Деталі

Опубліковано: Неділя, 23 липня 2017, 08:15

Перегляди: 928

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона уже вшосте старша група Недільної школи Свято-Михайлівського храму відпочивала і оздоровлювалась у православному таборі. Як і у попередні роки, дітей радо взяла під опіку братія Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких могилах.

Табірне життя було сповнене різноманітними подіями. Так одразу по приїзді до Пляшеви ми взяли участь у нічній Божественній літургії, яку очолив намісник монастиря ігумен Софроній.

Крім того, ми брали участь у відправі молебню, акафісту, вечірніх богослужінь. Традиційно усі приступили до святих таїнств Сповіді та Причастя.

Як і у попередні роки, ми побували на козацькому цвинтарі та на Козаковій ямі, пригадали події періоду визвольної війни 1648 – 1654 рр.

Настоятель Свято-Михайлівського храму Млинова протоієрей Тарас Варварук поділився спогадами про перебування в зоні АТО, поспілкувався на різноманітні теми, цікаві сучасній молоді.

Діти брали участь у змаганнях, конкурсах, співали увечері біля ватри, купалися в річці, опановували ази самообслуговування.

Цікаво пройшла традиційна гра «Таємний друг». На останній ватрі кожен намагався намалювати словесний портрет друга і вгадати ту людину. Не всі очікування справдилися, хоча задоволеними залишилися всі.

Особливо хочеться згадати дружню родину о.Олега Савчука. Незважаючи на зайнятість як священика, так і господаря, о. Олег зі своєю матушкою Надією знайшли можливість приділити нам увагу, навіть більше – о.Олег забезпечив нас дровами для приготування їжі та вечірньої ватри. Як завжди, нас підтримували і місцеві селяни, радо забезпечували водою, молочною продукцією тощо.

Також потішили дітей гостинцями і о.Софроній, і родина о.Романа, священика із сусіднього із Пляшевою села. Разом із матушкою о.Роман намагався зігріти батьківським теплом не лише своїх дітей, які відпочивали разом із нами, а й турбувався про всіх інших. Так коли селом пройшла буря і ми залишилися без світла, о.Роман сповістив про це місцеву владу, яка відразу зреагувала на прохання священика. До речі, під час бурі діти без підказки дорослих молилися за її втихомирення, адже бачили, як вітер із легкістю ламав не лише величезні гілки, а й цілі дерева.

Такі життєві ситуації, коли дитина опиняється без звичної опіки батьків, а мусить самостійно приймати рішення, допомагають швидше стати дорослим, відчути відповідальність не лише за себе, а й за інших і разом із тим зрозуміти, що в житті трапляються різноманітні труднощі, які потрібно долати, уповаючи на Божу поміч.

Сподіваємося, що і в наступні роки традиція таборування у Пляшеві продовжуватиметься, а наша християнська родина поповнюватиметься новими вихованцями.

Світлана Швайчук,

учитель Недільної школи