Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Четвер, 23 жовтня 2025, 05:21

Перегляди: 309

Всечесні отці, возлюблені у Христі браття і сестри!

Сьогодні історія і молитва знову зустрілися на одному місці — у нашому Свято-Воскресенському кафедральному соборі, який уже сто тридцять років є серцем духовного життя Рівного. Сто тридцять років цей храм є видимим знаком Божої присутності серед нас, місцем, де людська сльоза з’єднується з надією, а молитва піднімається до престолу Всевишнього.

Коли цей храм поставав наприкінці XIX століття, його зводили не заради краси чи величі, а заради Бога — на славу Його святого Імені та на спасіння людських душ. Його споруджували не заможні можновладці, а прості люди — наші предки, які не шкодували праці, копійки і серця, щоб на цьому місці стояв Дім Божий. І ось сьогодні, через століття, ми стоїмо в тих самих стінах, під тими ж куполами, де їхня молитва ще не згасла.

Цей собор бачив багато — і світлі, і темні часи. Він чув дзвони радості і мовчання скорботи. Його стіни пам’ятають воєнні роки, богоборчі часи, дні гонінь і мовчазної віри. Коли двері храмів зачиняли, серця людей залишалися відкритими для Бога. І тому цей храм вистояв. Бо стоїть не камінь — стоїть віра. Не стіни — а дух народу. Не споруда — а жертва любові.

Сьогодні, коли над Україною знову нависли чорні хмари війни, коли наш народ платить найвищу ціну за свободу і правду, ми не можемо дозволити собі гучних урочистостей. Дзвони цього храму нині не дзвонять на свято — вони мовчать у молитві за мир, у пошані до тих, хто віддав життя за Батьківщину. Тому ми сьогодні ми не святкуємо, ми дякуємо. Дякуємо Богові, Який дав нашому народу силу вистояти і не зламатися. Дякуємо тим, хто зберіг цей храм у роки випробувань і продовжує його берегти нині. Дякуємо нашим воїнам, які стоять на передовій, щоб ми могли стояти тут — під мирним небом і вільно молитися. Дякуємо всім, хто несе молитву, любов і добрі справи у життя Церкви.

Свято-Воскресенський кафедральний собор — це не лише будівля, це жива історія нашої віри. Тут благословляють дітей, вінчають молодят, відспівують Героїв. Тут звучить молитва за Україну, за народ, за мир. І сьогодні, як і сто тридцять років тому, ця святиня нагадує: воскресіння завжди приходить після Голгофи. І нині, коли наша земля проходить свій шлях хреста, ми віримо — прийде і наше воскресіння.

Нехай Господь благословить цей храм, його духовенство, парафіян і всіх добродіїв. Нехай кожен, хто переступить поріг цього дому, відчує тепло Божої любові і мир у серці. Нехай дзвони, які сьогодні мовчать, скоро знову зазвучать — не тривогою, а перемогою. І щоб їхній голос вознісся до неба, як пісня подяки Богові за дарований мир.

Нехай Всемилостивий Господь благословить наше місто Рівне і всю Україну. Нехай крізь темряву війни проб’ється світло віри, надії і любові. І нехай ці слова стануть спільною молитвою кожного з нас: «Господи, збережи наш храм, наш народ і нашу землю у світлі Твого воскресіння!»

З архіпастирською любов’ю і молитвою —

† ІЛАРІОН,
митрополит Рівненський і Острозький,

настоятель Свято-Воскресенського кафедрального собору