Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 21 жовтня 2025, 06:28

Перегляди: 558

21 жовтня, в день пам’яті преподобного Іларіона, схимника Києво-Печерського, свій День тезоіменитства відзначає митрополит Рівненський і Острозький Іларіон.  З цієї нагоди духовенство та віряни привітали свого Архіпастиря:

Ваше Високопреосвященство, дорогий владико Іларіоне!

У цей урочистий день, коли Свята Церква згадує преподобного Іларіона, схимника Києво-Печерського, наші серця наповнюються вдячністю і трепетом. Адже саме сьогодні ми дякуємо Богові за те, що Він дарував нашій Церкві такого архіпастиря, який утілює живу силу молитви, мудрість духовного батька і смиренну відвагу пастиря, що не боїться бурі.

Ваше життя, дорогий владико, — це мовчазна проповідь, у якій чути Євангеліє. Кожен Ваш крок — це крок людини, яка несе світло там, де темрява, і надію там, де біль. Як говорить Писання: «Так нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили добрі діла ваші і прославляли Отця вашого, що на небі» (Мф. 5:16).

Ми бачимо це світло у Ваших очах, коли Ви стоїте перед престолом Божим, молячись за Україну, за Церкву, за кожну душу, яка страждає. Ми чуємо його у Ваших словах, коли Ви проповідуєте не тільки з кафедри, а з глибини серця, говорячи просто і щиро — так, що навіть байдуже серце зворушується. Ви навчаєте нас, що сила Церкви — не в пишноті храмів, а в глибині віри; не в гучних словах, а в тиші молитви.

Сьогодні, коли Україна проходить через свій Голгофський шлях, Ви залишаєтеся поруч із народом. Ви не спостерігаєте здалеку, а стоїте поруч — із хрестом, із молитвою, із серцем, що болить разом із кожним. Ви нагадуєте нам, що справжній пастир не покидає своїх навіть тоді, коли навколо темрява, бо він знає, що Господь поруч: «І коли я піду навіть долиною тіні смертної, не злякаюся зла, бо Ти зі мною» (Пс. 22:4).

Ваше служіння — це свідчення живої віри. Коли світ хитається, Ви стоїте твердо. Коли інші мовчать, Ви говорите правду. Коли серця людей охолоджуються, Ви запалюєте в них вогонь молитви і любові. Бо знаєте, що, як сказав Господь: «У світі страждання будете мати; але будьте відважні: Я переміг світ» (Ін. 16:33).

Ви вчите нас не шукати легкого шляху, а прямувати дорогою Христа — дорогою жертовності, милосердя, доброти. У Вас ми бачимо приклад людини, яка «не шукає свого» (1 Кор. 13:5), а живе для інших. І це найвища форма любові.

Дорогий Владико, дякуємо Вам за кожен Ваш день — за Вашу витримку, за Ваші безсонні ночі, проведені в молитві, за Вашу доброту до кожного, хто приходить зі сльозами, за Вашу відвагу стояти у правді, коли світ боїться її чути. Ви — голос сумління для нашого часу, архіпастир, який веде не владою, а лагідністю, не страхом, а любов’ю.

Нехай Господь укріпить Вас у цьому високому служінні. Нехай збереже Ваше серце від утоми, а Вашу душу — у світлі благодаті. Нехай Пресвята Богородиця покриє Вас Своїм Покровом і оберігає у всі дні Вашого життя. А преподобний Іларіон — Ваш небесний покровитель — нехай буде для Вас невидимим співмолитовником, який стоїть поруч, коли Ви підносите руки до неба.

Ми молимося сьогодні за Вас, повторюючи слова Апостола Павла: «Ми дякуємо Богові завжди за вас усіх, згадуючи вас у молитвах наших» (1 Сол. 1:2). Нехай Ваше служіння і надалі буде тією живою іконою любові Христової, що втішає скорботних, піднімає зневірених, зцілює зранених душею. Бо Ви, Владико, для нас — не просто архіпастир, Ви — духовний батько, чия молитва є щитом, а слово — світлом.

ІСПОЛА ЕТІ, ДЕСПОТА!