Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Субота, 27 серпня 2016, 08:43

Перегляди: 941

З ініціативи настоятеля Свято-Михайлівського храму Млинова протоієрея Тараса Варварука вихованці та вчителі Недільної школи здійснили прощу до Гурбенського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських Могилах.

Тут нас радо зустріла братія монастиря на чолі із намісником ігуменом Онуфрієм (Лядою).

Після Божественної літургії, яку очолив о. Тарас Варварук у співслужінні ієромонаха Луки (Заня), ігумен Онуфрій ознайомив паломників з історією обителі. Крім того, усім було цікаво дізнатися про події кінця квітня1944 року, коли відбувся запеклий бій між вояками УПА та більшовиками. о.Онуфрій зокрема зауважив, що українці постійно виборювали своє право на свободу, яку Бог дав кожній людині. І ціна цієї свободи надзвичайно висока. Тому закликав берегти пам’ять про тих, хто віддав життя заради майбутніх поколінь.

До присутніх також звернувся отець Тарас. Перш за все він подякував Богові за надану можливість відвідати ці історичні і водночас святі місця, а ще о.Тарасзазначив, що дуже важливо зростати у мирі, єдності і братній любові, шанувати надбання наших предків і жити так, щоб не було соромно ані перед Богом, ані перед нащадками.

Чимало цікавого ми почули від насельника монастиря монаха Мефодія, який провів екскурсію до криївки, а також до джерелаСвятої Великомучениці Варвари, з якого ми напилися смачної води.

Цього дня у монастирі відбувся постриг, який також, як і Божественну літургію, супроводжував своїм співом дитячий хор Свято-Михайлівського храму Млинова. Взяти участь у постригу для нас було і почесно, і дуже відповідально, адже ми стали свідками народження людини для нового життя. Дехто спостерігав за тим, що відбувалося, з цікавістю, дехто – із захопленням, а окремі – зі сльозами на очах, особливо, коли вслухалися у слова, які виголошував архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон та послушник, над яким звершувався постриг.

Схвилювало нас і повчальне слово високопреосвященнійшого владики, який зазначив, що монах, незалежно від того, живе він у наш час чи жив сотні років тому, залишається для нас свічкою, яка освітлює шлях до спасіння. Саме монахи є постійними молільниками за всіх; як і колись, так і зараз вони зазнають чимало випробувань у своєму чернечому житті, однак залишаються для нас прикладом духовного подвигу.

Перед від’їздом о.Тарас від імені усіх прочан висловив подяку братії монастиря, зокрема ігумену Онуфрію (Ляді) за теплий прийом, за цікаву бесіду та змістовно проведений час, адже усі духовно збагатилися, дізналися багато цікавого.

Чим більше ми відкриватимемо для себе сторінки минулого, тим більше цінуватимемо життя і робитимемо кращим майбутнє. Тому і дорослим, і дітям слід більше дбати про духовний ріст і планувати своє життя, звіряючись із Божими заповідями, тоді можемо сподіватися на мир, який заповідав нам Ісус Христос, і любов, прикладом якої Він є.

Світлана Швайчук