Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Неділя, 14 грудня 2025, 06:59

Перегляди: 236

Возлюблені у Христі брати і сестри! Дорогі учасники ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції! Шановні родини тих, хто заплатив за наше життя ціною власного здоров’я!

Сьогодні, у день вшанування ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, ми з особливим трепетом і молитовною вдячністю згадуємо людей, які стали щитом для світу у момент, коли людство стояло перед безоднею. 

26 квітня 1986 року відбулася трагедія, велич якої й досі важко осягнути. Але в цій трагедії засяяв промінь світла — мужність, жертовність і висока людяність тих, хто, не вагаючись, пішов у саме полум’я небезпеки, щоб врятувати інших.

Вони не думали про себе. Не ховалися. Не шукали виправдань. Вони просто зробили крок туди, де зупинилося життя. Туди, де кожне зусилля, кожен подих був подвигом. І сьогодні ми схиляємо голову перед цими героями, які стали для нас прикладом того, як любов до ближнього може перемогти страх, а відповідальність — подолати неможливе.

Але сьогоднішній день звучить особливо болісно і по-новому, бо Україна знову переживає час великих випробувань. Нині наша держава стоїть в обороні від російського агресора, який приніс на нашу землю смерть, руйнування і горе. І знову серед нас підводяться ті самі люди — готові стати щитом. Серед наших захисників — багато ліквідаторів, їхніх дітей, онуків, людей, вихованих у тій школі відповідальності й честі, яка була викарбувана Чорнобилем.

Ми бачимо, як подвиг минулого перегукується з подвигом сьогодення. Тоді — невидимий смертоносний ворог, радіація, що пожирала життя. Тепер — війна, ракети, дрони, танки, що прагнуть забрати наше майбутнє. Але і тоді, і тепер українське серце залишається незламним. І тоді, і тепер Бог дає силу тим, хто встає на захист життя.

Сьогодні ми молимося за всіх ліквідаторів — живих і спочилих. Молимося за їхні родини, які несуть тягар наслідків катастрофи не менше, ніж вони самі. Молимося за наших воїнів, які нині боронять Україну з тією самою жертовністю, що була явлена на Чорнобильській землі. Нехай Господь зміцнить усіх, хто став на шлях служіння ближньому, хто береже життя там, де інші його могли б втратити.

Дорогі брати і сестри! Коли ми дивимося на Чорнобиль і на сьогоднішню війну, ми усвідомлюємо одну правду: сила народу народжується там, де є любов, відповідальність і готовність жертвувати заради іншого. Ці риси — не просто риси характеру. Це — наша духовна спадщина, наш християнський корінь, наша переможна сила.

Нехай пам’ять про ліквідаторів буде для нас не лише даниною минулому, але й дороговказом у теперішньому. Нехай їхній подвиг надихає нас бути сильними, єдиними, непохитними у боротьбі за правду і свободу. І нехай Господь, Який бачить сльози й чує молитви, благословить Україну миром, зціленням і перемогою.

+ІЛАРІОН,

митрополит Рівненський і Острозький