joomla

Серед великої кількості чудотворних ікон, через які Пресвята Богородиця виявляє Свою милість до нашої Української землі особливе місце займає Охтирська ікона Пресвятої Богородиці, адже прославлена великою кількістю чудес і має свою цікаву історію.

Цю чудотворну ікону знайшов у містечку Охтирка (сьогодні це місто в Сумській області) 15 липня 1739 р. священик Даниїл Васильович Полянський, настоятель Покровського храму (деколи його прізвище подають як Васильєв з огляду на його по-батькові). Він вийшов у поле косити сіно і побачив у високій траві ікону Пресвятої Богородиці, яка сяяла небаченим світлом. Вражений цим дивом ієрей Даниїл впав на коліна перед цим образом та став палко молитися до Пречистої Діви. Потім обережно підняв святиню та переніс до своєї хатини. Там нарешті уважно роздивився її. Богоматір була зображена без Богомладенця Ісуса. Натомість по праву руку від Неї іконописець зобразив Розп’яття. Хоч образ був доволі незвичний, священик одразу пригадав історію з Передання, що розповідала про те, коли Богородиця була ще зовсім юною, під час молитви Вона побачила Хрест і розіп’ятого на ньому Чоловіка - Ісуса Христа, Свого майбутнього Сина. Ось про що нагадувала знайдена ікона.

Три роки перебувала ікона в домі побожного священика. Аж раптом однієї ночі з’явилася Богородиця йому уві сні та наказала омити знайдену ікону від пилу чистою водою. Священик одразу підхопився й побіг виконувати волю Цариці Небесної. Він ретельно омив образ, а воду залишив у мисці, щоб вилити її вранці в річку. Проте, щойно він знову заснув, як побачив другий за ніч чудесний сон. Цього разу наснилося йому, що несе він миску з водою до річки. А назустріч йому йде Прекрасна Жона - Сама Богородиця - та й каже: «Куди несеш ти цю воду? Повертайся з нею додому та бережи її, вона буде стражденних лікувати».

Зрадів чоловік, бо мав доньку, яка так давно хворіла і лежала в лихоманці, і вже не підводилась. Вранці священик Даниїл насамперед напоїв її водою від ікони. Дитина відразу одужала й устала з ліжка. Після цього священик уже не міг приховувати від людей чудотворний образ. Він розповів про свою знахідку і про чудо, яке сталося з його донькою, та переніс ікону в Покровський храм. Звістка про це швидко поширилася. Звідусіль потяглися до Охтирки юрби хворих і всі, хто молився із вірою перед образом, одразу зцілювалися.

Зцілень було так багато, що невдовзі Охтирська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці прославилася на всю Російську імперію, до якої належала в ті часи Україна. Люди дуже шанували образ, біля якого не припинялися чудеса. Він допомагав зцілюватися сліпим, кульгавим, біснуватим. У 1744 році в «Книзі чудес», яку спеціально завів священик Даниїл Полянський, значилися 103 випадки зцілення від ікони. Через тридцять років в ній вже було 324 записи.

Однак знаходження ікони принесло багато переслідувань для самого о. Данила і його родини. Його заарештували й звинуватили у тому, що він зловживає пожертвами, які дарують парафіяни до ікони. Вийшло, що замість того, щоб висилати їх до єпархіального управління, священик використовував їх для відновлення й утримування дерев’яної церкви, настоятелем якої він був. Зняли його з родиною від парафії, і він скоро десь зник, а з'явився через півтора року під час утрені в храмі, де впав перед іконою з гарячою молитвою. Виявилось, він повернувся з прощі до Єрусалиму.

Аж в 1750 р. з священика Даниїла остаточно зняли всі звинувачення і навіть покликали його зустрітися з імператрицею Єлизаветою, та він важко захворів по дорозі і упокоївся у м. Твері.

На місці ж дерев'яної церкви, в якій служив священик Даниїл, в 1768 році постав величний храм Покрова Пресвятої Богородиці, який був спроектований відомим архітектором Бартоломео Растреллі. В ньому була покладена чудотворна ікона.

Там вона перебувала до 1905 року, коли її було викрадено. Через це служили молебні до Матері Божої, аби Вона допомогла віднайти її ікону. І під час моління почули радісний: «Святу ікону знайдено!» Розбійники зняли дорогоцінну ризу з ікони, а власне ікону залишили в одному з будинків біля Собору.

Нову ще кращу ризу зробили для ікони, та вона знову зникає під час більшовицького перевороту та Громадянської війни 1917-1920 рр. Втім, 1990 року ікона знайшлася в Америці. Її урочисто привезли до Охтирки й помістили в Покровському соборі.

Тропар, Охтирській іконі Пресвятої Богородиці глас, 4:
Преблагословенна Діво, Чиста Богородице,/ біля хреста Сина Твого і Бога нашого стоячи,/ Ти велику скорботу перетерпіла/ і благодать від Нього прийняла тих, що в скорботах перебувають утішати./ Тому на пречистий образ Твій побожно споглядаючи/ і зображену Тебе на ньому перед хрестом Спаса нашого бачачи,/ розчулено до Тебе співаємо:/ Заступнице старанна, блага і милостива!/ поспіши визволити нас від усякої скорботи, недолі і хвороби/ і спаси душі наші,// щоб Тебе з вдячністю славили на віки.

Кондак, глас 8:
Прибіжімо, вірні, до благодатного джерела милостей і щедрот!/ Чудотворного образу Пречистої Діви:/ бо він нам дарований з небес душам і тілам на спасіння,/ Його ж вшановуючи з любов'ю, до Богородиці взиваймо:/ о Всехвальна Мати, о Царице Всемилостива,/ покрий і збережи нас від усякого зла// Твоїм до Бога материнським заступництвом.

протоієрей Миколай Капітула