних огородив. Тому, від повноти сердечної, таке приносимо тобі шанування:

Радуйся, ясне дзеркало апостольських передань. Радуйся, живе джерело істинних кафоличних правил.
Радуйся, єретичного марнослів'я премудрий викорінителю. Радуйся, глибини православних догматів вмілий вимірювачу.

Радуйся, бо і єдинокровне нам плем’я чеське до православної віри наближати старався. Радуйся, бо від латинського нашестя їх огороджував.

Радуйся, бо віру свою батьківську у спокусах до смерті зберіг непорушною. Радуйся, бо і нас серед мороку невір’я і нечестя в правовір’ї утвердив.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 9

Всією душею возлюбивши Бога, ти, отче преподобний, проповідником православної віри і благочестя в країні нашій перебував: через це молимо тебе, рани душ наших від ворогів видимих і невидимих нанесені зціли, та від бід і небезпек нас захисти, що хоч і недостойні, але у твоє заступництво твердо віримо, щоб і ми в покаянні однодушно співали Богові: Алилуя.

Ікос 9

Проповідниками і провісниками слави твоєї духовної явилися по місцях, преподобний отче: свята Лавра Київська, твоє нетлінне тіло показуючи вірним; Острог місто, що малу частину твоїх нетлінних мощей прийняти сподобився, як спадщину княжіння твого; і свята обитель Дерманська, що твоїми чеснотами прикраситися старається. Всі ж разом, оспівуючи терпіння твоє і віру, взивають тобі так:

Радуйся, бо з завждичесного роду князів Острозьких ти один стяжав звання чудотворця Печерського. Радуйся, в князях подвижнику і в ченцях старанний молитвеннику.

Радуйся, бо через це і лик святих Печерських собою примножив. Радуйся, бо місто твоє, Острог, святинею своєю ознаменував.

Радуйся, бо від чесних мощей твоїх чудеса виточуєш. Радуйся, бо ними зловредне безбожжя і відступництва явно викриваєш.

Радуйся, бо й нас прощати ворогів своїх навчаєш. Радуйся, бо нас в довготерпінні утверджуєш.

Радуйся, сущих в розсіянні синів і дочок наших охоронцю. Радуйся, вбогих, сиріт і вдовиць, що від міжусобиці з’явилися, утішителю.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 10

Спасіння нашого будь нині постійним посередником, Феодоре преподобний, бачиш бо землю нашу від нечестивих вчень збурену, бачиш і зменшення любові нашої від Христа передбачене, та душ людських розслаблення і за правду Божу нерадіння; через це смиренно молимо тебе, полонених і ув’язнених братів наших, особливо ж гнаних від народів безбожних, за віру нашу батьківську укріпи, втіш і скоро визволення їм випроси, щоб в радості сердець співали про тебе Богові: Алилуя.

Ікос 10

Стіною і заступництвом будь нам, преподобний отче, сильним твоїм посередництвом, втамовуючи гнів Божий, що праведно йде на нас через гріхи наші, знаємо бо знаємо, як малодушність наша і лінощі духовні далеко від твого пасовища нас відкидають, але милосердя твоє до ворогів твоїх згадуючи, що і їм захисником являвся ти, рівного милосердя твого і нас сподоби, щоб смиренно взивали тобі так:

Радуйся, тих хто страждає від духів злоби скорий помічнику. Радуйся, тих, хто приступає з вірою від бурі пристрастей визловителю.

Радуйся, бо тих, що ворогують скоро примиряєш. Радуйся, бо тим, що шанують пам’ять твою сильну поміч подаєш.

Радуйся, що до Господа сміливість велику придбав. Радуйся, бо від Нього благодать зцілень прийняв.

Радуйся, нині перед престолом Божим на небі церкви покровителю. Радуйся, милосердя Божого до нас ходатаю.

Радуйся, сліпців в законі Господньому премудрий керівнику. Радуйся, бо тим, хто доручає себе твоєму піклуванню, у час смерті, добрий утішителю.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 11

Спів наш похвальний, що від убогості і любові душевної приносимо, недостатній, угоднику Божий, для похвали преславних подвигів і трудів твоїх, як істинного слуги Божого; але, щоб не виявитися невдячними за твої благодіяння, що на нас були, співаємо Господу, що прославив тебе: Алилуя.

Ікос 11

Світильником віри православної був ти в країні нашій, преподобний отче, словом, життям, любов’ю, вірою і чистотою, – в них же і нас твоїми молитвами зміцни, всякі відступництва і безбожжя далеко віджени, щоб взивали до тебе від повноти сердечної:

Радуйся, Божий обранцю. Радуйся, ангелів співбесіднику.

Радуйся, що піклуватися за спасіння своє нас навчаєш. Радуйся, бо служити спасінню ближніх нас спрямовуєш.

Радуйся, що Творцю і Богу твоєму в житті тимчасовому добре догодив. Радуйся, бо і до відходу з цього життя добре себе приготував.

Радуйся рабе Христів благий і вірний. Радуйся, що ввійшов в радість Господа свого.

Радуйся, що нетлінням мощей своїх образ воскресіння нашого явив. Радуйся, бо ім’я твоє по всій країні нашій прославляється.

Радуйся, країни нашої міцна огороже. Радуйся, постійний перед Богом наш захисте.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 12

Благодать безперестанної молитви і тіла знехтування, радості ж духовної і співчуття до ближніх в житті твоєму рясно придбав ти, отче Феодоре, тому молимо тебе і нас, лінивих і грішних, цих чеснот причасниками вчини, твоїм міцним заступництвом, щоб і ми сподобилися з тобою взивати на небесах: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи дивні подвиги твої і прославляючи Христа, що вінчав тебе, поклоняємося мощам твоїм чесним та ікону твою, благодаті сповнену, цілуємо, і молимо тебе, отче блаженний: відверни від нас навалу ворогів та страх перед ними, і спокуси єресей та невір’я, щоб визволення від згубного безбожжя з радістю співали так тобі:

Радуйся, землі Волинської похвало і благочестя правило. Радуйся, бо батьки наші спрадавна до твого заступництва звертатися звикли.

Радуйся, великий наш вчителю братолюбства і образе євангельского життя. Радуйся, бо світлом діл твоїх прославився Отець наш небесний.

Радуйся, що через це, в райських оселях, нині блаженства насолоджуєшся. Радуйся, бо нині там з безтілесними співаєш Богові трисвяту пісню.

Радуйся, що там божественними променями трисонячного світла освітлюєшся. Радуйся, бо і нам прийняти цю радість і славу безупинно благаєш.

Радуйся Феодоре, Острозька похвало// і найтепліший за нас до Бога молитвеннику.

Кондак 13

О, всеблаженний отче Феодоре, православної віри великий ревнителю, і злобливого безбожжя твердий викривачу, нинішні наші прийми співи, – молимо тебе: братів наших, що відступили від віри батьків і в нечестя впали, світлом вчення Христового просвіти і до Святої Апостольської Соборної Церкви поверни, щоб так всі, в єдності сердець, співали разом з тобою Всеблагому Богу: Алилуя, алилуя, алилуя.

Цей кондак читається тричі, потім ікос 1, кондак 1, молитва та величання.

Молитви преподобному Федору князю Острозькому

Молитва перша

Ратні бої на духовну боротьбу змінив і про людей своїх добре піклування показав, блаженний Феодоре преподобний! До тебе в сум’ятті сердець наших прибігаємо та твоєї допомоги для країни нашої і душам нашим смиренно просити насмілюємося. Знаємо, угоднику Божий, що слабкодухість наша та лінощі духовні далеко нас від пасовища твого відкидають і достойними роблять всякої огиди: та милосердя твоє до ворогів і зрадників згадуючи, що для них був ти захисником, ревного милосердя твого і для нас недостойних молимо. Ти ж бо, угоднику Божий, агарянами розорену землю нашу і іновірними пригнічену, співчуттям і любов’ю обіймаючи, знову до бадьорого життя вірних закликав, то воєнними перемогами, то молитвою і прикладом твого житія, як свічник золотий сяючи, мирського життя суєту залишив, віддавшись піклуванню про душу свою, в печері усамітнився, про землю ж нашу опіку та зцілення славному роду твоєму заповів, і так межі її ще на двісті літ і більше після кончини твоєї від сітей єретичних захистив. Ти й далеке єдинокровне плем’я чеське до православної віри наближати прагнув і від латинського нашестя огороджував. І нині на небесах душею з ангелами перебуваєш, нетлінним тілом посеред нас спочиваючи, не відкинь наших скорбних голосів, але молитовний плач согрішаючих синів землі нашої почуй. Згрішили бо неправду чинили та від заповідей Божих відступили, в розтлінні злі звичаї впали і єдине, що потрібне, піклування про спасіння душ, занедбали, тобі в Бозі правда і слава отче преподобний, а нам сором на обличчя. Та чим грішнішими стаємо, тим більшого співчуття твого потребуємо і в покаянні взиваємо так до тебе: зішли нам промінь твоєї невичерпної любові, гнів Божий, що праведно на нас йде, молитвою твоєю від нас відведи, щоб так і ми життя своє виправляти почали, міць землі нашої оновляти взялися, ворогам віри Христової та злим облесникам безбоязно відсіч словом і життям давали та Спасителя нашого з усіма святими подячно оспівували, славлячи Його з Отцем і Святим Духом, на віки віків. Амінь.

Молитва друга

О преподобний отче Феодоре, землі Волинської похвало і пристановище, святої Лаври Печерської славо і окрасо! Зглянься на людей, що твоєї допомоги з вірою просять та гріхи свої тобі сповідують, прийми їх старанні молитви і від всякої скорботи і нужди заступництвом твоїм визволи. Допоможи нам, угоднику Божий, в мирі та покаянні життя наше тут проводити, в благополуччі пам'ять про заповіді Божі всіляко зберігати, а в бідах нарікань і смутку уникати, і також, думками добрими, серця наші сповни, щоб твоє милосердя і віру наслідували, й вічних благ сподобилися, що ними сьогодні прикрашений, молитви за спасіння наше підносиш до Господа, Йому ж належить слава, Отцю і Сину і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тропарі, кондак і величання святому преподобному Феодору князю Острозькому, Києво-Печерському.

Тропар, глас 7:

Перемінив ти земного князювання славу/ на смиренний чернечий чин,/ і замість ворогів видимих/ проти невидимих озброївся єси,/ і обох славним переможцем явившись,/ одним із чудотворців Печерських став;/ тому і нам ревності Божої дар випроси,// і до спасіння вічного стежки наші направ, Феодоре блаженний.

Інший тропар, глас 4:

Князівських дароприношень/ і всієї суєти мирської спішно відрікся ти,/ й Божих дарів, премудрий Феодоре,/ щиро сподобитися бажаючи,/ прийняв ти чернечий чин/ та, в ньому, смиренним послухом/ і безмовним життям Царю Небесному добре догоджаючи,/ отримав від Нього безсмертні дари,// молися, щоб і ми отримали їх.

Інший тропар, глас той же:

Як від лагочестивого кореня пречесним паростком був ти,/ блаженний Феодоре,/ явив бо тебе Христос/ воістину богодарованим скарбом Волинській землі,/ нового захисника віри Православної,/ і народу українському преславного і благоприємного./ Через те нині, плодами світлоносних трудів твоїх/ в країні нашій під покровом Церкви Святої Православної насолоджуючись,/ хвалимо Господа,/ що дарував тобі силу і міць проти супротивників,/ Його ж моли спасти батьківщину твою,/ і державі родичів твоїх богоугодною бути,/ й синам українським спастися.

Кондак, глас той же:

Красою одягу знехтував ти/ і багатства тлінного з подякою відрікся,/ в ризу ж безстрастя зодягнувся/ і за щедрим в милості Христом послідував,/ прийдіть, вірні, похвалімо Феодора достославного,/ бо він молиться безупинно// за душі наші.

Величання:

Ублажаємо тебе,/ преподобний отче наш Феодоре,/ і шануємо святу пам'ять твою:// наставнику монахів і співбесіднику ангелів.

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула