joomla

Собор святих вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого
12У царювання благовірного і христолюбивого царя Олексія Комніна (1), який прийняв царську владу після Никифора Ботаніата (2), була в Константинополі велика суперечка про цих трьох святителів між майстерними в красномовстві вчителями мудрості. Одні ставили вище інших святителів Василія Великого, називаючи його піднесеним витією, так як він всіх перевершував словом і справами, причому бачили в ньому мужа, який мало, чим поступається ангелам, твердого вдачею, що не легко прощає провини, і байдужого до всього земного; нижче його ставили божественного Іоанна Золотоустого, оскільки мав відмінні від зазначених якості: він був розташований до помилування грішників і швидко допускав їх до покаяння. Інші, навпаки, прославляли божественного Золотоустого як людину людинолюбну, яка розуміє слабкість людського єства, і як красномовного витію, який наставляв усіх на покаяння безліччю своїх медоточивих промов, тому і почитали вони його вище Василія Великого і Григорія Богослова. Інші ж стояли за святого Григорія Богослова, стверджуючи, що він переконливістю мови, майстерним тлумаченням Священного Писання і витонченістю побудови мови перевершив усіх найславетніших представників еллінської мудрості, тих, які раніше жили, так і сучасних йому. Так одні прославляли славу святого Григорія, інші принижували його значення. Через це між багатьма виник розбрат: одні називалися іоаннітами, інші василіанами, а інші григоріанами. Про ці імена сперечалися мужі, майстерні в красномовстві і мудрості.

Через деякий час після того, як виникли ці суперечки, явилися ці великі святі, спочатку кожен окремо, а потім всі три разом, - притому не уві сні, а наяву, - Іоанну, єпископу Євхаїтському, найвченішому мужу, дуже досвідченому в еллінській мудрості ( як про це свідчать і його твори), який також прославився своїм добродійним життям(3). Вони сказали йому єдиними устами:

- Ми рівні перед Богом, як ти бачиш, немає у нас ні розділення, ні якоїсь протидії один одному. Кожен з нас окремо, свого часу, натхнений Божественним Духом, написав відповідні повчання для спасіння людей. Чого ми навчилися сокровенно, те передали явно людям. Немає між нами ні першого, ні другого. Якщо ти посилаєшся на одного, то в тому ж згодні і обидва інші. Тому, повели тим, хто сперечається щодо нас припинити суперечки, бо як за життя, так і після кончини, ми маємо турботу про те, щоб привести до миру і однодумності кінці всесвіту. З огляду на це, з'єднай в один день пам'ять про нас і, як годиться тобі, склади нам святкову службу, а іншим передай, що ми маємо у Бога рівне достоїнство. Ми ж для тих, хто звершує пам'ять про нас ми будемо заступниками до спасіння, так як ми сподіваємося, що маємо деяку заслугу у Бога.

Сказавши це єпископу, вони стали підніматися на небо, сяючи невимовним світлом і називаючи один одного по імені. Блаженний єпископ Іоанн негайно відновив мир між тими, що ворогували, так як він був чоловік великий в чесноті і знаменитий в любомудрії. Він встановив свято Трьох Святителів, як і повеліли йому святі, і заповідав церквам святкувати його з належним торжеством(4). У цьому ясно виявилася мудрість Великого чоловіка, так як він побачив, що в січні місяці відбувається пам'ять усіх трьох святителів, а саме: у перший день - Василія Великого, у двадцять п'ятий - божественного Григорія, а в двадцять сьомий - святого Золотоустого, - то він з'єднав їх у тридцятий день того ж місяця, увінчавши святкування їх пам'яті канонами, тропарями і похвалами, як це і належало.

Необхідно додати про них і таке. Святий Василій Великий перевершив у книжній мудрості не тільки вчителів свого часу, але і найдавніших: він пройшов не тільки всю науку красномовства до останнього слова, але й добре вивчив філософію, а також пізнав і ту науку, яка вчить істинної християнської діяльності. Потім, проводячи добродійне життя, сповнене безсрібністю і цнотливістю, та підносився розумом до боговидіння, він був зведений на архієрейський престол, маючи сорок років від народження, і протягом восьми злишком років був предстоятелем церкви.

Святий Григорій Богослов був настільки великий, що якби можна було створити людський образ і стовп, складений по частинах зі всіх чеснот, то він був би подібний великому Григорію. Просяявши своїм святим життям, він досяг такої висоти у галузі богослів'я, що всіх перемагав своєю мудрістю, як у словесних суперечках, так і в тлумаченні догматів віри. Тому він і був названий Богословом. Він був святителем у Константинополі дванадцять років, утверджуючи Православ'я. Поживши потім малий час на патріаршому престолі (як про це пишеться в його житії), він залишив престол через похилий вік і, маючи шістдесят років, відійшов в горні обителі.

Про божественного Золотоустого справедливо можна сказати, що він перевершив усіх еллінських мудреців розумом, переконливістю слова і витонченістю мови; Божественне Писання він пояснював і тлумачив неповторно, рівним чином, в доброчесному житті і богоспогляданні він далеко перевершив усіх. Він був джерелом милості і любові, був сповнений ревнощів учительства. Всього він прожив шістдесят років, пастирем Христової Церкви був шість років. Молитвами цих трьох святителів Христос Бог наш нехай скине єретичні чвари, а нас нехай збереже в мирі та однодумності і нехай сподобить нас Небесного Свого Царства, бо благословенний Він на віки. Амінь.

Тропар, глас 4:
Як до Апостолів подібні, і вселенної вчителі, Владику всіх моліте, мир вселенній дарувати, і душам нашим велику милість.

Кондак, глас 2:

Священних і богонатхненних проповідників, вселенських учителів прийняв Ти, Господи у блаженство святих Твоїх і упокоєння. Труди бо їх і смерть прийняв Ти більше усякої жертви, Єдиний, що прославляєш святих Твоїх.

_______________________________________

1 Візантійський імператор Олексій I Комнін царював з 1081 - 1108 рік.

2 Никифор III Ботаніат царював з 1078-1081 рік.

3 Іоанн, митрополит Евхаитский, - один із чудових церковних письменників і піснеписців східної Церкви XI століття (помер в кінці XI століття). Він написав дуже багато творів. З його творів відомі: 1) похвальні слова, числом до 15, між якими чудові: два слова на День спогаду перемоги над Святославом, князем руським, три слова на пам'ять святого великомученика Феодора Тирона, слова похвальні трьом Святителям 2) вірші та церковні піснеспіви : з числа останніх повна служба трьом Святителям, канон Ангелу Хранителю, два канони святому Феодору Тирону, досі залишаються в церковних службах. У службах же поміщені: з числа 27 його канонів Спасителю - один канон Найсолодшому Ісусу, з числа 67 канонів Богородиці - шість; з числа 11-ти канонів Предтечі - два. Особливо чудові канони його Ісусу Найсолодшому і Ангелу Хранителю.

4 Свято на честь трьох вселенських учителів і святителів: Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоустого встановлено в 1084 році.


*Подано за Житіями святих Святителя Димирія Ростовського

Преподобний Зинон, посник Печерський
32До великого сонму преподобних отців Києво-Печерських належить також преподобний Зинон, посник. Відомо, що він був ченцем Печерської обителі в ХІV столітті. Він вирізнявся великими подвигами благочестя: постом, молитвами, смиренням, послухом. Догодивши своїм сповненим чеснот життям Богу преподобний Зинон переселився своєю святою душею в Райські оселі, нетлінне ж тіло поховане в Дальніх печерах Київської Лаври.


Священномученик Іполіт, мученики Кенсорин, Савин, Хрисія діва та інші 20 мучеників
123Священномученик Іполит, мученики Кенсорин, Савін, Хриса діва та інші 20 мучеників постраждали в III столітті.

Святий Кенсорин був першим сановником за царювання римського імператора Клавдія II (268 - 270). За доносом він був узятий і ув'язнений до темниці за віру в Христа. Тут він Ім'ям Господа Ісуса Христа воскресив померлого, після чого навернулися до Христа 20 воїнів – були ув'язненні вартою. Разом зі святим Кенсорином вони були обезголовлені. Тоді ж була приведена до допиту дівчина Хрисія, яка мужньо сповідала себе християнкою і була піддана мукам. Після звірячих катувань вона була потоплена в морі.

Святого Савина били важким молотом, а потім підвісили на дереві і палили тіло вогнем. В муках він віддав Господу святу душу.

Зі святою Хрисією постраждали: Філікл, Максим, Геркулін, Венерей, Стиракін, Мина, Коммод, Єрм, Мавр, Євсевій, Рустик, Монагрей, Амандин, Олімпій, Кіпр, Феодор, Трівун, Максим пресвітер, Архелай диякон і Кирин єпископ.

Святий Іполит, єпископ Остії, Римської пристані при гирлі Тібру, дізнавшись про страждання мучеників, незважаючи на свої похилі роки, з'явився до суду і викрив мучителя в нелюдяності, називаючи його кровопивцею. Розлючений суддя віддав святого єпископа на муки. Після довгих катувань його зв'язали по руках і ногах і кинули в море.

Ці мученики постраждали в 269 році. Мощі священномученика Іполита були покладені в Римі, в храмі святих мучеників Лаврентія та папи Дамаса. Святий священномученик Іполит був учнем святого Іринея, єпископа Ліонського, відомий як християнський Богослов, який написав багато творів проти єретиків. Ним складені Канон пасхальний, знаменитий твір про Христа і Слово про антихриста. Святий Іполит писав також багато тлумачень на Святе Письмо, на Книги Буття, Вихід, Притчі, Еклезіаста, Пісня Пісень, на Євангелія від Матфея, Луки, Іоанна, на пророків Ісаю, Єзекіїля, Даниїла, Захарія, на Псалми Давида і Апокаліпсис. Частина його творів збереглася лише в уривках. Повністю збереглися слова, присвячені Богоявленню і пророку Даниїлу. Слова його є зразком мистецтва давньої церковної проповіді.


Преподобний Зинон, учень святителя Василія Великого
Преподобний Зинон, учень святителя Василя Великого, народився в місті Понті в багатій родині. Служив при дворі імператора Валента (364-378) в числі воїнів, з якими розсилалися царські грамоти. Після смерті Валента святий Зинон залишив світ і оселився в печері поблизу міста Антіохії. Сорок років трудився він в цій печері, в повній самоті проводив суворе життя, очищаючи душу, і займався Божественним спогляданням. Кожну неділю преподобний Зінон ходив до храму і причащався Святих Христових Таїн. У своїй келії він не мав ні постелі, ні вогнища, ні світильника. Одягався подвижник в старе лахміття, харчувався тільки хлібом і водою, за якою йому доводилося здійснювати нелегкий шлях в гори до джерела.

З особливою любов'ю ставився преподобний Зинон до святих книг, які він брав для читання у приходили до нього за духовними порадами. На глибоке смирення блаженний подвижник, сповнений благодатних дарів, вважав себе духовно убогим. Упокоївся преподобний Зинон на початку V століття.

підготував протоієрей Миколай Капітула,
магістр богослів’я, викладач РДС,
клірик Свято-Покровського собору м. Рівне