Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 04 листопада 2016, 13:50

Перегляди: 1166

27 жовтня громада на честь святої Параскеви Сербської села Пустомити Гощанського благочиння відзначила 140-річчя з дня побудови та освячення місцевого храму. У 1876 році землю під будівництво храму виділив польський пан Прушинський за умови його споруджено за католицьким стилем. Саме тому Пустомитівська церква стоїть вівтарем не на схід, як більшість православних храмів, а на північ. На той час Прушинському та його нащадкам належали Пустомити і ще кілька навколишніх сіл. Господарювали вони на цих землях до 1939 року, а сам маєток родини Прушинських розміщувався у місці, де нині стоїть школа.

1963 року в Пустимити приїжджав син пана Петра Прушинського Андрій, а 2004 року - внука Наталка, яка відвідала родину Миколи Пилипея й виявила бажання оглянути церкву, побувати у лісі, який впродовж століть належав Прушинським. Власне саме цей ліс у часи війни був прихистком для вояків повстанської армії під керівництвом Сидора Ковпака. За це нацисти жорстоко помстилися місцевим мешканцям і 17 грудня 1943 року, у день Святої великомучениці Варвари, спалили село і 448 місцевих мешканців.

Тоді вціліли лише кілька споруд, серед яких і церква святої Параскеви Сербської. Однак купол храму Господнього все таких пошкодила снайперська куля. Відтак дзвони зняли й заховали. Місце їх схрону невідомо й до нині.

Найдовше часу у церкві правив отець Михайло Соболевський із Володимира-Волинського. На парафію він був призначений 1940 року. Разом із ним у Пустомити прибули матушка Ніна та двоє синів - Георгій (1921 р. н., учасник визвольних змагань, виїхав за кордон) та Олексій (1925 р. н., учасник визвольної боротьби, загинув). Сам Михайло Соболевський був учасником визвольних змагань 1918-1921 років у складі армії УНР на чолі з Симоном Петлюрою. 1949 р. він таємно повінчав учасників УПА – Миколу Герасимчука та Кулину Озарчук, за що його засудили до 10 років концтаборів.

За його відсутності в церкві правив священик Іван Федорович. 1956 року Отець Михайло Соболевський повернувся із тюрми і служив до 22 липня 1969 року. Із заслання священик повернувся хворим і невдовзі помер. Після його смерті 1969 року матушка емігрувала в Америку до сина.

1986 року будинок, в якому мешкали священики, влада розібрала і побудувала бібліотеку у с. Матіївці. 1992 р. парафіяни спільними зусиллями купили для священика нову хату. Старостою тоді був Юхим Ткачук, дяком – Трохим Тхорук.

За часи незалежності було кілька настоятелів храму в селі Пустомити. Першим із них був священик Микола Сидорук, а дяком Іван Пилипей. Церковними священиками в церкві були також Віктор Ярошинський, Всеволод Матяшок, Володимир Вереш, отець Теодор із Стрия, Володимир Жалко.

28 лютого 1993 року Микола Пилипей, Микола Герасимчук та Михайло Мосійчук провели збори парафіян, під час яких провели голосування за перехід громади до УПЦ Київського патріархату. За Українську церкву проголосувало 247 прихожан, утрималося – 7, проти – 17 чоловік. За те, щоб проводити богослужіння українською мовою свої підписи поставили 242 людини, проти – 17 чоловік. До слова українською молилися у цьому храмі ще за радянської влади, лише згодом перейшли на слов’янську.

Обов’язки реєстрації церкви взяв на себе Микола Карпович. 33 рази довелося йому їздити у різні інстанції, однак 14 травня 1993 року було зареєстровано статут релігійної громади с. Пустомити та рішення про переведення церкви (як пам’ятки архітектури) до Київського патріархату.

З 27 січня 2008 р. священицьку місію у церкві преподобної Параскеви Сербської було покладено на ієрея Івана Тарасюка. Обов’язки регента з 3 лютого 1993 року виконує Михайло Потапчук.

На святкування ювілею храму в цей день прибув архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, який очолив святкове богослужіння. Владиці служили: благочинний Гощанського благочиння протоієрей Анатолій Мирончук, настоятель храму ієрей Іван Тарасюк та прибуле духовенство.

Під час малого входу владика Іларіон нагородив ієреїв Івана Тарасюка, Романа Юрчика та Віталія Ткачука черговими богослужбововими нагородами – правом носіння наперсного хреста.

Під час богослужіння співав місцевий хор, а також хористи Свято-Василівського храму смт. Гоща.

Незважаючи на будній день участь у святковому богослужінні взяли багато парафіян, а також гостей з Рівного, Красносілля, Мнишина, Чудниці, Малинівки та інших сіл.

По завершенні літургії владика Іларіон освятив пам’ятний знак з іконою преподобної Параскеви Сербської, установлений родиною Михайла та Людмили Довгальців з нагоди 140-річчя храму. Далі архірей привітав громаду з ювілеєм та престольним празником і нагородив благословенними грамотами жертводавців Сергія Захарука, Віктора Жабчика, Віктора Федоровича, Олександра Приболотного, Михайла Довгальця, а також старосту Миколу Фурманця й регента Михайла Потапчука.

Завершилося богослужіння уставним многолітям.

ієрей Іван Тарасюк
настоятель храму на честь
святої Параскеви Сербської с. Пустомити