joomla

Другий рік в селі Птича Дубенського району загострена ситуація навколо храму Успіння Пресвятої Богородиці – територіальна громада вимагає повернення церкви у власність держави, адже храм був незаконно приватизований священиком УПЦ МП. Більшість парафіян московського патріархату вирішили змінити конфесію та перейти під юрисдикцію УПЦ КП, проте стикнулись з агресивними перешкодами у здійснені свого волевиявлення зі сторони прихильників УПЦ МП та духовенства цієї конфесії. Відбулось і більше десятка судів різного рівня щодо відміни приватизації, та це не дало очікуваних результатів – селяни й далі почуваються обдуреними та обкраденими, адже храм, який будувався та утримувався їхніми спільними зусиллями тепер їм не належить. Ба більше – церква належить навіть по суті не Українській церкві, адже вже нікому не секрет, що УПЦ МП – це наче філіал Російської Православної Церкви. Зокрема, 19 січня цього року у Рівненському міському суді відбулося слухання справи, в результаті якого винесене рішення щодо арешту церкви.

Тим не менше, орган влади – поліція, яка мала б виконати це рішення суду не спішить братись за його виконання. Обидві сторони конфлікту викликались на роз’яснення умов поведінки після арешту храму та його опечатання, та ніхто з представників УПЦ МП в селі Птича на бесіду не з’явився з незрозумілих нікому причин. Арешт храму означає, що всі, хто перебуває чи має намір перебувати в середині будівлі церкви повинні звільнити приміщення та не звершувати ніяких дій щодо храму, які перечать винесеному вирокові. Та не дивлячись нінащо, в середині храму й досі перебувають представники УПЦ МП в складі птичуків, жителів сусідніх сіл та кількох монахів з монастирів, які знаходяться на території Російської Федерації. Чим викликане затягування поліцією процесу виконання вироку – неясне, адже від засідання вже пройшло навіть не десять днів, а цілих півтора місяці.

Такий порядок речей в селі не проходить безслідно. Бездіяльність поліції, перебування іноземних монахів на території села та в церкві безпосередньо, негативно відбиваються на настроях місцевих жителів. Нещодавно, Спілкою Православних Журналістів, яка працює на замовлення Російської Православної Церкви, було оприлюднено відеоматеріал, в якому розповідалось про отця Григорія Стадника, який зараз ніби проводить навчання в селі для дітей вірян УПЦ МП. Чому цим займається невідомий нікому чоловік, а не настоятель храму УПЦ МП – так і не відомо. Як і не відомо те, задля чого «канонічні» підтримують перемінне перебування в церкві монахів аж з Росії. Щоденно, о сьомій вечора та сьомій ранку віряни та монахи проводять «перезмінку» - одні йдуть з церкви, а інші – заходять. В руках кожен несе невеличке пластикове відерце. Пан Микола Бай, вірянин УПЦ МП, пояснював, що це для, вибачте, туалету – адже пересидіти в храмі пів доби та не хотіти справити фізіологічну потребу – не реально. Селянам не подобається такий прояв зневаги до їхнього храму. Також не подобається і періодична поява на території села й російських ЗМІ, які безперешкодно знімають однобокий матеріал щодо ситуації в Птичі. Подача інформації з їхньої сторони дескридитує Україну в цілому. Тому, селянам ніяк не втямки чим викликане таке не бажання поліції як державного органу втручатись в ситуацію та діяти в рамках закону, адже робота з перебуванням вороже налаштованих проти цілісності України людей – це входить в компетенцію поліції.

На разі птичуки все ж уповають на добросовісність виконання поліцією своїх обов’язків, та очікують активних дій зі сторони державного органу виконавчої влади, адже бездіяльність ніколи не приводила до мирного вирішення – не забуваймо про події грудня минулого року та січня цього, коли через політику невтручання поліції прихильники УПЦ МП пішли в наступ, заручившись підтримкою навіть українофобів. Ніхто не може дати гарантій, що наступний випад агресивних прихильників УПЦ МП на селян не завершиться серйозним кровопролиттям.

Аліна Дубовська,

жителька села Птича