Відбулось паломництво до Манявського скита та Зарваниці

Деталі: Опубліковано: Субота, 05 липня 2014, 22:46; Перегляди: 1255

сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

4 липня 2014 р. з благословення Високопреосвященнійшого Іларіона архієпископа Рівненського і Острозького паломницьким центром «Воскресіння» було організовано паломницьку поїздку до Хрестовоздвиженського Манявського скита (Українського Афону), та Зарваниці – місць відзначених благодатним заступництвом і покровом Пресвятої Богородиці.

Розпочалася проща з Українського Афону. Прибувши до Манявського монастиря, паломники найперше побували біля «Блаженного каменя». «Блаженним каменем» називають те місце, де першопочатково була заснована Манявська обитель.

Історія Манявської обителі приховує багато таємниць. Мабуть найбільшою загадкою для дослідників залишаються цілющі властивості води, яка збирається в середині печери, що утворилася у велетенському камені, який лежить на горі поряд із монастирем. За переданням, саме на цьому місці з’являлася Сама Пречиста Діва Марія першим монахам Скита, тому в народі він називається «Блаженним каменем».

Здавна ченці використовували воду з «Блаженного каменя» для зцілення недужих. Цей камінь знаходиться на відстані 380 метрів від в’їзної брами обителі і треба відзначити, що не так просто до нього дістатися карпатськими кручами, проте, рівненські паломники витримали це випробування. З «Блаженного каменя» віками витікала цілюща вода, яка зникала в часи закриття монастиря і дивним чином з’являлася, коли в Манявській обителі знову відроджувалось чернече життя. За свідченнями ченців, неодноразово відбувалися зцілення цією святою водою. Наприклад, завдяки воді з «Блаженного каменя» видужала дівчина, яка хворіла на виразку шкіри; також чоловік із Києва, який чекав операції на обличчі; під час хрещення отримав зцілення п’ятнадцятилітній юнак, який від народження пересувався на інвалідному візку та інші зцілення.

Після відвідання «Блаженного каменя», прочани з Рівного повернулися до Манявського монастиря, де взяли участь у Божественній літургії, яка звершувалася у Хрестовоздвиженському соборному храмі монастиря, котрий є окрасою древньої обителі. Тут знаходяться дві чудотворні ікони Пресвятої Богородиці «Ігуменя Манявська» та «Визволителька» (привезена з Афону). Також тут під спудом спочивають мощі засновників монастиря преподобних Іова та Феодосія Манявських. Всі бажаючі посповідались і причастились Святих Христових таїн. По завершенні літургії був відслужений молебень перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці «Визволителька». Паломники мали можливість прикластись до чудотворних ікон Цариці Небесної, і були помазані святим єлеєм. Після літургії цікаву розповідь про історію та сьогодення монастиря розповіла монахиня Марфа. Рівняни оглянули такі храми обителі: Святих Страстотерпців Бориса і Гліба, Хресто-Воздвиженський та Благовіщення Пресвятої Богородиці. Також, слід відзначити що в Манявському монастирі похований славний український гетьман Іван Виговський і в обителі знаходиться його усипальниця.

Після Українського Афону рівняни вирушили до Зарваниці.

Історія Зарваниці сягає XІІІ століття, а зокрема 1240 року, коли на Києво-Печерський монастир напали татари. Агаряни зруйнували місто и також забрали в полон багато ченців. Одному монахові вдалось втекти з полону. Він йшов довгий час і якось ввечері будучи втомленим, знесиленим, маючі на тілі багато ран чернець заснув міцнім, глибоким сном. Приснилась йому Пресвята Богородиця з Христом на руках що подавала йому край свого омофора і піднімала з колін. Монах в ту мить прокинувся. Коли він прокинувся вже був ранок. Сходило сонечко. Він побачив з одного боку ліс, а з іншого річку, довкола багато квітів, спів птахів. Це все зворушувало його, і коли чернець роздивлявся побачив що віддалік щось блищить. Підійшовши ближче побачив джерело, з якого витікала вода, а над джерелом булу ікона та сама, яку він бачив у сні. Припавши на коліна чорноризець почав щиро, гаряче молитись. Потім напився води та омив водою рани які були на тілі й помітив, що рани почали заживати, на його очах. Тоді він усвідомив особливе знамення Боже продовжувати саме тут своє життя. Для ікони чернець збудував каплицю, а для себе витесав печеру й там оселився.

Про ікону Пресвятої Богородиці стало відомо для багатьох людей. Всі хто приходив з різними проблемами, потребами, хворобами молячись перед Чудотворною іконою Божої Матері, напившись цілющої води отримували зцілення. Незабаром на цьому місті утворився монастир, а пізніше повстало село, яке назвали Зарваницею, на честь того що Мати Божа «зарвала» ченця у сні.

Історія свідчіть про те, що біля чудотворного джерела була дерев'яна церковця й монастир, які під час татарських набігів були зруйновані. Зараз чудотворна Зарваницька ікона знаходяться у парафіяльній церкві Пресвятої Тройці, що в селі Зарваниця.

Рівненські паломники побували у парафіяльній церкві Пресвятої Тройці та в Зарваницькому духовному центрі. Також рівняни під час паломницької поїздки прочани мали можливість помолитися біля Погонської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Перші письмові згадки про чудотворну ікону Матері Божої у василіянській чернечій обителі в с. Погоня неподалік Івано-Франківська записані в монастирській хроніці й датуються першою половиною XVII ст. Ця ікона Пресвятої Богородиці намальована невідомим автором не пізніше 1650 — і до кінця XVII ст. знаходилася в маленькій церковці.

Згідно з відомостями літопису, в знак вдячності за ласки і чудесне зцілення, отримані при іконі Пречистої Діви Марії, на пожертви шляхтянок Іванни Велигорської з Потоцьких та Софії Загвойської з Угринських у 1736 році в обителі було збудовано нову церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

Ікона Матері Божої в с. Погоня прославилася і пізніше численними чудесами через що цей образ вшановувався як благодатний та чудотворний.

Пізно ввечері рівненські прочани повернулися до дому дякуючи Господу Богу та Пресвятій Богородиці за великі благодіяння та успішне повернення.