Деталі

Опубліковано: Четвер, 15 жовтня 2015, 19:32

Перегляди: 2134

Теплом золотої осені, яскравими різнобарв’ями листочків, п’янкими ароматами хризантем, душевною щирістю і теплом зустрів Вільгір храмове свято 14 жовтня. Мелодійний церковний передзвін гучно линув над віковічною Горинню і скликав людей до древнього храму, якому виповнилося 156 років. У затишку могутніх дерев, він високо підносить в небесну блакить куполи, а разом і з ними щирі молитви жителів мальовничого села. На жаль, хитка людська пам’ять зберегла дуже мало відомостей про село Вільгір Гощанського району та старовинну дерев’яну церкву, яка височіла на городищі. Проте архівні джерела свідчать, що саме 1859 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці було закладено місцевий храм. Церква була побудована на кошти прихожан. Очевидним є той факт, що таке древнє село з тисячолітньою історією не могло існувати без храму до 1859 року. Із розповідей старожилів відомо, що у селі була і раніше церква на замковому городищі. Вона була невеличкою, з маленькими віконечками, збудована з дерева, без єдиного гвіздка, покрита соломою. А оскільки святині освічувалися свічками, то виникла пожежа і церква згоріла. Тож, нинішню, нову церкву, збудували за межами городища. Сюди ж перенесли дерев’яну дзвіницю, яка побудована на багато раніше за храм. За 156 років церква пережила чимало сумних і радісних подій, проте весь час стояла на сторожі духовності парафіян. Незважаючи на масове закриття, нищення церков, Свято-Покровський храм жодного дня не був зачинений, ні в часи німецької окупації, ні російської колонізації, навіть міжусобні чвари за приналежність до Київського чи Московського патріархату не змогли повісити замок на двері святині.

Уже понад 20 років у храмі звучить молитва українською мовою і з різних куточків села люди поспішають до святині. Ось і в цей святковий день люди квапилися на Богослужіння, щоб у молитовній єдності прославити Богородицю разом зі священнослужителями, що прийняли запрошення на престольне свято. Богослужіння у цей день очолив благочинний Гощанського благочиння протоієрей Анатолій (с. Симонів), якому співслужила велика кількість священиків Гощанського та Острозького благочиння. Також участь у святкуванні взяв благочинний міста Рівного протоієрей Леонід Поліщук з хором Свято-Троїцького храму (Рівне). Слід відзначити, що саме під духовним керівництвом отця Леоніда та басівкутського хору зростав настоятель Свято-Покровського храму (с. Вільгір), отець Віталій Ткачук. Присутність таких дорогих і рідних серцю гостей зробила свято по-особливому теплим і радісним.

На Божественну літургію до Свято-Покровського храму прийшло багато православних вірних. Серед них було чимало немовлят і дітей, що щирими лагідними поглядами вдивлялися у добрі очі Небесної Покровительки. Вони, немов маленькі ангелочки, прикрасили церкву і наповнили її душевною чистотою. Божественну Літургію цього дня своїм чудовим співом прикрасив церковний хор під вмілим керівництвом регента Ганни Величко. Високими нотами, милозвучно і гармонійно звучали церковні піснеспіви у виконанні хору Свято-Троїцького храму (Басів Кут) під незмінним, талановитим керівництвом Неоніли Огородник.

Після запричасного стиха з повчальним словом до вірних звернувся о. Богдан Приходько (с. Липки-Вовкушів), у якому розповів про історію свята Покрови. Наприкінці богослужіння отець Андрій Муляр (с.Черняхів) причастив маленьких дітей і побажав, щоб Святі Христові Тайни були їм на спасіння душі і тіла. По завершенні Літургії хворі люди стали на коліна, надіючись отримати зцілення від ікони Божої Матері, що проносилася над їхніми головами. Потім навколо храму відбувся хресний хід, під час якого всіх присутніх було окроплено свяченою водою та прочитано Євангельське зачало. Наприкінці свята з теплими словами привітання до настоятеля і парафіян Свято-Покровської церкви звернулися запрошені священики, які сягнули історичних коренів святкування та щиросердечно привітали присутніх з храмовим святом. Вони акцентували увагу на тому, що Пречиста Діва у всі часи була Покровителькою українського народу: «Починаючи від князя Володимира Великого, гетьмана Івана Мазепи, повстанця Степана Бандери і до наших днів, захисники України шукали покровительства у Пресвятої Богородиці. Бо Вона та лагідна і добра Мати, яка пробачила нам смерть єдиного Сина на хресті і яка повсякчас опікується нами грішними. Тому ми повинні приносити Їй щирі сльози покаяння і молитовні плоди вдячності». Настоятель храму о. Віталій (Ткачук) подякував всечесним отцям за спільну молитву, привітав парафіян і гостей з величним святом і побажав мирного неба, міцного здоров’я, душевного спокою і любові один до одного. Закінчилося святкове Богослужіння спільною молитвою за Україну й уставним многоліттям. Також з теплими словами привітань звернулися до присутніх діти недільної школи під керівництвом матушки Ольги (Ткачук). Поетичні рядки лилися з дитячих вуст душевним трепетом, торкаючись кожного людського серця. Особливо зворушливо звучали слова молитви до Богородиці від найменших учасників:

О, Матінко Божа, Заступнице наша,
Ти з Сином Ісусом на небі,
Даруй же нам милість,
Піклуйсь про нас завжди,
Ми молимось щиро до Тебе.

Милозвучно, гармонійно та злагоджено звучала з дитячих вуст пісня-похвала Богородиці. Варто відзначити, що всі діти з душевністю і щирістю віднеслися до виступу і по-особливому зробили цей день святковим. Їхні різнокольорові вишиванки, трепетні слова і теплі посмішки ще довгий час зігріватимуть серця спогадами.

Матушка Ольга Ткачук,

вчитель недільної школи Свято-Покровського храму с.Вільгір