Благословенними стежками гори Афон

Деталі: Опубліковано: Середа, 16 листопада 2016, 21:23; Перегляди: 1177

сайт про Гоа
интересные факты
все о моде

З Божої милості та з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона в кінці жовтня і на початку листопада відбулося відразу два поспіль паломництва до Святої гори Афон.

Паломницькі групи протягом двох тижнів з молитвою відвідували святині древнього міста Салонік, містечка Уранаполіса та Афонської гори. Загалом було пройдено лише на Святій горі більше 100 кілометрів. Перед очима рівненських прочан поставали древні монастирі і храми – мовчазні свідки славетної історії Православної Еллади та подвигів багатьох подвижників благочестя християнського.

Найперше паломники побували у старовинному місті Салоніки, яке є другим за величиною містом Греції. Як відомо засноване воно в 215 році до Різдва Христового царем Кассандром і назване на честь його дружини, зведеної сестри Олександра Македонського, Салоніки. Місто відоме не тільки як пам'ятник старовини і великий сучасний центр, а й як місто апостолів. Перші церкви були засновані тут в 50 році після Різдва Христового святим апостолом Павлом, який написав згодом два послання місцевим християнам. У Салоніках постраждав за Христа святийвеликомученик Димитрій. Він був замучений у епоху Діоклетіаних гонінь разом зі своїм другом Нестором і слугою Лупом. Як виявилося, мученицька смерть святого Димитрія мала величезне значення для Салонік в майбутньому, оскільки в наступні століття святий Димитрій не раз рятував Салоніки і його жителів від нападів ворожих.

Святого великомученика Димитрія Мироточивого шанують і люблять не тільки жителі північної столиці Греції, але і далеко за її межами. До його святих мощей звершують паломництва з усіх куточків землі. Багато чудес відбувалося біля його чесних мощей і відбувається за молитвами до святого і в наші дні.

Оглянувши святині міста Салонік паломники вирушили до містечка Уранополіса.

Уранополіс (грецьк. Οὐρανόπολις - «місто неба») - стародавнє місто, засноване в 315 році до Різдва Христового філософом Алексархом, братом правителя Македонії Кассандра (бл. 355-297 до Р. Хр.). Зараз це невелике курортне місто Уранополі в Халкідікі, в Греції. Саме в Уранополісі видають діамонітіріон (письмовий дозвіл на відвідуванняафонських монастирів, «Афонську візу»). Саме звідси більшість паломників відправляються паромами, або невеликими катерами на Святу Гору Афон.

Отримавши діамонітіріони наступного дня паломники з Рівненської єпархії паромом Άξιον εστίν («Достойно є») відпливли до Святої гори.

Протягом днів, які прочани провели на Афоні ними було відвідано велику кількість монастирів, скитів та келій. Паломники побували в таких монастирях: Дохіар, Ксенофонт, Пантелемонів монастир, Хрестовоздвиженській келії, монастирях Каракал, Філофей, Іверон, келії Благовіщення, Андріївському скиту, столиці Святої гори – Кареї, в храмі Протату, де знаходиться ікона Пресвятої Богородиці «Достойно є», монастирі Кутлумуш, келії вмч. Пантелеймона, лаврі прп. Афанасія та монастирях Ватопед і Зограф.

Слід відзначити, що Афон завжди був відкритий для світу. Свята Гора не тільки охоче приймала прочан, а й дала для Церкви патріархів, єпископів, вчителів, проповідників, духівників, письменників. Але головна заслуга Афона полягає в тому, що він зіграв ключову роль в збереженні чистоти Православ'я. Якщо уподібнити Церкву організму, то Афон був легенями, через які очищалася кров, що забезпечує його життєздатність. Ця гора не випадково була названа Святою, адже своїми подвижницькими трудами люди освятили тут навіть каміння. Афон - це унікальна спроба жити за Євангелієм, до останньої букви і без компромісів присвятити себе Богу і виконанню Його заповідей. (ФеоклитДіонісіатський «Никодим Святогорець»)

Стародавні афонські монастирі зберігають незліченні багатства: чудотворні ікони і мощі святих угодників Божих. Але не менше багатство - зібрані в цих оселях тисячоліття духовного життя славної Візантії та інших православних народів: сербського, болгарського, румунського, російського і, звичайно, українського.

На Афоні єдність Православ'я постає у всьому його різноманітті. Мабуть, головною метою поїздки на Афон є дотик до живої традиції. Адже тут можна не тільки вшанувати Святині і чудотворні ікони, але й познайомитися з сучасними подвижниками і старцями, отримати від них духовні настанови і допомогу.

Наші співвітчизники завжди з особливим трепетом і любов'ю тяглися до цього місця, відзначеного особливим Покровительством Цариці Небесної, Яка обрала Афонську гору Собі за уділ. Відомо, що саме Матір Божа першою тут проповідувала спасительну віру християнську.

На початку ХХ ст. через прихід більшовиків-гонителів Церкви до влади в Українській землі кілька десятиліть Афон був недоступний для наших прочан, нині ж Божа Матір знову дала для українців можливість відвідувати Святу Гору. Однак багатьом здається, що здійснити це благочестиве бажання неможливо. І дарма. Адже паломництво на Святу Гору є цілком здійсненним. Найголовніше щоб наце було Боже благословення.

Завершилися дні паломництва на Святу гору Афон і кожен з паломників привіз до своїх домівок благословення, Покров і заступництво Пресвятої Богородиці і всіх святих, що в горі Афонській просіяли, маючи твердий намір змінити своє життя на краще за допомогою Божою благодаті.

Ні,я не плачу - я ридаю.
Сльозами я Афон заллю,
бо ті гріхи, які я маю,
лиш благодатю розчиню.

Іду я твердо лиш з надією
і з вірой про любов Твою,
і Богородиці Марії
молитву про себе творю.

Молю за тих кого я знаю
і за братів, що поруч йдуть,
які всі труднощі долають
і Славу Божу пронесуть.

В своїх серцях по святих стежках,
та горах, келіях скитах,
де подвизалися монахи
й молились подолавши страх.

Отож і ми йдемо з повагою,
щоби коліна приклонить,
святим мощам віддати шану
і в них молитву попросить.

За наш народ за наші сім'ї
за воїнів, що на межі,
щоб повернулися додому здорові тілом і живі.

За нашу церкву Українську помолимось нажаль в думках,
бо наші браття росіяни до мови сильний мають страх.
Тож вся причина у ЛЮБОВІ,
і ми прийшли її шукать,
в монахів є, а ми розп’яли, продовжуючи розпинать.

Любий Афоне - наша радість,
пошана,щирість і любов.
Ти все це дай,а ми роздарим,
щоб повернутися нам знов.

Гетун Юрій.