joomla

6 червня 2013 року духовенство кафедральних соборів міста Рівного побувало на древній Чернігівській землі. Паломницьку подорож очолив Високопреосвященнійший Іларіон, архієпископ Рівненський і Острозький.

Найперше паломники відвідали Катеринівський кафедральний собор де мали можливість прикластися до мощей преподобного Меркурія, ігумена Бригинського, Чудотворця Чернігівського. Після відвідин храму святої великомучениці Катерини прочани побували і в інших древніх храмах міста Чернігова: Спаському та Борисоглібському соборах, а також у Троїцькому кафедральному соборі, де зберігаються мощі трьох святих угодників Божих святителів Феодосія і Філарета та преподобного Лаврентія Чернігівських Чудотворців. Гості з Рівного мали можливість прикластися до цих великих святинь.

Також паломницька група побувала у храмі святих мучеників Чернігівських князя Михаїла і його боярина Феодора де помолилися на могилі преосвященного єпископа Никона (Калембера), колишнього правлячого архієрея Чернігівської єпархії, що народився на Рівненщині і багато потрудився для становлення Чернігівської кафедри.

Потім паломники відвідали єпархіальне управління де на гостей чекав смачний обід приготовлений працівниками єпархіального управління з благословення архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія.

Після відвідин святинь міста Чернігова паломники відбули до гетьманської столиці м. Батурина. Він заснований на початку XVII століття і відіграв значну роль в історії України. У 1669—1708 та 1750—1764 роках Батурин був резиденцією гетьманів Лівобережної України, з ним пов'язана діяльність таких визначних політичних лідерів часів Гетьманщини, як Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Кирило Розумовський.

Батурин є еталонною пам'яткою археології козацької доби, культурний шар якої за ступенем насиченості та інформативності не має собі рівних в Україні.

В Батурині рівняни побували в Покровському соборі, 1789 року, Воскресенській церкві, 1803 року, Батуринській цитаделі, Палаці гетьмана Кирила Розумовського, 1799—1803 років, Батуринському історико-краєзнавчому музеї, що знаходиться в будинку полковника Кочубея — пам'ятці архітектурі XVII—XVIII ст.

Батуринська фортеця XVII–XVIII століть, разом з дитинцем стародавнього Батурина — Цитаделлю, є визначною пам'яткою українського національного містобудування, наочним свідченням прийомів оборонного будівництва ХІ — XVIII ст., а також історико-меморіальною пам'яткою національного значення як гетьманська резиденція Д.Многогрішного, І.Самойловича та І.Мазепи, місто, що не скорилося волі Петра І і було по-варварськи знищене разом із жителями.

Покро?вська це?рква в Батурині — один із храмів гетьманської столиці, сповідальня Івана Мазепи. Протягом своєї історії двічі руйнувалася і двічі поставала з небуття.

Початкову дерев'яну церкву XVII ст. спалено у 1708 під час Батуринської трагедії.

Цегляну 1789 року побудови знищено більшовиками у 1936-му.

Новий п'ятибанний храм зведено у 2007—2008 роках за благодійні кошти в основному української діаспори за благословенням Святійшого Патріарха Київского і всієї Руси-України Філарета.

Своєю красою та ошатністю гостей із Рівного вразив палац гетьмана Розумовського.

Місто Батурин граф Кирило Розумовський отримав у подарунок від імператриці Єлизавети Петрівни у 1750 році. За задумом, Батурин мав стати столичним містечком з власним університетом. У 1754 році заради реалізації величних задумів до міста запросили італійця Антоніо Рінальді, що зажив великого авторитету на будівництві палацу Казерта поблизу Неаполя. Однак роботи так і не розпочалися. Наприкінці життя, вже при новій імператриці Катерині ІІ, яка скасувала гетьманство на Україні, граф, що перестав бути гетьманом, повернувся до Батурина. Плани дещо змінилися. Тепер мова йшла лише про побудову палацу для графа. Так, у 1799-1803 рр. на замовлення Кирила Розумовського за проектом шотландського архітектора Чарльза Камерона на околиці Батурина було споруджено великий палацово-парковий комплекс. Однак після смерті графа будівництво припинили. Син Кирила, Андрій Розумовський проживав у Відні. Замість нього тут залишався управитель. Саме він, за однією з версій, підпалив палац, щоб приховати сліди своїх крадіжок.

Занепад тривав більше сторіччя. У другій половині ХХ століття було здійснено кілька спроб реставрації цього палацу, але її так і не вдалося завершити. В 2002 році Кабінетом Міністрів України була ухвалена комплексна програма відбудови пам’яток заповідника «Гетьманська столиця», яка була успішно реалізовано протягом п’яти років. У серпні 2009 року було закінчено масштабну відбудову цієї пам'ятки архітектури, зокрема, відбудовано палацовий комплекс та повністю оновлено експозиції. Під час реставрації будівлі інтер’єрну частину відтворювали за аналогами робіт Камерона в Павловську і Царському селі. Зараз палац налічує 55 кімнат. Значну частину нинішньої картинної колекції Батурин отримав у подарунок від Львівської галереї. Тут постають портрети майже всіх українських гетьманів: Вишневецький, Хмельницький, Дорошенко, Конашевич-Сагайдачний, Многогрішний, Брюховецький та інші.

Кирило Розумовський мав чисельну бібліотеку, яка налічувала більше дві тисяч томів. Для її обслуговування він навіть виписав з Франції бібліотекаря-упорядника. Граф мріяв передати своє літературне надбання Руссо, та їхня зустріч так і не відбулася, і згодом бібліотека була розпорошена. До наших днів дійшла лише нотна збірка. А Розумовський був дійсно поціновувачем гарної музики, товаришував з Моцартом і Бетховеном. Останній присвятив графу три свої квартети.

Архієпископ Іларіон та духовенство кафедральних соборів м. Рівне висловлюють вдячність керуючому Чернігівської єпархії архієпископу Євстратію, голові Чернігівської ОДА Володимиру Хоменку та директору Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" м. Батурин Наталії Ребровій за допомогу у звершені паломництва.

прот. Миколай Капітула,

клірик Свято-Покровського кафедрального собору м.Рівне