Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 22 березня 2022, 22:06

Перегляди: 882

22 березня архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон відвідав парафію на честь сорока мучеників Севастійських в Рівному, де з нагоди храмового свята очолив Божественну лтургію.

Його Високопреосвященству співслужив благочинний Рівненського міського благочиння протоієрей Леонід Поліщук, настоятель храму протоієрей Степан Панчина, клірик храму священик Олег Кідун та запрошене духовенство.

Під час літургії були посилені прохання за воїнів та добровольців, волонтерів, усіх, хто сьогодні служить і працює на перемогу України над московськими загарбниками. Також Владикою Іларіоном було піднесено молитву в час нашестя ворогів та окупантів з проханням до Всемогутнього Бога і Господа Сил допомогти всьому українському народові у цій боротьбі.

По завершенні відправи та молеюню архієрей звернувся до постви з повчальним словом. В свою чергу протоієрей Степан Панчина подякував владиці за візит та очолену ним молитву. На знак шани та подяки отець Степан, від імені громади подарував архіпастирю архієрейський жезл.

Опісля була відслужена заупокіна літія за новітніми Героями та всіма тими, хто був розстріляний нацистами в урочищі Видумка, у роки другої світової війни. Протягом 1943-44-го років там було страчено понад три з половиною тисячі в’язнів рівненської тюрми, представників місцевої інтелегенції: священників, лікарів, вчителів, журналістів. 

*****

Сорок мучеників Севастійських були замучені під час одного з жорстоких гонінь на християн у Римській імперії близько 320 року.

Вони не були ченцями чи аскетами, вони були воїнами у почесній імператорській дружині, що славилася непохитною мужністю й непереможністю у справах військових. Але, на противагу своєму начальству, прихильникам ідолопоклонства, – вірували в Господа нашого Ісуса Христа. 

Їм дали можливість вільно обирати: або поклонитися язичницьким богам та удостоїтися великих нагород, або негайно позбутися військового звання й піддатися мукам. Вони не відреклися від Господа, бо міцною була їхня віра, тож добровільно, слідуючи за Христом, пішли на уготовані їм муки: побиття камінням, ув’язнення, а потім їх роздягненими у люті морози лишили на озері біля міста Севастії. До них приставили вартових і, аби звабити, на березі влаштували лазню – на випадок, коли би хто з 40-численної дружини, знемагаючи від холоду, схилився б до ідолопоклонства і захотів би зігрітися, вибігши з води. Один воїн таки не витримав мук холоду й побіг у лазню, проте впав там мертвим. А інші продовжували молитися до Господа й терпіти муки. Їхня стійкість та віра в Бога переконала й одного вартового, який покинувши свою варту, доєднався до 39-ти мучеників, ставши сороковим. 

Мучителі, зранку прийшовши на озеро і побачивши живих мучеників, розлютилися й наказали витягти їх та поперебивати їм гомілки молотами. Мучительною була смерть сорока хоробрих воїнів, їхні тіла спалили, а кістки викинули в озеро, щоби й мощей не залишилося. Проте після чудесного явлення єпископу Севастії, через три дні побожні мужі зібрали кістки мучеників з води, які світилися там, наче зорі, і поклали їх на почесному місці.

Церква нам нагадує про подвиг сорока Севастійських мучеників, а також про подвиги інших святих для того, щоби укріпляти в наших серцях істинну віру в Бога. Їхнє земне життя не було легкими, позбавленим страждань: не вони їх шукали – їх на це прирікали. Але, не відмовляючись від них, не зраджуючи своїй вірі, а смиренно зносячи муки, звершуючи подвиг, віддаючи за Істину власне земне життя, вони здобували набагато більше – вічне блаженне життя, стаючи прикладом стійкості віри для кожного із нас. 

Пресслужба Рівненської єпархії

фото Василь Мосійчук