Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Субота, 28 червня 2025, 06:51

Перегляди: 455

Дорогі у Христі брати і сестри! Незламний Український народе!

У День Конституції України, коли ми згадуємо про основи нашої держави, важливо сказати: сьогоднішній день — не лише історична дата, а духовний поклик. Закони можна написати на папері. Але справжня Конституція — та, що написана на скрижалях серця. «Я вкладу Мій Закон у їхню душу і на їхніх серцях напишу його» (Єр. 31:33).

Сьогодні ми — народ, що страждає, але не зламався. Народ, який серед вогню і втрат, серед тиші могил і гулу тривог — зберігає в собі найвище: Божу правду, совість, любов до рідного краю. Це і є жива Конституція. І вона сильніша за зброю. Бо «Якщо Господь не будує дому, даремно над ним трудяться будівничі» (Пс. 127:1).

У нашій Конституції написано, що народ є носієм суверенітету. Але ми знаємо, що справжній суверенітет — це свобода серця, здатність залишатися людиною, коли навколо — звірство. Це здатність захищати, а не нищити. Вибирати життя, а не смерть. « Я поклав перед вами життя і смерть, благословення і прокляття. Тож обери життя!» (Втор. 30:19).

Воїни на передовій не просто тримають зброю — вони тримають віру. Вони стоять за право бути — бути українцем, бути вільним, бути християнином. І кожен день їхнього подвигу — це продовження тієї присяги, яку ми як народ дали Богові: жити в істині, у справедливості, у вірності. «Я звершив добрий подвиг, свій біг закінчив, віру зберіг» (2 Тим. 4:7).

Церква не має танків. Але має молитву. Має Євангеліє. Має тих, хто стоїть перед престолом Божим і день і ніч молиться за народ. І ми віримо: Бог не залишить. Бо Його милість — сильніша за нашу зневіру. «Якщо Мій народ, який ность Моє Ім’я, впокориться і почне молитися, шукаючи спілкування зі Мною… то Я почую в небесах, прощу їхні гріхи, й оздоровлю їхню землю» (2 Хронік 7:14).

Дорогі брати і сестри! Цього дня прошу: погляньте в серце і скажіть собі — я живу так, як вимагає Закон Божий? Я творю ту Україну, яку хоче бачити Христос? Я передаю дітям не лише паспорт громадянина, а й віру, правду, пам’ять?

І якщо кожен скаже «так» — то ніяка імперія нас не здолає.

Благословляю кожного, хто молиться, хто захищає, хто лікує, хто навчає, хто не здається. Бо всі ви — живе тіло України. І тіло Христове — яке не піддається тлінню. «Господь — сила народу Свого, і Захист, Він рятівний Захисник Свого помазаника» (Пс. 28:8).

З любов’ю у Христі і з молитвою до Бога за кожного з Вас,

+Іларіон,

митрополит Рівненський і Острозький