Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Четвер, 22 червня 2017, 19:10

Перегляди: 1551

25 червня преподобного отця нашого Онуфрія і преподобного отця нашого Петра Афонського. Пропонуємо Вашій увазі службу преподобним:

На Господи, взиваю: стихири, глас 8.
Подібний: О, преславне чудо:
Отче богомудрий Онуфрію,/ ти відлучив себе від мирської суєти,/ до небесної зійшов досконалості,/ бажаючи напитися з її доброго джерела,/там істинну любов осягнув ти блаженний,/ її ж сяйвом, осяяний,/ від гріховного мороку/ визволи нас молитвами твоїми.
Отче богомудрий Онуфрію,/ ти преподобний нічний холод і денну спеку надією,/ на блага майбутні переносив,/ на землі ти пристрасті твої тілесні умертвив,/ Небесне життя отримавши:/ ти, з радістю, всередину чертога увійшов святий,/ щоб бачити невимовну красу// Сотворителя твого.
Отче богомудрий Онуфрію,/ тебе як скарб, в пустелі захований, знайшов,/ славний Пафнутій/ і для тих, що в світі ясно оповів/ про твої великі подвиги,/ для багатьох вірних розповів/ про богоугодне твоє житіє, прехвальний,/ його ж наслідниками покажи і нас // молитвами твоїми, славний.
Отче богомудрий Онуфрію,/ мене, що нині перебуваю в пустелі пристрастей,/ скеруй на праведний шлях чеснот,/ на стежку покаяння, молитвами твоїми/ настав на виконання Божих заповідей,/ для отримання невичерпних благ,/ щоб радіючи, всехвальний,// звершував, пам'ять твою.
Інші стихири преподобного Петра, глас і подібний до той же:
Тезоіменитого з Божественним Петром,/ і воістину наслідника ревності і спільника віри його,/ тебе, преподобний, побожно благаємо:/ бо ти благий закон полюбив,/ і Божественні повеління його, ти отче, виконував,/ і душу прикрасив чеснотами.// Тому тебе шануємо і ублажаємо.
Преподобний отче всеблаженний,/ терпіння істинне, і любов нелицемірну,/ і надію неухильну,/ досконалу смиренність/ з розчуленням душі стяжав,/ храмом Божественного Духа був ти,/ Його ж чисте сяйво прийнявши,/ другим земним світлом засяяв ти// житія чистотою.
Преподобний отче богонатхненний,/ багато років на землі/ будучи прихованим,/ пізнаний був ти Духом/ у знаменнях і чудесах/ пахощами мира,/ бо виточив живу світлість і святиню/ і воістину показуючи благодать Божественного Духа// для тих, хто любить тебе.
Слава, глас 6:
Преподобні отці,/ по всій землі розійшлася проповідь подвигів ваших,/ тому на небесах отримали нагороду за ваші труди,/ знищивши демонські полки/ і з Ангельськими оселились чинами,/ їхнє житіє непорочно наслідуючи./ Маючи сміливість до Господа,/ виблагайте мир душам нашим.
І нині, свята, або Богородичний.
Якщо нема свята, Хрестобогородичний.
Подібний: на третій день:
Сонце померкло,/ бачачи на Хресті прибитим Тебе, Світлодавче,/ і зі страхом захиталася земля,/ народ же юдейський не зменшив, беззаконь.
На стиховні Октоїха.
Якщо свято, на стиховні стихири святих, глас 4.
Подібний: Дав єси знамення:
Бажаючи Блаженства понад розум,/ помишляв ти про Божественне,/ за солодку їжу мав стриманість,/ убогість замість багатства,/ безкорисливість за справжнє багатство/ і смиренність за славу,/ тому те чого розумом своїм прагнув отримав ти,/ і в оселях святих перебуваєш, Онуфрію.
Стих: Чесна перед Господом / смерть преподобних Його.
Неухильно посту дотримувався ти/ і віру зберіг,/ тому і вінець істини прийняв ти, отче,/ якого приготував тобі Христос,/ Який достойно відплачує/ і почесті дарує і нагороду за труди,/ моли ж Його, щоб і нас нині визволив від бід,
Стих: Блажен муж, що боїться Господа і заповіді Його любі йому.
Усяку похіть приборкуючи,/ від тіла відрікся ти, богомудрий,/ пригнічуючи почуття трудами стриманості/ і суворим житієм,/ і перенеснням спокус/ і непохитним протистоянням напастям,/ за що безкінечну прийняв ти насолоду,/ і солодкість нескінченну,/ і радість невимовну.
Слава, глас 6:
Те, що було образом Божим,/ зберегли ви неушкодженим, через піст поставивши розум владикою над загибельними пристрастями;/ і, наскільки можливо було, досягли того, що є подобою Божою./ Мужньо бо вгамувавши природу,/ подбали, щоб гірше подолати кращим,/ і тіло підкорили духу./ Тому й стали ви наставниками ченців, мешканцями пустелі,/ учителями доброго життя, славнозвісними правилами чеснот./ І нині на небесах, отці наші Онуфрію і Петре,/ уже не як у дзеркалі, а безпосередньо ясно бачите святу Тройцю/ й молитесь за тих,// що з вірою й любов’ю шанують вас.
І нині, свята або Богородичний.
Якщо не святкуєш, Хрестобогородичний.
Подібний: Тридневний:
Зачаття Твоє безсіменне/ і різдво невимовне згадуючи,/ дуже дивуюся:/ що це Ти, як розбійник,/ благоволив померти, Сину// Пречиста, плачучи, взивала.
Тропар, глас 4:
Боже отців наших,/ Ти завжди до нас милосердний;/ не віддаляй милости Твоєї від нас,/ але молитвами їхніми// у мирі направ життя наше.
Тропар преподобному Онуфрію, глас 1:
За бажанням духовним пустелі досягнув ти,/ Богомудрий Онуфрію,/ і, як безплотний, багаторічно старанно трудився в ній,/ наслідуючи пророка Іллю і Хрестителя,/ і, з рук Ангельських Таїн Божественних насолодився,/ нині у світлі Святої Тройці разом з ними радуєшся,/ моли, щоб спаслися ми,// що пам'ять твою шануємо.
Тропар преподобному Петру, глас 4:
Світ залишив ти, Петре, заради Господа свого/ і хрест взявши на плечі свої,/ на гору Афонську зійшов,/ як древній фесвитянин Ілля./ І на ній перебуваючи в пості, і молитвах, і бдінні,/ ти Бога умилостивляв,/ і Пречисту Богородицю за Молитвеницю мав,/ тому співаємо тобі:// моли Христа Бога, щоб спас душі наші.
На Ранній
Канон Октоїха один, якщо не святкуєш, і святих два, на 8.
Канон Онуфрія, глас 4.
Пісня 1
Ірмос: Колісниці фараонові/ і силу його вкинув в море Міцний у боротьбі;/ Заспіваймо Йому пісню нову,// бо Він прославився.
Будучи осяяним світлом трисвітлої Зорі,/ від смертоносного мороку гріхів визволи мене/ твоїми молитвами, отче, Онуфрію,/ щоб прославляв я пам'ять твою.
Від світу відрікся і з’єднався з Христом,/ плоть підкорив ти духові/ і став оселею Духа Святого, отче богомудрий Онуфрію.
Стовпом Божественного світла навчений, пристрасний Єгипет залишив ти,/ і до висоти досяг безпристрасності,/ і з Богом розмовляв ти.
Слава, і нині:
Народила Ти Того, Хто раніше Тебе народився від Отця,/ залишилась також Ти нетлінною, і після різдва Дівою:/ тому Тебе, Преславна за істинну Богородицю визнаємо.
Інші канон преподобного Петра. творіння Йосифа, глас 2.
Пісня 1
Ірмос: Грядіть, люди,/ заспіваймо пісню Христу Богу,/ що розділив море і визволив людей,/ вивівши їх з неволі єгипетської,/ бо Він прославився.
Другого тебе Петра пропонує для нас сьогодні Церква,/ просвіщаючи, наші помисли пам'яттю твоєю Божественною, отче найчесніший.
Від бруду пристрастей очистивши духовні очі, преподобний,/ ясно бачив ти безмірну красу Христа Царя, Який прославив тебе.
Засяяло для тебе, Трисонячного Божества, преблаженне, невечірнє світло/ зробило тебе чистою оселею Божественних дарів, отче Богомудрий.
Слава, і нині:
Того, Хто заради нас з Тебе, Діво, у людину з невимовного Свого милосердя зодягнувся,/ Його преподобних собори, возлюбивши, прославляють.
Пісня 3
Ірмос: Ти, що створив грім і формуєш дух,/ утверди мене, Господи, щоб Тебе прославляв істинно/ і творив волю Твою:// бо нема святого, крім Тебе, Боже наш.
Ангельську чистоту наслідуючи, в пустелю прийшов ти/ і, плотські пристрасті стриманістю умертвив,/ в ній, як ангел пожив ти блаженний.
Як древо посаджене при витоках вод,/ ти отче Онуфрію, своєчасно плоди ділами,/ воістину давав.
Як Блискуча зірка для вселенної з пустелі засяяв, ти/ просвітивши собори вірних сяйвом подвигів благочестивих,/ отче наш Онуфрію преподобний.
Слава, і нині:
Смуток праотців зруйнувала Ти,/ нарадивши нам, Життєдавця і Визволителя, Пресвята Богородице,/ Його ж моли старанно, щоб спас стадо Твоє.
інший
Ірмос: Утверди нас в Тобі, Господи,/ що Древом умертвив гріх,/ і страх Твій осели/ в серцях наших,// що прославляємо Тебе.
Умертвивиши пристрасті тілесні на землі, преподобний,/ повчаннями Божественними оживив ти душу/ і отримав вічне життя і світлість.
Живучи побожно, сповнений святості, ти з небесними з’єднався силами,/ в безмовності перебуваючи і на красу Божественну споглядаючи.
В горах перебуваючи, спілкування з людьми уникав ти/ і всі помисли з радістю з небесною красою з’єднав ти.
Слава, і нині:
Знаємо Тебе, Діво, як Палату прекрасну невимовного багатства,/ належно славимо,/ визволившись Різдвом Твоїм, Всенепорочна.
Кондак преподобного Петра, глас 2.
Подібний: Вишніх шукаючи:
Уникаючи спілкування з людьми,/ в печерах кам'яних і ущелинах проживав ти, Петре,/ за бажанням Божественним і любов'ю до, Господа твого,/ від Нього ж вінець прийняв ти./ Безперестанно молися щоб, ми спаслися.
Ікос:
Мирської суєти уникнув і бур житейських,/ як мінливих і гордовитих,/ в непрохідні місця прийшов ти/ і на самоті один, як птах, багато років пожив,/ в печерах і прірвах, і ущелинах ховаючись,/ до Господа в молитвах звертаючись і Його повеління виконуючи;/ від Нього ж преподобний отче, прийнявши благодать,/ як сонце, засяяв ти,// безперестанно молячись за всіх нас.
Сідальний святого Онуфрія, глас 4.
Подібний: Скоро поспіши:
Воістину пішов ти, преподобний, і в пустелях оселиться,/ Господа, що визволив тебе від зла, повсякчас очікуючи./ Тому, всеблаженний, догодивши Владиці,/ прийняв ти нестаріюче Небесне Царство,/ в ньому ж нині перебуваючи, поминай тих, хто шанує тебе.
Слава, преподобного Петра, глас 1:
Подібний: Гріб Твій, Спасе:
Поховав ти священний отче, напасті всіх пристрастей умертвінням плоті,/ і життя безконечне після смерті успадкував ти./ Тому нині Христова Церква святкує твою урочисту пам'ять,/ окрасо преподобних.
І нині, свята або Богородичний:
Скеруй нас на шлях покаяння,/ що постійно ухиляємось на бездоріжжя гріхів і Преблагого Господа прогнівляємо,/ Непорочна благословенна Маріє,/ пристановище безнадійних людей, Божа оселе.
Хрестобогородичний:
Бачачи Тебе, Христе, Всенепорочна Мати мертвого, розпростертого на Хресті, взивала:/ Сину Мій, співбезначальний з Отцем і Духом,/ яким невимовним є це Твоє провидіння,/ яким спас Щедрий, пречистих рук Твоїх творіння,.
Пісня 4
Ірмос: Почув я, Боже, звістку Твою і убоявся,/ зрозумів діла Твої і жахнувся, Господи,/ бо хвали Твоєї повна земля.
Скинув ти тлінну ризу гріха, отче, Онуфрія,/ зодягнулися в одежу правди,/ і всередині чертога оселився ти.
Молитвами безперестанними світло Божественного розуму/ зібрав ти в серці своєму, отче наш Онуфрію,/ безумства ж мороку пристрастей, уникав ти.
Йшов ти богомудрий, на землі тісним і скорботним шляхом,/ і до широкого досягнув ти,/ сповнений радості Небесних насолод, преподобний.
Слава, і нині:
Тебе спасіння кожного часу і на кожному місці закликаю:/ не зневаж Мене, Всенепорочна,/ Бо Ти породила Бога, Визволителя і Спаса мого.
інший
Ірмос: Прийшов єси від Діви, не заступник, ні Ангел, але Сам, Господи, втілений,/ і спас всього мене, людину./ Тому взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
У горах і печерах, мудрий, перебуваючи,/ за допомогою Божою піднявшись серцем своїм,/ висушив ти всі потоки пристрастей Божественною благодаттю.
Стріляння демонських стріл, і спокус повністю уникнув ти преподобний,/ покритий щитом віри.
Поваленим біля ніг твоїх підступного змія/ і сміх бачачи, і велике біснування його, Петре всеславний,/ велич Господеві віддаємо.
Слава, і нині:
Господь, від Тебе народився, Володарко Всенепорочна,/ і від світоправителя визволив всіх,/ а преподобних, що возлюбили Його, звеличив.
Пісня 5
Ірмос: Засяяло мені, Господи, Світло повелінь Твоїх,/ лине бо зранку до Тебе дух мій і прославляє Тебе:/ Ти бо, єси Бог наш,/ і до Тебе вдаюся, Царю світу.
Пафнутій знайшовши в пустелі тебе, Ангелів співжителя,/ великого рівноангельського світильника,/ всім явив подвиги побожного твого житія, мудрий.
Засяяв тобі, Онуфрію, Господь, Його ж душею прагнув ти,/ безпристрасності Світло невечірнє,/ і весь світ звісткою про непорочне твоє житіє просвітив, мудрий.
Як ти благочестиво проповідував, Онуфрію блаженний, щоб єднатися з Богом нашим,/ на Нього ти надію від душі поклав / і Його хвалив повсякчас устами своїми.
Слава, і нині:
Засвіти для мене, Владичице, зорю милосердя Свого,/ що у темряві гріхів моїх перебуваю, Діво,/ і до світла покаяння настав і спасіння життя, молюся.
інший
Ірмос: Світла Подателю і віків Творче, Господи,/ настав нас у світлом заповідей Твоїх:/ бо крім Тебе, іншого бога не знаємо.
На гори чесних заповідей зійшов ти,/ як Мойсей, преподобний, бачив ти явно Бога,/ наскільки можливо було,/ і, всіма душевними почуттями просвічений, вельми прославився ти.
Божественними веліннями завжди прикрашений, мудрий,/ перебував ти Петре, непричетним до усяких пристрастей,/ і в безпристрасність, як в одежу, зодягнувся ти, преподобний.
Тіло твоє, що багато років сховане було для просвіщення нашого явилось,/ виливаючи ріки зцілень і миро благодаті.
Слава, і нині:
Священними голосами Тебе, красу Якова, прославляємо, бо Ти плоттю породила для світу Світло, Яке від Світла, / просвітлює преподобних собор.
Пісня 6
Ірмос: Буря помислів охопила мене,/ у глибину безмірних гріхів вкинула мене,/ але Ти, Благий Керманичу,/ поспіши, направити,/ як пророка, і спаси мене.
Потерпаючи від холоду плоті твоєї,/ теплотою Духа зігрівався дух твій;/ спекою ж палений, мудрий,/ ти охолоджувався росою Небесної благодаті.
В пустелі, славний, ходячи, Богом ти супроводжувався сяйвом,/ там бажаючи прийняти світло, яким нині преобразився/ і вічну славу.
У вертепі ти народився і подібно до Немовляти був прийнятий на руки старця,/ тебе ще дитиною старець ділами благими, у вертепі скеровує до кращого [блаженного життя].
Слава, і нині:
Безодню милості породила,/ страстей моїх безодню глибиною милосердя Твого потопивши,/ хмару душевних сліз подай мені, Богородице Всенепорочна.
інший
Ірмос: У безодні гріхів потопаючи,/ закликаю недослідиму безодню милосердя Твого:/ із тління, Боже, виведи мене.
Зміцнившись силою Духа,/ всю силу ворожу упокорив ти/ і, ставши переможцем, до Христа з вінцем піднісся ти.
Йдучи стопами верховного Петра, каменя віри, преподобний,/ ім’я якого носив ти/ і вірою великою збагатився ти.
Подвигом Божественним трудився ти, отче, і віру непорочно зберіг ти,/ тому й отримав ти за добрі діла [нетлінний] вінець.
Слава, і нині:
Той, Хто в утробі Твоїй Чиста оселився, і все людське єство обожнив,/ і преподобних безліч священно покликав.
Кондак, глас 3.
Подібний: Діва днесь:
Просвітився ти богомудрий, Сяйвом Пресвятого Духа,/ і залишив життєву суєту,/ в пустелі оселився, ти преподобний отче,/ звеселивши Бога і Творця всього,/ тому й Христос – великий Дароподатель// прославлавив тебе, блаженний.
Ікос.
Хто розкаже про подвиги твої, всеблаженний?/ Або хто із земнородних достойно прославить твоє житіє, отче Онуфрію?/ Як безплотний, пожив ти, трави споживаючи,/ за поживу ж мав ти Христа Бога,/ на Нього ж надію твою поклав ти,/ нагим ходячи в пустелях, холод і мороз, як безплотний, терплячи./ За це блаженний, Він – великий Дароподатель, тебе світильником показав.
Пісня 7
Ірмос: Ти, що розмовляв на горі з Мойсеєм/ і образ дівства явив в купині,/ благословен єси, Боже отців наших.
Той, що на горі Іллю годував за допомогою ворона,/ з Ангелом тобі їжу посилає,/ тебе преподобний, що Його звеличив, величаючи.
Як фінік посаджений, при витоку вод,/ споживав ти фініки,/ годуючись поживою болістей твоїх.
Просвічуючись видіннями, отче Онуфрію,/ в болістях у стриманості споживав ти/ і нині на небесах наситився.
Слава, і нині:
Ти, що в утробу Діви оселився і показав її ширшою небес,/благословен єси, Господи, Боже отців наших.
інший
Ірмос: Тілу золотому премудрі діти не послужили,/ і в полум'я самі пішли,/ і богів їхніх посоромивши,/ серед полум'я взивали, і оросив їх Ангел:/ почута вже уст ваших молитва.
Неухильно на плечі взявши хрест, за Розіп’ятим пішов ти,/ як чернець освячений, попалив ти, як терня, пристрасті/ і взиваючи, преблаженний:/ благословен єси, Господи, Боже отців наших.
Тебе, що багато років наче скарб був схований,/ являє таємно Божественне Слово, Петре преподобний,/ як справжню допомогу/ для всіх, що потай були охоплені гріховною скверною,/ для тих, що явно каються явного молитвеника.
Пахучим кадінням явися ти Христу обітницею чеснот,/ миро запашне від чесних мощей твоїх/ на здивування виливаючи:/ бо ти в тілі перебуваючи ангельським житієм пожив.
Слава, і нині:
Знайшовши Тебе Прекрасну і добру між жонами, Пресвята,/ прекрасне Слово оселилось в пресвяту утробу Твою,/ всі зібрання преподобних освячуючи, що взивають:/ благословен єси, Господи, Боже отців наших.
Пісня 8
Ірмос: Земля і все, що є на ній,/ море і всі джерела,/ небеса небес, світло і темрява, холод і спека,/ сини людські,/ священики, благословіть Господа/ і прославляйте Його повіки.
Землю долішню залишивши, Небесне осягнув ти життя, / і з ликами Безплотних з’єднався, носячи плоть, блаженний Онуфрію,/ і землю лагідних успадковував ти,/ яку тобі подав Христос на віки.
Слізними краплями ти воістину погасив розпалення пристрастей/ і любов'ю Божественного вогню з росою безпристрасності,/ з’єднався з Христом Богом нашим,/ тому тебе, Богомудрий Онуфрію шануємо.
Ангельське житіє унаслідував ти безперестанними молитвами,/ воістину, рукою Ангела Христос – Великої Ради Ангел,/ тебе отче, показав причасником Своїх таїн,/ що Його прославляємо на віки.
Слава, і нині:
Земля свята, з Неї ж виріс Христос, колос життя,/ і відновив зморене голодом давньої злоби людське єство,/ тому Тебе, Богомати Всенепорочна, прославляємо на віки.
інший
Ірмос: Бога, що в піч вогненну до отроків єврейських зійшов/ і полум'я на росу перемінив/ прославляйте, творіння, як Господа/ і прославляйте по всі віки.
Блаженства Божественного воістину сподобився ти, Петре богомудрий, добровільно зубожівши/ і завжди, мудрий, ти плакав, і, був лагідним,/ унаслідував ти землю лагідних.
Маючи бадьорий розум, приспав ти збурення пристрастей/ і, заснувши, сном праведних нині, став ти для всіх, найчеснішим, невтомним молитвеником,/ для тих, хто вшановує тебе.
Холодом і спекою, мудрий,/ духовною теплотою явно перемігши демонський холод,/ і умертвивши пристрасті тілесні, сяйвом безпристасності.
На горі Афонській оселився ти, богомудрий Петре,/ як колись на горі Кармел, Фесвитянин Ілля,/ в мовчанні Бога старанно шукаючи преславний,/ і Його бачити, як преподобний, сподобився ти.
Слава, і нині:
Засмучений маючи розум і душу,/ обтяжений пристрастями,/ до Тебе вдаючись, Богородице Чиста, взиваю:/ підніми і спаси мене, занепалого і засудженого.
Пісня 9
Ірмос: Що вчинив Мені велич Сильний,/ і святе його ім'я,/ і милість Його з роду в рід на ти, що бояться Його.
Безперестанними видіннями, Бога, отче Богомудрий, обожнювався ти,/ і з’єднувався з Ним/ і, з Ангелами служачи, Його повсякчасно славиш.
Умертвивши плоть, переміг ти ворога,/ перейшов ти до невечірнього світла,/ будучи спадкоємцем Небесних благ, отче Онуфрію.
Тих, хто з любов'ю звершує святе твоє свято/ від усяких напастей пристрастей молитвами твоїми визволяй повсякчасно,/ маючи сміливість до Спаса, Онуфрію.
Слава, і нині:
Придбавши,Тебе, Пречиста, за надію і стіну/ надіємось отримати блага вічні молитвами Твоїми, Чиста,/ які обіцяв Христос, що заради нас, від Тебе народився.
інший
Ірмос: Від Бога Бога Слова,/ що з невимовної мудрості зійшов, щоб оновити Адама,/ який через споживу нещасно впав у тління/ Котрий від Святої Діви невимовно заради нас втілився,/ вірні, єдиномудро піснями величаємо.
Силою і державою Христос Бог тебе опоясав,/ зміцнив тебе, найчесніший на перемогу хитрощів демонських,/ бо ти полюбив Його щирим серцем і душею./ Тому тебе з вірою і любов'ю ублажаємо.
Явився ти, Богомудрий, як маслина, в домі Господньому,/ єлеєм потів твоїх наші лиця змащуючи,/ що звершуємо твоє славне і Божественне свято,/ ченців окрасо, преподобних наставнику.
Твоє преславне тіло, всеславний Петре,/ виливаючи, пахощі і прекрасне миро, вірних пахощами наповнює,/ бо воістину ароматами для Бога і в житті, і після відходу твого був ти./ Тому тебе достойно ублажаємо.
Освячений Господу Богу нашому сосуд,/ мучеників, і апостолів, і Ангелів співрозмовнику,/за всіх тих, хто з вірою на землі вшановує тебе, благай/ щоб отримали всі відпущення гріхів.
Слава, і нині:
Пощади мене, Господи, помилуй, коли хочеш мене судити,/ і не осуди мене на вогонь, ані в ярості Твоїй не покарай мене,/ молить Тебе Діва, що Тебе породила, Христе,/ і разом з Нею ангельські собори, і зібрання преподобних.
Світильний:
Подібний: Жони, почуйте:
Ангельські чини здивувалися твоїм подвигом,/що його в пустелі творив ти, Богоносний Онуфрію:/ бо до шестидесяти трьох років постив ти отче./ І нині, всеблаженний преподобний, з Христом царствуєш на вічні віки.
Слава, святого Петра, подібний до той же:
З першоверховним Петром тезоіменного всіх посників похвалу/ і славу преподобних, стовпа Небесного, афонський цвіт/ велемовно належно піснями вшануймо,/ як молитвеника за всіх нас.
Богородичний:
Тебе воістину сповідуємо Богородицю, Владичице, спасенні Тобою,/ бо Ти невимовно Бога народила, що зруйнував Хрестом смерть/ і до Себе закликав собори преподобних,/ з ними Діво, Тебе славимо.
На хвалітніх стихири, глас 8:
Дивно Піднісшись на Небо колісницею чеснот,/ досяг ти через піст висоти досконалості,/ з пустелі споглядаючи вічне блаженство Вишнього Єрусалима,/ яке за труди і подвиги достойно з почестями прийняв,/ з небесними радієш силами, преблаженний,/ ставши спадкоємцем вічних благ і жителем Царства Небесного,/ тож молися, Богоносний Онуфрію, до Спаса всіх,/ щоб втихомирив світ і спас душі наші.
Твердістю подвигу натхненно, блаженний, захистившись/ і благодаттю духовною озброївшись,/Амалика переміг ти,/ від усяких напастей египетської темряви, і, помисел очистивши,/ перебуваючи на висоті чеснот, спокусника викрив ти,/ переможцем став ти преблаженний, над нечистими духами,/ і явився співнаслідником Христовим,/ будучи наслідувачем Безплотних,/ тож молися, Богоносний Онуфрію, до Спаса всіх/ щоб втихомирив світ і спас душі наші.
Тимчасове відкинувши, вічного шукав ти, Богомудрий,/ високе і вічне полюбив під Божественним піклуванням,/ бо за Євангелієм хрест свій поніс ти на плечах/ і Бога полюбив,/ постом перемігши мужньо полки бісівські,/ як непереможний з Небесними оселився силами,/ і пречесним храмом був ти, бажаючи безкінечного життя сподобитися,/ тож молися, богоносний Онуфрію, до Спаса всіх,/ щоб втихомирив світ і спас душі наші.
Бажав ти, богоносний, бачити Господню красу/ і сам з Ним Єдиним розмовляти хотів,/ тому залишив ти світ,/ віддалившись і перебуваючи в пустелях і горах,/ і, в Христа зодягнувся, скинувши одяг із себе,/ нетління ризу собі зіткав ти,/ з нею ж увійшов ти у Небесний чертог,/ вічно радіючи, Онуфрію преподобний.
Слава, глас 6:
Сьогодні великий світильник,/ основа пустельників, наставник преподобних,/ ченців правило,/ земний Ангел і небесна людина,/ великий Онуфрій від землі на Небо преславно переходить,/ ангельськими чинами супроводжуваний./ Тому і ми, зійшовшись в день пам'яті його,/ псалмами і піснями духовними прославляємо Христа,/ Який достойно його прославив,/ і молимось: щоб його молитвами спас душі наші,/ як Чоловіколюбний.
І нині, Богородичний:
Утіхою скорботних,/ хворих лікуванням болящих Ти, є Всехвальна Богородице,/ спаси обитель і людей,/ охоплених бурею втихомир,/ горем – заспокой,/єдина Заступниця вірних.
Якщо не святкуєш, на стиховні Октоїха.
Слава, глас 8:
Вас як наставників множества ченців шануємо,/ отці наші Онуфрію та Петре,/ бо ми навчилися вашою стежкою ходити прямо;/ блаженні ви, що, послуживши Христу,/ ворожу силу посоромили,/ співбесідники ангелів, преподобних і праведних спільники;/ моліться з ними до Господа,// щоб Він помилував душі наші.
Хрестобогородичний:
Подібний: О, преславне чудо:
Агниця нескверна,/ на Дереві бачачи Агнця,/ Тебе добровільно пригвожденним,/ жалісно ридала,/ о горе Мені! виголошуючи/ Найулюбленіший Сину/ Чим Тобі відплатило без благодатне зібрання єврейське,/ бажаючи Мене зробити бездітною/ без Тебе, Наймиліший?
НА ЛІТУРГІЇ
Блаженні, з канону Петра, пісня 3-тя, і Онуфрія, пісня 6-а.
Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені.
Апостол до Галатів, зачало 213 (5, 22-26, 6,1).
Алилуя, глас 6: Блажен муж, що боїться Господа, заповідей його дуже бажає.
Стих: Сильним буде на землі сім’я його.
Євангеліє від Матфея, зачало 43. Причасний: Радуйтеся, праведні, у Господі…

Упорядкував протоієрей Миколай Капітула