Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

З благословіння архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, Недільна школа Свято-Михайлівського храму Млинова другий рік поспіль організовує християнський табір при Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах.

Цього року в рамках святкування 1025-річчя хрещення України-Руси з 27 червня по 05 липня діти відпочивали і зростали духовно при святій обителі. Хоча й збігся цьогорічний табірний сезон із періодом підготовки до урочистого вшанування пам’яті українських героїв-козаків та селян, які загинули в битві під Берестечком у 1651 році, однак братія монастиря знайшла можливості для духовного спілкування із молоддю.

Щодня ми відводили час для ранкових та вечірніх молитов. Крім того, брали участь у всіх відправах, які служились у цей час у монастирі. У неділю, 30 червня, спільно із чернецтвом та парафіянами монастиря, протоієреєм Олегом Савчуком, кліросним хором монастиря ми взяли участь в освяченні хреста, який було встановлено у Пляшеві. Тут звучали духовні піснеспіви у виконанні дитячого хору Млинівського Свято-Михайлівського храму.

Чимало корисного і цікавого усі дізналися від насельника обителі ігумена Григорія (Нерети), який розповів багато фактів із історії України періоду Козаччини, зокрема про вищезгадану битву. Крім того, він зацікавив дівчат розповіддю про те, чи потрібно користуватися косметикою, якою має бути дівчина, жінка, цитуючи слова Святого Письма: «Жінки…нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність» (1 Тим.2:9-10).

У таборі тісно перепліталася молитва, відпочинок, оздоровлення, розваги – усе, що приносить користь душі і тілу.

Усім запам’яталося Свято талантів. Розпочалося воно із читання та обговорення притчі про таланти. Усі зрозуміли, наскільки важливим є розвивати ті здібності, якими Господь обдарував кожну людину. Діти демонстрували свої таланти: співали, танцювали, декламували вірші, гуморески, виконували гімнастичні вправи, представляли власноруч виготовлені листівки, змодельовані зачіски. Усе це було високо оцінено глядачами, які щедро винагороджували оплесками кожного виступаючого. Підсумок проведеного свята підвів ігумен Григорій і побажав усім, аби таланти, якими вони обдаровані, були використані на славу Божу.

Цікаво і змістовно пройшли змагання «Ми – українці». Різноманітні конкурси мали на меті проілюструвати, що Україна має багату історію, цікаві традиції, співучу романтичну душу. Тут дітям довелося заплітати косу, «вирощувати» картоплю, плести вінки, розгадувати пантоміму на теми українських народних пісень тощо. І усе це відбувалося у дусі змагання і переживання водночас. Журі у складі настоятеля Свято-Михайлівського храму Млинова протоієрея Тараса Варварука та насельника монастиря ієромонаха Онуфрія (Ляди) оцінювало кожен конкурс окремо, коментувало свої рішення, давало поради. Результат також усіх задовільнив: перемогли обидві команди – Божі мандрівники і Божі діти. А головне – буде щасливою і непереможною Україна, якщо у неї є така молодь.

Усім було приємно долучитися до підготовки монастиря до урочистостей, які мали відбутися 7 липня. Діти із задоволення прибирали територію, садили квіти на клумбах, що сприяло вихованню в них почуття взаємодопомоги, підтримки, адже ніщо так не зближує, як спільна праця.

Чимало цікавих людей зустріли ми у ці дні: це і студенти Рівненської духовної семінарії, і місцева молодь, підлітки, із якими у нас зав’язалися дружні теплі стосунки. Кожен намагався чимось допомогти, підтримати, розважити, дати пораду. Хлопці із Недільної школи зіграли дружній футбольний матч зі своїми новими знайомими і, хоч програли, не засмутилися, а вирішили, що наступного року візьмуть реванш.

Чи не найбільше чекали усі вечірньої ватри, біля якої лунали духовні та українські народні пісні як акапельно, так і під супровід гітари. Тут відбувалося живе спілкування, підводилися підсумки, тут готувалися до участі у Святих таїнствах Сповіді та Причастя. Цінні поради усі отримали від отця Тараса та ігумена Григорія. Саме вони допомогли зрозуміти цінність покаяння та важливість Причастя.

Особливо хвилюючим був вечір напередодні від’їзду. Саме тоді при світлі ватри та свічок кожен із присутніх подякував Богові та один одному за гарно проведений час, за спільну молитву, за тепло та любов, які панували у таборі. Намісник монастиря архімандрит Митрофан (Бутинський) сказав чимало повчальних слів на адресу молоді і наставників і запросив усіх на наступний рік у чергову табірну зміну.

Сподіваємося, що дні, проведені у таборі, не лише залишать спогади у серцях, а й збагатять нас духовно, наблизять до Бога і ми зможемо вважати себе справжніми Божими дітьми, створеними за Його образом і подобою.

Світлана Швайчук,
учитель Недільної школи
Свято-Михайлівського храму Млинова