Наприкінці травня, з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, молодша група вихованців недільної школи Свято-Покровського собору м.Рівне разом з батьками та вчителем Мирославою Хоміцькою відвідали чудове і затишне місто Тернопіль.
Перші писемні згадки про це місто сягають 1540 року, коли краківський магнат Ян Тарновський побудував фортецю в одній з місцин Теребовлянського повіту. Тож ровесник міста - старий замок, пам’ятка архітектури XVI ст., і зараз височіє над ставом та повідає про минулі часи.
Першою нашою зупинкою став Свято-Троїцький Духовний центр УПЦ КП настоятелем якого є протоієрей Анатолій Зінкевич. Отець настоятель з радістю зустрів прочан, розповів про історію заснування храму та помазав усіх святим єлеєм, освяченим на Гробі Господнім. Духовний центр має три поверхи (Собор Святої Трійці, Церква Покрови Божої Матері та Печерна Церква Всіх Святих). Центр має під опікою школи та лікарні, займається просвітницькою діяльністю. Планується створення сиротинця, лікарні та музею, діє Недільна школа для дітей та дорослих.
Наступною нашою зупинкою був кафедральний собор Віри, Надії, Любові та матері їх Софії - це православний храм МП в місті Тернопіль. Це храмовий комплекс із двоповерховим собором, споруджений в 1995-2006 роках в давньоруському стилі. В храмі є багато мощей святих угодників Божих, до яких наші паломники змогли приклонитися.
Слід зазначити, що Тернопіль настільки поліконфесійне місто, що на одній вулиці можуть знаходитися храми різних патріархатів, тому ми мали нагоду відвідувати церкви різних конфесій.
Нас приємно вразив своєю архітектурою один з найстаріших храмів Тернополя – кафедральний собор Різдва Христового УАПЦ – це кам’яна споруда 1600 року. За переказами, у храмі молився Богдан Хмельницький. Святиня храму – чудотворна ікона Тернопільської Божої Матері.
Також ми відвідали кафедральний собор УГКЦ Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, де якраз звершувалася Літургія, на якій було багато діток, що вперше готувалися до Сповіді та урочистого Причастя.
Особливістю міста та його окрасою, безперечно, є тернопільський став, де можна покататись на катері. Діти з нетерпінням цього чекали. З того, як світились щастям їхні очі можна зрозуміти, що поїздка вдалася, дітки спілкувались, обмінювались враженнями, фотографувались.
Виїзжаючи з міста, ми не могли не заїхати на батьківщину Соломії Крушельницької - в село Біла, що неподалік Тернополя. Вона була видатною українською співачкою, педагогом, що здобула світове визнання. Нас зустріла досвідчений екскурсовод, яка просто живе своєю роботою і щодня розказує людям про славнозвісну українську співачку, яка прославила нашу Україну на весь світ. Діти з радістю слухали про цікаве та нелегке життя Соломії Крушельницької, разом співали і навіть грали на старовинному фортепіано.
Кінцевим пунктом паломництва стало село Гаї Шевченківські, яке розташоване на окраїні Тернополя, саме тут наша група помолилася в новозбудованому храмі Успіння Пресвятої Богородиці, а також ми змогли пройти хресною дорогою страждань Спасителя, яку священик з парафіянами облаштували неподалік церкви.
В Рівне повертались втомлені, але щасливі.
Наталія Малафей