Деталі

Опубліковано: Середа, 01 березня 2017, 21:59

Перегляди: 733

01 березня 2017 року, в середу першої седмиці Великого посту, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон очолив першу в цьому році Літургію Ранішосвячених Дарів.

Богослужіння відбулося у Свято-Воскресенському кафедральному соборі міста Рівне.

За літургією владиці співслужили клірики кафдрального храму.

Літургія Ранішосвячених Дарів богослужінь Великого посту. Її дійсно можна назвати серцевиною, найбільш характерним богослужінням цього священного періоду. Назва цієї служби розкриває нам саму сутність її, тобто вона є літургією саме Дарів Ранішосвячених. Цією ознакою відрізняється від повних Літургій святителів Василія Великого і Іоанна Золотоустого, на яких звершується Свята Євхаристія – приношення і освячення Дарів. В древніх рукописних служебниках це богослужіння називається «Літургією Великої Чотиридесятниці». Треба зазначити, що під час Великого посту протягом тижня, крім суботи і неділі, вірним пропонуються Святі Дари, що освячувались на одній із повних Літургій. Подаються християнам Святі Дари, щоб і в ці дні посту і скорботи за свої гріхи, вони могли причаститися Пречистих Тіла і Крові Господніх і, через споживання їх, освятитися і отримати духовні сили для боротьби з гріхами. Власне, Літургія Ранішосвячених Дарів не є «літургією» у тому сенсі, в якому ми розуміємо Літургії святих Василія Великого та Іоанна Золотоустого, а являється особливим чином Причастя.

Щоб зрозуміти причини виникнення чину причащання ранішосвяченими Святими Дарами, слід поглянути в глибину історії. Корені цього чину сягають сивої давнини і є древньою практикою Церкви. В перші віки християнства віруючі причащались Пречистих Тіла і Крові Господніх на кожній літургії. Існував звичай, що віруючі, коли не було літургії на тижні, причащались вдома Святих Дарів, які залишились від літургії звершеної в неділю. На основі цього звичаю викристалізувалось в монастирях особливе молитовне правило. Всі ченці разом молились перед Причастям і потім вони також разом дякували Богові, Який сподобив їх стати причасниками Святих Тіла і Крові Господніх. Це відбувалось після Вечірні, або після 9 Години( 3 години дня ), тому що древні пустельники вели строгий спосіб життя і споживали їжу лише один раз в день – увечері. З часом це молитовне правило стало подібним до невеликої служби, яка була дещо схожа до літургії. Так виникло чинопослідування, яке ми звикли зараз називати «Зображальними», що в сучасній практиці звершується безпосередньо перед Літургією Ранішосвячених Дарів. Сама назва «Зображальні» вказує на подібність цієї короткої служби до чину літургії.

Літургія Ранішосвячених Дарів починається Вечірнею, оскільки віруючі у древні часи строго дотримувались посту. Цей час для них був порою, повною стримання від їжі до заходу сонця. Причастя ж Святих Дарів повинно було завершити, увінчати пісний день. Власне, чин Літургії Ранішосвячених Дарів складається з Вечірні, в кінці якої подаються Святі Дари, звершується Причастя і підносяться після нього подячні молитви.

В даний час Літургія Ранішосвячених Дарів служиться не ввечері, а зранку, але, так як і колись, закликає нас у дні Великого посту перебувати в храмі, як місці особливої присутності Божої. Літургія є тим настійливим закликом Матері Церкви до частого Причастя Святих Христових Таїн, в Літургії ми чуємо живий голос Святоотцівського передання, який закликає нас до життя з Христом і у Христі. Християнське серце зігрівають слова, які дають надію на життя вічне: «Хліб Небесний і Чашу життя споживіть – і побачите, що благий Господь».

Прес-служба Рівненської єпархії