Деталі

Опубліковано: Вівторок, 14 березня 2017, 14:04

Перегляди: 599

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. У нас це Тарас Григрович Шевченко. 9 березня, з нагоди 203-го Дня його народження, у райцентрі відбулися урочистості . На центральному майдані селища зібралися духовенство, представники влади, громадськість, учні навчальних закладів, активісти.

Священники Млинівського благочиння на чолі з благочинним протоієреєм Володимиром Левандовським відправили поминальну панахиду. До присутніх звернувся настоятель Млинівської Свято-Михайлівської церкви протоієрей Тарас Варварук. Він порівняв Шевченка із пророком Мойсеєм, який народився в убогій сім’ї, але ріс і виховувався у багатій родині, яка дала йому освіту, славу, високе становище. Та коли Мойсей побачив, як страждає його народ, відмовився від усіх дарів і вирішив страждати разом із ним. За це ізраїльський народ, та й християнський, пам’ятає великого пророка Мойсея, який вивів його з єгипетської неволі. Ми, українці, теж маємо свого пророка: Шевченко народився у кріпацькій сім’ї. А коли друзі викупили його з кріпацтва, завдяки своїм творам, дару малювання він поступово ставав одним із найбагатших людей Петербурга: спілкувався в елітних колах, ходив у єнотовій шубі – йому пророчили прекрасне майбутнє. Та він обрав інший шлях. Побачивши, як на Вкраїні мучаться діти, люди у рідному селі, родина, Тарас мовив сам до себе: «Як я можу тішитися отими багатствами, які мені може дати царизм, коли мій народ страждає, терпить…» Він скинув оту шубу, а заодно й усі лаври, і золоті кайдани зі своїх рук, аби страждати разом зі своїм рідним українським народом. Його не зламали ані залання, ані військові муштри, ані Казахські степи.

На завершення отець Тарас зазначив: «Дорогий Тарасе! Нехай замість тих лаврів, які ти скинув зі своєї голови, замість тих золотих кайданів, які ти скинув зі своїх рук, вічна пам’ять не лише українського, а й усіх народів постелиться сьогодні вишитим рушником перед твоєю титанічною постаттю. Замість тої неслави, яку дав тобі царизм, хай сьогодні про тебе пам’ятає Україна, і хай проляже вічна слава на твою честь...»

Церемонія покладання квітів – данина пам’яті вірному сину України, подібних якому нема і не буде.

- Шевченко – не просто поет, художник, письменник, - наголосив помічник-консультант народного депутата Петро Рухер, цитуючи раз по раз пророчі рядки Шевченкових поем, проводячи паралель минувшини і сьогодення. – Це людина, яка своїм пророчим словом дала дороговказ всьому українському народу… Сьогодні, гортаючи безсмертні сторінки Шевченкового «Кобзаря», згадуємо і дивуємося, як людина могла бачити крізь століття. Пригадаймо, як у 70-80 роки українську мову в школах викладали в значно меншому об’ємі, ніж російську. Минув час. Україна виборювала свою незалежність, і ми згадували Шевченкові слова «в своїй хаті своя сила, і правда, і воля». Україна стала незалежною, але колишнє керівництво держави торгувало нашою землею, здавало армію, нищило державу. Чи, бува, не їх мав на увазі Великий Тарас, коли писав: «Раби, підніжки, грязь Москви, варшавське сміття – ваші пани, ясновельможнії гетьмани…» Україна отримала агресора – колись дружній, як ми вважали, народ пішов на нас війною. Тож чи не про Путіна рядки «той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа зазирає, чи нема країни, щоб заграбать і з собою взять у домовину…»

- І сьогодні, коли Україна має підтримку світової спільноти, Шевченкові слова знову актуальні: «Не смійтеся, чужі люде! Церков-домовина розвалиться... і з-під неї встане Україна. І розвіє тьму неволі, світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти!..»

Бути гідними пам’яті нашого великого письменника, поета і пророка закликав Петро Віталійович, і пам’ятати, що Україна вистоїть.

У виконанні школярів, студентів, активістів селища прозвучали пісні про Кобзаря, його вірші та уривки з поем, які на сьогоднішній час не втратили актуальності і закликають до активної громадянської позиції. Патріотичним флеш-мобом під гаслом «…І мертвим, і живим» доповнили захід старшокласники Млинівської ЗОШ №3.

У ХХІ столітті Тараса Шевченка називають українським пророком, слово його як цілюще джерело невичерпної мудрості і сьогодні втішає, рятує і надихає багатьох боротись за власну свободу, рідну мову, спокій і красу рідної землі. Сьогодні, коли Україна, попри усі страждання, людський біль і плач, справедливо виборює своє право за незалежність, право на вільне та щасливе майбутнє, Шевченківське слово незламно стоїть на варті боротьби українського народу за правду, гідність і волю.

Ольга РАЙКО