joomla
З 31 грудня на 1 січня майже весь світ святкує Новий рік. Багато хто з віруючих нашої Церкви вважає, що в тому вигляді, в якому відбувається новорічне святкування зараз, воно не відповідає християнському благочестю. Підтвердженням цьому служить хоча б те, що саме 1 січня за церковним календарем відзначається пам’ять святого мученика Воніфатія. Саме святому Воніфатію ми молимося про позбавлення від недугу пияцтва. А церковну службу йому звершуємо ввечері 31 грудня і зранку 1 січня. Тобто, коли належить молитися за подолання пияцтва, багато хто саме цим гріхом насолоджується. Але з іншого боку Церква не забороняє своїм вірним святкувати Новий рік. В деяких парафій існує традиція саме в новорічну ніч служити подячний молебень на початок року. Але не всі святкують однаково. Тому виникають питання: Як же гідно перенести православному християнинові це “випробовування” Новим роком»? Ізолюватися всією сім’єю від суспільства, роблячи вигляд, що жодного свята немає? Чи, може, забути на один день про свою віру і віддатися стихії загального святкування? Сподіваюся, що для вас ці варіанти не прийнятні. Спробуємо сформулювати кілька рекомендацій, що дадуть змогу найбезболісніше для православної душі вийти з цієї ситуації.
1. Чи святкувати взагалі? Звичайно святкувати, але з пам’яттю, що триває Різдвяний піст. Недаремно побутує приказка: “Віруючий використовує свято, щоб помолитися, а невіруючий – щоб напитися”. Саме навколо молитовного спілкування з Богом має будувати своє життя кожен православний християнин. Головне, щоб святкування Нового року не було приводом до гріха і розпусти, а використовувалося нами, як можливість подякувати Богові за добро, що він дав нам у минулому році, та попросити Його допомоги і на майбутнє.
2. Чи приймати запрошення і чи ходити на гостини? Звичайно ж, ходити. Адже саме в новорічну ніч люди стають особливо чутливими до питання вічності – і ваше свідчення може стати вирішальним у їхньому християнському майбутньому. Проблему святкового (аж ніяк не пісного) столу можна вирішити, скориставшись порадою дияк. Андрія Кураєва: з подякою Богові на вустах і в серці споживати виставлене на стіл, аби не образити господарів, але на наступний день відбути строгіший піст. При цьому, щоб не стати джерелом спокуси (“бач, православний, а в піст хлібом і водою не обмежується”), необхідно обов’язково пояснити свою позицію, скориставшись і цією нагодою розповісти людям про Православ’я.
3. Чим зайняти себе та дітей в цей день? В народі прийнято, щоб на Новий рік в будинку ставити та прикрашати ялинку, тому залучіть до цього і дітей. Щоб відволікти дитину та й себе від телевізора і захопленого споглядання через вікно на шаленство вулиці, займіться виготовленням вітальних різдвяних листівок для бабусь, дідусів, рідних і знайомих. Також потрібно наповнити дітям про те, що наближається Різдво Христове. Слід розповісти малечі про це свято. Можна також зайняти дітей вивчення колядок та віншувань. Якщо це хлопчик, доречними будуть казки про Іллю Муромця, пам’ять ять якого Православна церква також вшановує в цей день.
Однак святкування відбуваються по-різному. Дивіться, щоб святкування Нового року не привело вас до гріха. Бо з прикладу Самого Ісуса Христа (коли Він був присутній на святкуванні весілля в Канні Галилейській) ми бачимо, що Господь не гидує нашими земними веселощами та забава¬ми. Він присутній на них, якщо тільки вони не є гріховними.
 
З 31 грудня на 1 січня майже весь світ святкує Новий рік. Багато хто з віруючих нашої Церкви вважає, що в тому вигляді, в якому відбувається новорічне святкування зараз, воно не відповідає християнському благочестю. Підтвердженням цьому служить хоча б те, що саме 1 січня за церковним календарем відзначається пам’ять святого мученика Вонифатія. Саме святому Вонифатію ми молимося про позбавлення від недугу пияцтва. А церковну службу йому звершуємо ввечері 31 грудня і зранку 1 січня. Тобто, коли належить молитися за подолання пияцтва, багато хто саме цим гріхом насолоджується. Але з іншого боку Церква не забороняє своїм вірним святкувати Новий рік.
 
В деяких парафій існує традиція саме в новорічну ніч служити подячний молебень на початок року. Але не всі святкують однаково. Тому виникають питання: Як же гідно перенести православному християнинові це “випробовування” Новим роком»? Ізолюватися всією сім’єю від суспільства, роблячи вигляд, що жодного свята немає? Чи, може, забути на один день про свою віру і віддатися стихії загального святкування? Сподіваюся, що для вас ці варіанти не прийнятні. Спробуємо сформулювати кілька рекомендацій, що дадуть змогу найбезболісніше для православної душі вийти з цієї ситуації.
 
1. Чи святкувати взагалі? Звичайно святкувати, але з пам’яттю, що триває Різдвяний піст. Недаремно побутує приказка: “Віруючий використовує свято, щоб помолитися, а невіруючий – щоб напитися”. Саме навколо молитовного спілкування з Богом має будувати своє життя кожен православний християнин. Головне, щоб святкування Нового року не було приводом до гріха і розпусти, а використовувалося нами, як можливість подякувати Богові за добро, що він дав нам у минулому році, та попросити Його допомоги і на майбутнє.
 
2. Чи приймати запрошення і чи ходити на гостини? Звичайно ж, ходити. Адже саме в новорічну ніч люди стають особливо чутливими до питання вічності – і ваше свідчення може стати вирішальним у їхньому християнському майбутньому. Проблему святкового (аж ніяк не пісного) столу можна вирішити, скориставшись порадою дияк. Андрія Кураєва: з подякою Богові на вустах і в серці споживати виставлене на стіл, аби не образити господарів, але на наступний день відбути строгіший піст. При цьому, щоб не стати джерелом спокуси (“бач, православний, а в піст хлібом і водою не обмежується”), необхідно обов’язково пояснити свою позицію, скориставшись і цією нагодою розповісти людям про Православ’я.
 
3. Чим зайняти себе та дітей в цей день? В народі прийнято, щоб на Новий рік в будинку ставити та прикрашати ялинку, тому залучіть до цього і дітей. Щоб відволікти дитину та й себе від телевізора і захопленого споглядання через вікно на шаленство вулиці, займіться виготовленням вітальних різдвяних листівок для бабусь, дідусів, рідних і знайомих. Також потрібно наповнити дітям про те, що наближається Різдво Христове. Слід розповісти малечі про це свято. Можна також зайняти дітей вивчення колядок та віншувань. Якщо це хлопчик, доречними будуть розповіді про Іллю Муровця, пам’ять’ять якого Православна церква також вшановує в цей день.
 
Дещинський Юрій,
вихованець 3 класу РДС