joomla

«Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа

і не звертається до гордих і до тих,

що схиляються до неправди.» (Пс. 39: 5)

23 грудня 2015 р. багато рівнян і гостей міста могли бачити біля Воскресенського кафедрального собору та Рівненського єпархіального управління скупчення людей, більшість з яких являли собою представників духовенства Рівненської єпархії УПЦ МП. Що ж спонукало зібратися цього дня духовенство і вірних Московської Церкви? Як повідомляє офіційний сайт Рівненської єпархії УПЦ МП, вони зібралися з благословення митрополита Рівненського і Острозького Варфоломія, протестуючи проти «захоплення храму Успіння Пресвятої Богородиці, що в с. Птича Дубенського району, Рівненської області». Після Богослужіння духовенство і віруючі Російської Церкви Хресною ходою пішли до Рівненської обласної державної адміністрації, де владика Варфоломій виголосив такі слова: «Люди, які називають себе прихильниками Київського патріархату, захвачують нашу церкву, наші храми захвачують, роблять розбрат у державі у нас, сіють зло і ненависть між людьми… а в нас нарушаються права. От візьмемо село Птичу. Суд прийняв рішення і один раз і другий раз на користь наших віруючих. До цього часу ми не можемо зайти до храму…».

Виникає питання: «Чому суд приймає рішення на користь 10% прихильників Московського патріархату, а не 90% прихильників Київського патріархату?» Мабуть ми всі добре знаємо справедливість наших судів.

А чи справді, як говорить митрополит Варфоломій, прихильники Київського патріархату «захоплюють» храми УПЦ МП? Наприклад, якщо в селі Птича 90% прихожан Московського патріархату не хочуть більше належати до Церкви тієї держави, яка пішла війною на нашу землю, молитися за того Патріарха, який ні одним словом не захистив їх і не засудив агресію Росії проти України. Виникає питання, чому ці громадяни України не можуть використати своє конституційне право на свободу віросповідання і належати до тієї Православної Церкви, яка насправді є зі своїм народом, яка молиться за єдність Церкви і народу, за воїнів, які захищають їх, жертвуючи своїм життям. Чому ці люди, які утримували цей храм роками, предки яких будували цей храм, не можуть тепер в своїй же державі молитися тут під омофором Української Православної Церкви Київського патріархату? Хіба справедливо, що меншість хоче керувати більшістю? Хіба так мають чинити християни?

Хочемо запитати у владики Варфоломія та інших прислужників патріарха Кирила, чому ви не ходили Хресними ходами, коли Янукович розграбовував Україну і лилася кров невинних людей на Майдані, коли Путін анексував Крим, коли Росія розпочала війну проти Української держави? Де тоді були ви? Вашу лицемірну фарисейську любов до України і всього українського в більшості своїй українці вже зрозуміли, шкода, що не всі, бо багато хто ще перебуває під впливом ідеології «русского мира», якою ви зомбуєте своїх прихожан на проповідях, агітлистівками та різного роду заполітизованою православною літературою.

Представники Російської церкви думають, що вони будуть робити в Україні все, що захочуть, привозити для відвойовування храмів у прихожан молодиків-провокаторів з нафарбованими синцями під очима, фанатично налаштованих осіб з ножами та прутами, представників духовенства, ченців з різних монастирів, семінаристів, звинувачувати у всіх бідах Правий сектор і «розкольників», провокуючи протистояння біля храмів і таким чином утримають вплив над Українською землею? Але, вони глибоко помиляються, коли думають що Україна залишиться під духовним контролем Росії. Натомість, своїми насильницькими діями вони відвертають від себе все більше православних християн. Мало того, на такі акції УПЦ МП завжди запрошує представників російського телебачення та так званої «Спілки православних журналістів», для того, щоб зробити «відповідну картинку» для російського телебачення про те, як в Україні переслідується «істінноє православіє».

Як ми бачимо представники духовенства Російської Церкви в Україні є вірними слугами кремлівської пропаганди. Якщо до цього часу, ще хтось в Україні не зрозумів, УПЦ МП – п’ята колона Москви, мета якої розділити українське суспільство на правильних і не правильних, канонічних і не канонічних, благодатних і безблагодатних, православних і розкольників, то нехай уважно подивиться на такі «Хресні ходи», які організовує промосковське духовенство. Їхня мета одна – розділити Україну.

Наостанок наголошуємо на тому, що мир на Україні настане тоді, коли представники Російської Церкви перестануть провокувати насилля і ненависть між людьми.

Представникам Московського патріархату хочеться побажати лише одного, щоб вони для досягнення своїх цілей не використовували неправдивих не християнських методів, викорінили політичну пропаганду, а навчали свою паству справжніх догматів Православної Церкви. Не забивайте голови своїх вірних різного роду єресями, такими як: «Україна може спастися лише в складі Росії; Українська Церква може бути єдиною з світовим Православ’ям лише в складі Російської Церкви; як Тройця нероздільна, так і Росія, Україна і Білорусь нероздільні і т. д. Якщо ви будете чинити так, як вчить нас Святе Писання, Господь наш Ісус Христос, святі отці, то ваші прихожани не будуть втікати від вас, а ваша паства буде лише збільшуватись. Це ми бачимо з прикладу Святійшого Патріарха Філарета. Скільки зусиль РПЦ приклала для того, щоб опорочити його ім’я, яким тільки брудом його не поливали, які лише гріхи йому не приписували. Але Святійший владика смиренно все переносив і ніколи не уподібнювався своїм наклепникам. За таке смирення і мудрість Господь винагородив його довголіттям і можливістю бачити, як щоденно збільшується його паства.

Та Церква є справжньою і канонічною, де проповідується любов, а не ворожнеча, бо Сам Засновник Церкви Господь наш Ісус Христос сказав: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13, 35).

протоієрей Миколай Капітула

фото press-centr.com