Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Четвер, 26 січня 2017, 20:11

Перегляди: 1357

26 січня у Свято-Воскресенському кафедральному соборі міста Рівне архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон очолив чин похорону протопресвітера Володимира Медвідя.

Владиці співслужили: секретар єпархії протоієрей Сергій Лучанін, Рівненський міський благочинний протоієрей Леонід Поліщук, намісник Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах ігумен Софроній (Бордюк) та численне духовенство єпархії.

У своїй проповіді владика Іларіон розповів про нелегку пастирську долю о. Володимира, який на своєму життєвому шляху перетерпів чимало гонінь та переслідувань, але ревно та неухильно зберігав православ’я, та щиро любив Україну.

Похоронили протопресвітера Володимира Медвідя в Рівному на міському кладовищі.

Протопресвітер Володимир Медвідь народився на Холмщині, у східній частині Польщі. З юних літ, він разом з бабусею ходив до храму. Господь обдарував його чудовим голосом, яким він прославляв Його співаючи в церковному хорі. У школі був відмінником, оскільки всі його молоді літа були посвячені лише науці. Він розумів, що лише вчена людина може принести велику користь рідному українському народу.

Та щастя не довго супроводжувало його сім’ю. Перед Пасхою, насильно в 1945р. його батьків депортували, а сам Володимир в цей час був мобілізований у Перший Український фронт. Він не думав що повернеться додому, до рідної домівки і не застане там батьків. Серце розривалося від болю, коли його на порозі рідної хати зустрів незнайомий поляк і повідомив, що його батьки виїхали до Росії. Закрита була і рідна церква в селі, в якій він не пропускав жодної служби. Тільки сильна віра та заступництво Божої Матері не раз оберігали його: і на фронті, і після війни.

Після демобілізації в 1946 р. він вступив у Львівський медінститут. Але вчитись не прийшлось тут, бо потрібно було вступати в комсомол, та відректись від Бога, через що він і покинув цей навчальний заклад. Повертаючись зі Львова Володимир зустрів незнайомого дідуся, який сповістив його про відкриття у Луцьку Духовної Семінарії. Володимир твердо вирішив вступати туди,і в 1950 р. він її закінчив. 4 жовтня 1950р. він був висвячений в сан диякона, 11 листопада цьго ж року – в сан пресвітера.

Спочатку о. Володимир служив у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м. Рівне, а згодом у Свято - Покровській церкві с. Золотіїв, Рівненського р-ну. В 1954 р. о. Володимир вступив в Ленінградську Духовну Академію, після закінчення якої 20 років прослужив у м. Дніпропетровськ. Проте у 1980р. він знову повернувся на Рівненщину де знову продовжив служіння у Свято- Воскресенському кафедральному соборі.

24 січня 2017 року, на 95-році життя протопресвітер Володимир Медвідь відійшов у вічність.

Вічна пам’ять і вічний спокій новопреставленому протоієрею Володимиру!

Прес-служба Рівненської єпархії