Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Середа, 01 жовтня 2025, 07:08

Перегляди: 463

Возлюблені у Христі брати і сестри!

Сьогодні ми відзначаємо Покров Пресвятої Богородиці. Це свято завжди було особливим для українського народу. Воно наче вплетене у саму тканину нашої історії. Коли над нашим народом нависала небезпека, коли ворог ставав біля воріт, коли здавалось, що сил людських більше немає — тоді люди підносили очі вгору і взивали: «Пресвятая Богородице, покрий нас чесним Твоїм омофором!» І щоразу приходила допомога. Бо Мати ніколи не залишає своїх дітей.

Сьогодні ми, як і наші предки, стоїмо в тому ж крику серця. Україна сьогодні знову обійнята війною. Знову ворог топче нашу землю, нищить наші міста, калічить людське життя. Але сьогодні ми не самі. Бо є Небесна Заступниця, яка була з козаками на Січі, яка була з воїнами УПА в лісах, яка є з нашими захисниками зараз — у бліндажах, окопах, на передовій, у морі та повітрі. Там, де небезпека найбільша, там і Вона. Бо Мати завжди йде туди, де найбільший біль Її дітей.

Сьогоднішнє свято поєднане з Днем захисників і захисниць України. Це не випадковість, а глибока правда. Бо Покров Божої Матері — це не тільки про ікони і молитви, це про людей, які стали живим щитом для інших. Це наші воїни. Ті, хто зараз, не шкодуючи себе, тримають небо і землю України. Ті, хто залишився вічно молодим у пам’яті — бо віддав життя за нас. Це жінки й чоловіки, чиї імена знає Господь і чиї обличчя завжди будуть перед нашими очима. Їхня жертва — це молитва, написана кров’ю. 

Я бачу сьогодні багато матерів. І бачу ваш біль. Ви стоїте біля ікон і тихо шепочете імена синів, які вже не повернуться додому. Я бачу дітей, які щовечора моляться за тата, котрий на фронті. Я бачу дружин, які не знають, чи завтра буде телефонний дзвінок. І цей біль — це теж молитва, яку чує Богородиця. Бо Матір Божа знає, що означає втратити Сина.

І в цій скорботі ми чуємо голос надії. Бо Голгофа — це не кінець. Голгофа — це дорога до Воскресіння. І як Христос переміг смерть, так і Україна переможе цю темряву. Бо з нами правда, з нами молитва, з нами Божа Матір. І ніхто не здолає народу, який стоїть на колінах перед Богом, і стоїть непохитно перед ворогом.

Дорогі мої, не забуваймо, що перемога починається у серці. Там, де ми не даємо місця відчаю, там, де ми тримаємося разом, там, де любимо одне одного і молимося. Нехай Покров Богородиці покриє кожного воїна, кожну дитину, кожну матір, кожну родину. Нехай чесний Її омофор простелиться над нашими містами і селами, над полями і дорогами, над усією Україною.

І нехай у цей день наші серця промовлять одне: «Пресвятая Богородице, будь з нами. Покрий нас, захисти нас, веди нас до перемоги і миру».

Зі святом Покрови вас, дорогі брати і сестри! Зі святом мужності, любові й вічної пам’яті! Нехай Україна воскресне у світлі Христової правди, і нехай кожен наш воїн відчує, що над ним завжди є Материнський Покров.

+ Іларіон,

митрополит Рівненський і Острозький