joomla

З благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона 19 лютого 2018 року, в перший день Великого посту, в студенському храмі Рівненської духовної семінарії розпочалося читання «Невсипущого Псалтиря» з молитвою «За Україну», а також з поминанням імен за здоров’я і за упокій.

Особливістю цього чину є те, що Псалтир буде читатися цілодобово, а записані імена поминатимуться  кожен день протягом 40-а днів Великого Посту.

Також постійно буде читатися молитва «За Україну» і Українське військо, та за всіх загиблих за волю і незалежність нашої Держави.

Нагадуємо, що записки на богослужіння можна подати в Рівненській духовній семінарії (вул. 16 липня 4 а), в касах Свято-Покровського собору (вул. Соборна, 6) та Свято-Воскресенського собору (вул. Соборна, 39), а також у всіх міських парафіях Рівного.

Псалтир за своїм змістом охоплює найбільш важливі теми, що характеризують одкровення Бога в Біблії. Одна з найбільших тим в цій книзі — любов Божа. На думку автора, ключове слово в книзі Псалмів — «хесед», що по-єврейськи означає любов. В опублікованому дослідженні італійського біблеїста Альберто Мелло пропонується аналіз кожного з найбільш значних випадків вживання терміна «хесед» в Псалтиря.

Псалтир — в своєму роді «маленька Біблія». У Псалтиря сконцентровані найбільш важливі теми, що характеризують біблійне послання. Причому відтворені ці теми в найбільш життєвою, найбільш чутливою формі — в молитві.

Псалтир – назва струнного щипкового музичного інструменту в іудаїзмі. У Танасі його ще називають тегулім, що у перекладі з івриту означає – «хваління». Псалтир вважається однією із повчальних книг Старого Завіту. Сучасні дослідники стверджують, що він належить до канонічної літератури. Використовується у богослужінні християнських конфесій: католицизмі, православ’ї, протестантизмі. Складається із 150 псалмів (духовних піснеспівів), у грецькому та слов’янському варіантах Біблії зустрічається 1151 псалом. Сама ж книга є унікальною як за морально-етичною основою так і духовним смислом. Вона користується великим авторитетом по відношенню до людини, Бога, матеріального і божественного світу.

Розрізняють нумерацію псалмів у масоретському та давньогрецькому біблійному тексті. Наприклад Православна Церква дотримується грецької нумерації псалмів (Септуагінта), Римо-католицька – латинської , яка співпадає з грецькою у сучасному видавництві Літургії часів; хоча у сучасному новому перекладі на національні мови, за звичай використовує масоретський варіант (Нова Вульгата) . Протестантські церкви користуються масоретською нумерацією.Достовірне авторство цієї книги приписують царю Давиду, оскільки надпис імені над псалмом підтверджує його приналежність. У масоретському тексті такі надписи повністю відсутні, наявні тільки в Септуагінті, відображають олександрійську традицію. Зустрічаються такі надписи «Керівнику хору» . Допускається навіть думка, що псалми призначені для передачі керівнику хору левітів при храмі для вивчення, у деяких міститься додаткова вказівка щодо порядку виконання.

Слід зазначити, що Псалтир стає невід’ємною частиною іудейського богослужіння у скинії, а потім в Єрусалимському храмі. Від іудейської богослужбової традиції його використання переходить до християнства.

Псалтир увійшов в основу морально – духовного життя кожного християнина і зайняв відповідну нішу у богослужбовій діяльності Церкви (рання, вечірня служба, Великопостові часи, богослужбові часи, літургія) тощо. У православ’ї існує практика читання Невсипущої Псалтирі із послідовним змінним чергуванням псалмоспівців, з вичитуванням поминальних записок за здоров’я або ж за спокій (в період посту). Крім того Псалтир використовують за богослужбовим призначенням: прочитується в переддень поховання християнина. У 17-й главі Типікона зазначається про послідовне читання Псалтиря. Якщо ж брати в цілому, то усе богослужіння православної церкви складається з нього. Псалми – ядро, основа усієї служби. Не існує жодного добового циклу богослужіння, де б не використовувалися духовні піснеспіви – псалми, навіть у Требнику, Апостолі можна зустріти тексти, взяті з Псалтиря.

Протягом тижня у православних храмах за звичай повністю прочитується увесь Псалтир, у Великий Піст – два рази в тиждень. Псалтир в деякій мірі є моралізатором християнської душі, а тому стає незамінною книгою у домашній християнській молитві. Не існує якихось прямих вказівок щодо читання Псалтиря вдома, проте загальні правила аналогічні з богослужбовими.

У давнину були монастирі, які називалися обителями «Невсипущих». Ченці цих обителей протягом двадцяти чотирьох годин, і вдень і вночі, читали Псалтир. Цей богослужбовий чин зберігся до наших днів і називається «Невсипущим Псалтирем».

Прес-служба Рівненської єпархії