joomla

Історія вшанування пам’яті Тараса Григоровича Шевченка невіддільна від історії духовного життя України, адже Шевченко для України ніколи не був пересічним поетом. Передусім, він уособлював у собі силу й енергію українського народу, його спроможність до боротьби й утвердження серед інших.

У народних переказах він поставав як борець за волю свого народу, захисник його соціальних та національних інтересів, співець прагнень і сподівань про кращу долю. В народній уяві він уособлював незламність людського духу і віру в торжество правди і справедливості. Саме тому традиції вшанування пам’яті Кобзаря в Україні, започаткувалися відразу після смерті поета.

Царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до великого сина України, а вийшло навпаки. З 1918 року вшанування пам'яті Великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним.

Цього року у неділю Торжества Православ’я, з благословіння архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, громада Свято-Троїцької парафії м. Рівне (Басів Кут) вшанувала великого поета. По закінченні Божественної літургії, настоятель храму, міський благочинний Рівного прот. Леонід Поліщук у співслужіння прот. Григорія Горбача та протодиякона Федора Зіня відслужили заупокійну літію в пам’ять про Тараса Шевченка. По завершенні літії до присутніх з повчальним словом звернувся прот. Леонід Поліщук.

В своїй промові отець Леонід розкрив багатогранність постаті митця, священик нагадав про виняткове значення поета для розвитку літературної української мови, про те, що він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова, а також, що творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.

Після проповіді вихованці недільної школи декламували вірші Шевченка.