Українська Православна Церква
(Православна Церква України)
Рівненська єпархія

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 25 березня 2025, 05:19

Перегляди: 436

Возлюблені у Христі брати і сестри! 

Сьогодні ми відзначаємо таємницю, що перевищує людський розум. День, коли Творець світу виявляє Своє смирення, входячи в історію людства через слово Архангела і вільний вибір Діви Марії. Благовіщення – це початок здійснення Божого задуму про спасіння, втілення вічного Логосу, сходження Бога у світ, зранений гріхом. І якщо свято Різдва ми сприймаємо як подію явну, коли народжується Богонемовля, то Благовіщення є моментом прихованого дива, моментом, коли Слово стало плоттю і оселилося між нами (Ін. 1:14), але ще не стало видимим для світу.

Цей момент є апогеєм таємниці боголюдської співпраці. Бог, Творець світу, не діє в історії примусово. Він входить у світ через згоду людини. Відповідь Пресвятої Богородиці – «Ось Я, Господня раба, нехай буде Мені за словом Твоїм» (Лк. 1:38) – стала дверима, через які в історію людства увійшов Сам Бог. Це та сама тайна, яку ми бачимо ще в Едемському саду, але навпаки. Там була перша жінка, що сказала змію: «Так», і світ упав у гріх. Тут – Діва, що говорить Ангелу: «Так», і світ отримує початок спасіння.

Благовіщення є перемогою смирення над гординею. Через непослух прийшов гріх, через слухняність прийшло спасіння. Як через гординю людина захотіла стати богом, так через смирення Бог став людиною. Благодать Божа діє там, де є готовність прийняти Його волю, де є смиренне серце, яке не намагається сперечатися з Богом, а довіряє Йому.

Сьогодні, у час війни, це слово звучить для нас особливо. Адже і нам здається, що все йде не так, що зло торжествує, що правда слабка. Як Марія не розуміла повністю Божого задуму, так і ми не розуміємо до кінця шляху, яким веде нас Господь. Але Він не залишає нас. Він є з нами. Як через Благовіщення Він увійшов у світ, так і зараз входить у страждання України, щоб звершити над нами Свою волю.

Але є одне ключове питання: чи готові ми відповісти Богові так, як відповіла Богородиця? Чи скажемо ми у своєму житті: «Нехай буде мені за словом Твоїм»? Чи довіримо Йому наше майбутнє, нашу перемогу, нашу долю? Бо саме через довіру приходить спасіння.

Ця війна стала для нас великою Голгофою. Ми не розуміємо, чому Бог допускає такі страждання, чому праведники гинуть, чому руйнуються храми, чому плачуть матері. Але ми знаємо одне: там, де є Хрест, там буде і Воскресіння. Там, де є Голгофа, там буде і Порожній Гріб. Там, де здається, що зло перемагає, в кінці приходить Христос і відкриває двері Царства Божого.

Благовіщення – це не просто спогад. Це щорічне питання, яке Господь ставить перед кожним із нас: «Чи приймаєш ти Мою волю, навіть якщо не розумієш її до кінця?» Це момент вибору між страхом і вірою, між сумнівом і довірою. Україна зараз стоїть перед цим вибором. Ми можемо впасти в зневіру, або можемо, як Пресвята Богородиця, сказати: «так!» І в цій вірі народжується світло, яке не переможе жодна темрява.

Молімося сьогодні, щоб Господь дав нам сили прийняти Його волю, як Марія. Молімося, щоб Він увійшов у нашу боротьбу і зробив її шляхом до перемоги. Молімося, щоб наше «так» Богу принесло Україні спасіння. Бо якщо Бог з нами – хто проти нас?

Іларіон,

митрополит Рівненський і Острозький